Ухвала суду № 138596070, 29.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.07.2026Справа № 554/11460/23 Провадження № 1-кс/554/9751/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полтави клопотання слідчого спеціальної поліції відділу СУ ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170000000486 від 23.06.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 199 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий спеціальної поліції відділу СУ ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із змісту поданого клопотання слідує, що ОСОБА_5 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи умисел на здобуття коштів шляхом виготовлення підроблених документів з голографічними захисними елементами, для подальшого їх збуту за грошові кошти., вчинили кримінальне правопорушення за наступних обставин:

23.06.2022, близько 20:05 год. ОСОБА_9 за власним номером телефону НОМЕР_1 , через мобільний додаток месенджер «Теlegram» отримала замовлення на виготовлення підробленої ID-картки посвідки на постійне проживання на території України від громадянина ОСОБА_10 , за грошові кошти в сумі 450 Євро. Того ж дня, в період часу з 16:49 по 16:56, на банківській рахунок АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_9 , за попередньою домовленістю отримала від ОСОБА_10 переказ грошових коштів в загальній сумі 17 955 грн. (у вигляді чотирьох платежів), згідно курсу Євро станом на 23.06.2022 року.

Після чого, того ж дня, реалізуючи злочинний умисел, направлений на виготовлення та подальший збут підробленого документа, ОСОБА_9 надіслала через месенджер «Threema», ОСОБА_8 попередньо отримані від ОСОБА_10 , його фотознімок розміром 3х4, зразок підпису та повні анкетні дані, які необхідні для виготовлення посвідки на постійне проживання. Після чого 23.06.2022 о 17:28 год., згідно попередньої домовленості, переказала грошові кошти в сумі 12 030,15 грн., із власної картки АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , яка емітована на ім`я ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_8 , наявні дані, фотознімок розміром 3х4, зразок підпису та анкетні дані ОСОБА_10 переслав через встановлений месенджер ОСОБА_5 , який виконуючи свою роль в даній злочинній групі, незаконно, за допомогою наявної комп`ютерної та друкувальної техніки із спеціальним обладнанням для друку на пластикових картках, виготовив ID-картку посвідки на постійне проживання на ім`я ОСОБА_10 , після чого надіслав електронний макет ОСОБА_8 для погодження друку. В свою чергу 27.06.2022, ОСОБА_8 використовуючи месенджер «Threema» надіслав електронний макет посвідки на постійне проживання ОСОБА_9 для погодження друку.

28.06.2022, узгодивши друк ID-картки посвідки на постійне проживання, ОСОБА_5 виготовив вказаний документ, за що того ж дня о 17:37 год. ОСОБА_8 , переказав із власної банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , грошові кошти в сумі 6 259,14 грн. на банківську картку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_4 , що емітована на ім`я ОСОБА_11 , яку з метою конспірації використовує ОСОБА_5 .

Потім 02.07.2022 року ОСОБА_5 , із відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», за адресою: вул. Івана Франка, 76, м. Хуст, Закарпатська область, здійснив відправку підробленої ID-картки посвідки на постійне проживання, на ім`я ОСОБА_12 до відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: вул. Флотська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, вказавши дані відправника, як ОСОБА_9 (тел. НОМЕР_1 ).

05.07.2022 року у відділенні № 1 ТОВ «Нова Пошта», ОСОБА_10 отримав посилку № 59000836241427, в якій того ж дня було виявлено та вилучено посвідку на постійне проживання № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно висновку експерта № СЕ-19-22/25410-ДД, бланк посвідки не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення посвідки на постійне проживання, який знаходиться в офіційному обігу на території України.

У бланку посвідки на постійне проживання № НОМЕР_5 виданому на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , всі зображення з лицьового та зворотного боку, а саме штрихи фонового зображення: захисної сітки, графічних зображень, текстової інформації, фотозображення та реквізити підприємства-виробника нанесено термосублікаційним друком, зображення штрихів реквізитів тексту у відповідних полях та підпису власника посвідки, номеру нанесено термографічним друком, за допомогою принтеру для пластикових карт.

У бланку посвідки на постійне проживання № НОМЕР_5 виданому на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявна імітація: ламінованої плівки з голографічними елементами у вигляді малого Державного Герба та Прапора України, УФ та ІЧ захисту та зображення символу електронного документа - шляхом нанесення фольги на поверхню бланка.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у підробленні та збуті підробленого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи та яке надає права, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, також у пересиланні з метою збуту та збуті голографічних захисних елементів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи умисел на здобуття коштів шляхом виготовлення підроблених документів з голографічними захисними елементами, для подальшого їх збуту за грошові кошти, вчинили кримінальне правопорушення за наступних обставин:

11.01.2023 року близько15:20 год. ОСОБА_9 за власним номером телефону НОМЕР_1 , через мобільний додаток месенджер «Теlegram», отримала замовлення на виготовлення підробленої ID-картки паспорту громадянина України від громадянина ОСОБА_10 , за грошові кошти в сумі 450 Євро. Наступного дня, в період часу з 13:16 по 13:46, на банківській рахунок АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_9 , за попередньою домовленістю отримала від ОСОБА_10 переказ грошових коштів в загальній сумі 19 200 грн. (у вигляді п`яти платежів), згідно курсу Євро станом на 11.01.2023 року.

Після чого, того ж дня, реалізуючи злочинний умисел, направлений на виготовлення та подальший збут підробленого документа, ОСОБА_9 надіслала через месенджер «Threema», ОСОБА_8 попередньо отримані від ОСОБА_10 , його фотознімок розміром 3х4, зразок підпису та повні анкетні дані, які необхідні для виготовлення ID-картки паспорту громадянина України. Після чого, 12.01.2023 о 13:34 год. згідно попередньої домовленості, переказала грошові кошти в сумі 15 090,45 грн., із власної картки АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , яка емітована на ім`я ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_8 , наявні дані, фотознімок розміром 3х4, зразок підпису та анкетні дані ОСОБА_10 переслав через встановлений месенджер ОСОБА_5 , який виконуючи свою роль в даній злочинній групі, незаконно за допомогою наявної комп`ютерної та друкувальної техніки із спеціальним обладнанням для друку на пластикових картках, виготовив ID-картку паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_10 , за що 13.01.2023 о 17:46 год. ОСОБА_8 , переказав із власної банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , грошові кошти в сумі 3 880,30 грн. на банківську картку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_4 , що емітована на ім`я ОСОБА_11 , яку з метою конспірації використовує ОСОБА_5 .

Після чого, 19.01.2023 ОСОБА_5 надіслав електронний макет паспорта громадянина України ОСОБА_8 для погодження друку. В свою чергу ОСОБА_8 використовуючи месенджер «Threema» того ж дня, надіслав електронну скан-копію електронний макет паспорта громадянина України ОСОБА_9 для погодження друку. 20.01.2023 узгодивши друк ID-картки паспорта громадянина України, ОСОБА_5 виготовив вказаний документ.

Потім 21.01.2023 року ОСОБА_5 , із відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», за адресою: вул. Івана Франка, 76, м. Хуст, Закарпатська область, здійснив відправку підробленої ID-картки паспорта громадянина України, на ім`я ОСОБА_10 до відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: вул. Київська, 101А, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, вказавши вигадані дані для відправки, як ОСОБА_14 , зазначивши номер відправника НОМЕР_6 , який використовує ОСОБА_8 , після чого дану інформацію ОСОБА_8 переслав ОСОБА_9

24.01.2023 року у відділенні № 1 ТОВ «Нова Пошта», ОСОБА_10 отримав посилку № 20450653128837, в якій того ж дня було виявлено та вилучено ID-картку паспорт громадянина України № НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Згідно висновку експерта № СЕ-19-23/13723-ДД бланк паспорта громадянина України № НОМЕР_7 виданий на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланку паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, що перебуває в офіційному обігу на території України.

У бланку паспорта громадянина України № НОМЕР_7 виданий на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , всі фонові зображення (захисної сітки, мікротексту, тексту, рисунків та стилізованих зображень) з лицьового та зворотного боку паспорта, зображення символу електронного документу, відцифровані зображення, нанесено термосублімаційним друком; текст якими заповнено бланк паспорта на лицьовому та зворотному боці (інфомарція про особу, підпис власника, громадянство, запис, номер документа, дата видачі, РНОКПП, місце проживання та машинозчитувана зона), нанесено термографічним друком, за допомогою принтеру для пластикових карт.

У бланку паспорта громадянина України № НОМЕР_7 виданий на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявна імітація наступних спеціальних елементів захисту: стилізовані зображення у вигляді Державного прапора України та малого Державного Герба України, гравірувальний елемент нанесені фрагментально сріблястим матеріалом, зображення символу електронного документу нанесено фрагментарно золотистим матеріалом, голографічна стрічка, якою відокремлена машинозчитувана зона, нанесена сріблястою стрічкою, на якій витіснене приізвище та ім`я особи українською та англіською мовами, номер запису ЄДДР, УФ та ІЧ захист - відрізняється інтенсивністю поглинання та кольором світіння люмінесценції стилізованих зображень під дією джерела інфрачервоного та ультрафіолетового опромінення. Спеціальні елементи захисту: рельєфний елемент у вигляді шрифту «УКР», рельєфний гравірувальний елемент у вигляді стилізованого колосся і дуг у вигляді слова «Україна», імплантований безконтактний електронний носій у бланку паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_10 .

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у збуті підробленого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи та яке надає права, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, а також у пересиланні з метою збуту та збуті голографічних захисних елементів, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.

У ході розслідування, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, 11.05.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 199 КК України та вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього. В судове засідання стосовно розгляду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, призначене на 14:00 год. 17.05.2023 підозрюваний ОСОБА_5 , будучи повідомленим у встановлений КПК України спосіб, не з`явився. Повторно, 25.05.2023 на 15:00 год. останній, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився.

Так в ході досудового розслідування надійшов рапорт УМП ГУНП в Полтавській області про те, що за інформацією НЦБ Інтерполу в Угорщині, ОСОБА_5 , 27.05.2023 о 18 год. 54 хв. здійснив в`їзд на територію зазначеної держави через пункт пропуску «Csengersima» автомобілем «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_8 , у зв`язку з чим, постановою слідчого від 29.05.2023 його оголошено в розшук, а 10.05.2024 - у міжнародний розшук.

17.05.2024 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою безстроково. Ухвала набрала чинності 23.05.2024.

За інформацією міжнародного доручення, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.09.2025, о 09:10 год. було заарештовано на території Чеської Республіки та органом досудового розслідування надіслано офіційні екстрадиційні документи компетентному органу Чеської Республіки дипломатичними каналами у встановлені терміни.

Офісом Генерального прокурора надано доручення щодо проведення процедури видачі (екстрадиції) ОСОБА_5 з Чеської Республіки до України від 24.06.2026 №19/1/2-62966ВИХ-26.

В подальшому 28.07.2026 року ОСОБА_5 затримано на українсько-польському кордоні в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець» («Корчова») Львівської області.

З метою запобігання можливості переховуватися ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від органів досудового розслідування та суду, запобіганню незаконного впливу свідків, інших співучасників у цьому кримінальному провадженні, запобіганню вчинення іншого кримінального правопорушення, виникла необхідність у застосуванні відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, визначених п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки перебуваючи на волі підозрюваний, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, а кримінальна відповідальність за злочин, який йому інкриміновано, передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а тому ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування. Крім цього, підозрюваний, починаючи з 17.05.2023 по 18.09.2025 ухилявся від органів досудового розслідування, що являє собою підтвердженням факту можливого подальшого ухилення від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання.

Підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Під час проведення досудового розслідування останній з метою зміни показів свідка може почати впливати на вказану особу шляхом благань, підкупу або погроз, з метою зміни показань на користь підозрюваного, що унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності.

Підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішенні, у тому числі вирок суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України установлено, що підставою застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, який в аспекті кримінально-правової кваліфікації відноситься до категорії тяжких, та санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Таким чином, ОСОБА_5 боячись тяжкості покарання, яке може бути застосоване до нього судом в разі визнання винуватості, може переховуватись від органу досудового розслідування, суду. Крім цього, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може знищувати інформацію, речові докази, місце знаходження яких на даний час ще не встановлене та не вилучено.

Враховуючи зазначені вище ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин:

-особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 маючи покладені на нього Кримінальним процесуальним Кодексом обов`язки, проігнорував та в подальшому ухилявся від слідства та суду, що унеможливило своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання;

-особиста порука - на адресу слідчого управління та Полтавської обласної прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного;

-домашній арешт - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що перебуваючи під домашнім арештом, не можливо запобігти спробам підозрюваного уникнути покарання за вчинення злочину шляхом залишення місця, визначеного судом з метою переховування від суду; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний та адвокат в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, або ж визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного, адвоката, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

28.07.2026 о 19 год 41 хв ОСОБА_5 затримано, в порядку ст. 208 КПК України.

22.06.2023 на підставі ст. 40, 42, 276, 277, 278, 279 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 199 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170000000486 від 23.06.2023 року.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

У обґрунтування клопотання, як на підставу продовжнення вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, знайшли частково своє підтвердження в судовому засіданні.

Презумпція невинуватості гарантує, що кожна особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Конституційний суд України зазначає, що метою принципу презумпції невинуватості є захист особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, від будь-яких форм осуду публічної влади, доки вину не буде доведено (Рішення від 8 червня 2022 року 3-р(ІІ)/2022).

Європейський суд роз`яснює, що п. 2 ст. 6 Конвенції забороняє посадовим особам оголошувати людину винною до винесення їй вироку судом. Можна лише інформувати громадськість про розслідування у кримінальних справах, наприклад, розкривати інформацію про вручення підозри, затримання та зізнання. Але робити це розсудливо та обачно, вибір слів є важливим (Рішення ЄСПЛ від 2 жовтня 2018 року у справі Криволапов проти України).

Культура поваги до презумпції невинуватості є однією з основ правової держави.

Презумпція свободи гарантує кожному свободу та особисту недоторканність (ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції).

Базові висновки стосовно презумпції на користь залишення особи на свободі ЄСПЛ зробив у справах Вітольд Літва проти Польщі та Амбрушкевич проти Польщі.

Зокрема, ЄСПЛ зазначає: недостатньо, щоб позбавлення волі лише відповідало нормам національного права, а ще необхідно, щоб з огляду на обставини справи воно було необхідним.

Конституційний суд у 2019 році вже визнавав неконституційним положення ч. 5 ст. 176 КПК щодо безальтернативності запобіжних заходів у злочинах проти національної безпеки України та зазначав, що формальне судове рішення нівелює мету та суть правосуддя (Рішення від 25 червня 2019 року 7-р/2019).

Імператив поваги до людської гідності гарантує кожному повагу до його гідності. Заборона жорстокого поводження є абсолютною. Виключень з цього правила бути не може.

ЄСПЛ у своєму рішенні від 30 травня 2020 року Сукачов проти України, яке для України є пілотним, тобто таким що встановлює повторювану системну проблему, в черговий раз встановив порушення Україною ст. 3 Конвенції. Рішення стосується неналежних умов тримання під вартою. У ньому ЄСПЛ зазначає: коли держава не може гарантувати кожному ув`язненому умови, які відповідають статті 3 Конвенції, найбільш доречним рішенням проблеми буде зменшення кількості осіб, узятих під варту, шляхом частішого використання не пов`язаних з позбавленням волі запобіжних заходів.

Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням особи підозрюваного, його віку, стану здоров`я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками.

Враховуючи викладене, розмір застави, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та має бути призначений у розмірі, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст.194 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178,183, 184, 193, 194, 196-199, 309 КПК України, КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого спеціальної поліції відділу СУ ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170000000486 від 23.06.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 199 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст, Закарпатської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому Печерським районним судом м. Києва, за ч. 1 ст. 358 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 33 доби, у межах строку досудового розслідування, із поміщенням до Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою рахувати з 28 липня 2026 року з 19 год. 41 хв.

Строк дії ухвали - до 19 год. 41 хв. 29 серпня 2026 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених КПК України обов`язків. Призначити заставу в розмірі 266240,00 грн, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_5 , звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA398201720355289002000015950 , В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855 . Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_5 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноважена службова особа в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_5 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та іншими особами визначеними слідчим чи прокурором; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя : ОСОБА_1