Рішення № 138595440, 29.07.2026, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/1218/26

провадження 2/527/1073/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Олефір А.О.,

з участю секретаря

судового засідання Семенової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/1218/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», поданим представником позивача Медведєвою Наталією Олександрівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2026 року представник позивача звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог представник зазначила, що 04.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 04.11.2025-100002161. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 8000,00 грн, строком на 140 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 23.03.2026. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 1600 грн 00 коп. Позивач виконав умови кредитного договору та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі встановленому договором.

Відповідач належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 28800,00 грн, що складається з: тіла кредиту 8000,00 грн, процентів 11200,00 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 1600,00 грн, відсотків, нараховані по 625 ст. ЦК України 8000,00 грн.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 28800,00 грн, а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2662,4 грн та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 140,58 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, в заяві наданій суду просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відзиву відповідач не подав.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 04.11.2025 ОСОБА_1 підписав пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) та заявку до кредитного договору № 04.11.2025-100002161 (далі Заявка), за умовами якої ОСОБА_1 надано кредит у сумі 8000,00 грн (п. 2); строком на 140 днів (п.3); дата повернення кредиту 23.03.2026 (п.4); продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання (п.5); процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (п.6). Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми Кредиту та дорівнює 1600 грн 00 коп (п.7). Згідно п.15 сторони домовились, що Позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати Кредиту/його частини та/або Процентів/їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору - проценти річних). Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 4441-11XX-XXXX-9224 (а.с.14-20).

Договір укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е173.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вбачається із Заявки, позичальник ОСОБА_1 зазначив реквізити належного йому електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за договором: 4441-11XX-XXXX-9224.

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР», 04.11.2025 о 17:51:59 було успішно перераховано кошти в сумі 8000,00 грн, на платіжну картку клієнта номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 911149940, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 04.11.2025-100002161 (а.с.31).

Судом встановлено, що позивач виконав зобов`язання та надав відповідачу кошти у розмірі 8000,00 грн, як встановлено у кредитному договорі та додатковому договорі.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за договором № 04.11.2025-100002161 від 04.11.2025, заборгованість ОСОБА_1 , складає 28800,00 грн, з яких: 8000,00 грн основний борг, 11200,00 грн проценти, 1600,00 комісія, 8000,00 відсотки за ст.625 ЦКУ (а.с.21).

На виконання ухвали суду від 24.06.2026 ТОВ «Споживчий центр» повідомило, що відповідачем було здійснено часткову сплату кредитної заборгованості, а саме: 16.06.2026 у розмірі 5000,00 грн та 24.06.2026 у розмірі 10500,00 грн. Окрім того, ТОВ «Споживчий центр» надано розрахунок заборгованості за договором 04.11.2025-100002161 від 04.11.2025 станом на 29.06.2026, з якого вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 29.06.2026 становить 13300,00 грн, з яких: 3060,00 грн основний борг, 2240,00 грн залишок відсотків, 8000,00 грн залишок відсотків за ст.625 ЦКУ, залишок комісій 0,00 грн (а.с.64-73).

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 8000,00 грн суми заборгованості за основною сумою боргу, 11200,00 грн суми заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Судом із досліджених доказів встановлено, що за кредитним договором (оферти) № 04.11.2025-100002161 від 04.11.2025 відповідач отримав кредитні кошти в сумі 8000,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що розмір відсотків за користування кредитними коштами встановлений у кредитному договорі відповідає розміру встановленому в ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».

Проте, представником позивача надано суду новий розрахунок заборгованості, з якого судом встановлено, що відповідачем було здійснено часткову сплату кредитної заборгованості, а саме: 16.06.2026 у розмірі 5000,00 грн та 24.06.2026 у розмірі 10500,00 грн та згідно розрахунку заборгованості станом на 29.06.2026, заборгованість ОСОБА_1 за основною сумою боргу становить - 3060,00 грн, заборгованість за відсотками - 2240,00 грн.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти зобов`язання з їх повернення виконав не в повному обсязі, відсотки у встановлених договором розмірі сплатив частково, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу та заборгованості за відсотками підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 3060,00 грн суми заборгованості за основною сумою боргу, 2240,00 грн суми заборгованості за відсотками.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 8000,00 грн, відсотків нарахованих по ст.625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 15 Кредитного договору та п.1.7 додаткового договору визначено, що Позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати Кредиту/його частини та/або Процентів/їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору - проценти річних).

Представник позивача зазначив, що при стягненні відсотків нарахованих по ст.625 ЦК України за даним договором слід застосовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування». Також зазначив, що за договорами укладеними з 24.01.2024 кредиторам дозволено здійснення нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, що врегульовано пунктом 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» з дня набрання чинності Законом №3498- IX.

Вирішуючи питання який саме закон підлягає застосуванню, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про правотворчу діяльність» юридична сила - це властивість нормативно-правових актів та встановлених ними норм права, що є основою для визначення співвідношення їх взаємної ієрархічної підпорядкованості у системі нормативно-правових актів, зумовленого сукупністю ознак, що випливають із: 1) засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначених Конституцією України та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.

Суд констатує, що частиною 2 ст. 19 ЗУ «Про правотворчу діяльність» встановлено ієрархію нормативно-правових актів, відповідно до якої кодекс і закони є актами однієї юридичної сили.

Разом з тим, згідно ч.ч.1,2 ст. 11 ЗУ «Про правотворчу діяльність» кодекс - це закон, який створений шляхом систематизації норм права, містить загальні засади, на підставі яких комплексно регулює однорідну сферу суспільних відносин, забезпечуючи стабільність правового регулювання. При прийнятті законів, що розвивають положення кодексу у відповідній сфері, повинні дотримуватися основні принципи правового регулювання суспільних відносин, встановлені кодексом.

Отже аналізуючи вказану норму закону, суд зауважує, що оскільки при прийнятті законів, що розвивають положення кодексу у відповідній сфері, повинні дотримуватися основні принципи правового регулювання суспільних відносин, встановлені кодексом, суд дійшов висновку, що у даному випадку підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості відсотків нарахованих по ст.625 ЦК України за кредитним договором в розмірі 8000,00 грн нараховані відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором неустойки в розмірі 8000,00 грн до задоволення не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 1600,00 грн комісії (пов`язаної з наданням кредиту) суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом, згідно пункту 7 Договору Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 20% від суми Кредиту та дорівнює 1600 грн 00 коп.

Проте, представником позивача надано суду новий розрахунок заборгованості, з якого судом встановлено, що відповідачем було здійснено часткову сплату кредитної заборгованості, а саме: 16.06.2026 у розмірі 5000,00 грн та 24.06.2026 у розмірі 10500,00 грн та згідно розрахунку заборгованості станом на 29.06.2026, заборгованість ОСОБА_1 за залишком комісій становить - 0,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1600,00 грн комісії за надання кредиту до задоволення не підлягає.

Вирішення питання судових витрат

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 28800,00 грн.

Суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення за кредитним договором відсотків нарахованих по ст.625 ЦК України в сумі 8000,00 грн, отже позовні вимоги позивача на суму 20800,00 грн є обгрунтованими, що становить 72,22 % від ціни позову.

Суд не враховує при вирішенні питання про стягнення судового збору часткове задоволення позову у зв`язку з частковою сплатою відповідачем коштів на погашення боргу, оскільки їх було сплачено після подачі позову позивачем.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1922,78 грн, що складає 72,22 % від 2662,40 грн.

В частині стягнення в відповідача на користь позивача витрат за відправку документів відповідачу в розмірі 140,58 грн, суд зазначає, що вказані витрати відповідно ч.3 ст.133 ЦПК України не відноситься до витрат, пов`язаних з розглядом справи, у зв`язку з чим стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2,19,76-81,89,133,141,258,259,263-265,268,273, 352 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ), заборгованість за кредитним договором № 04.11.2025-100002161 від 04.11.2025:

3060,00 грн - заборгованість за тілом кредиту,

2240,00 грн заборгованість за процентами,

а всього 5300,00 грн (п`ять тисяч триста гривень 00 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1922,78 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833);

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ).

Суддя А. О. Олефір