Постанова № 138595373, 28.07.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8104/26

Провадження 3/524/1670/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської обл. Малтиз Андрій Вікторович, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Головного управління ДПС у Полтавській обл., про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ПП «Кременчук Хліб Плюс», юридична адреса: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Експресівська, буд. 26, РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22.06.2026 року зазначено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала платіжне доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за IV квартал 2025 року, а саме при граничному терміні сплати 29.01.2026 року платіжне доручення до установи банку подано 20.02.2026 року, чим порушено пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, що зафіксовано в акті камеральної перевірки від 05.06.2026 № 7885/16-31-04-06-05/45290339, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання для розгляду справи не з`явилася, своєчасно та належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Порушення, пов`язане з несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань, є триваючим правопорушенням, оскільки воно починається з моменту невиконання обов`язку у встановлений строк. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом.

При цьому обов`язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за IV квартал 2025 року було самостійно виконано 20.02.2026 року, що свідчить про дату припинення правопорушення. Дане правопорушення було виявлено 05.06.2026 року, що зафіксовано в акті камеральної перевірки від 05.06.2026 № 7885/16-31-04-06-05/45290339.

Виходячи з принципу тлумачення сумнівів на користь особи (in dubio pro reo), закріпленого, зокрема, у ст. 62 Конституції України, суд вважає за необхідне застосувати цей принцип і до обчислення строків давності. Хоча ч. 2 ст. 38 КУпАП встановлює відлік строку з дня виявлення, вона не враховує ситуацію, коли триваюче правопорушення було припинено особою до його виявлення контролюючим органом. Ця правова прогалина створює сумнів, який, відповідно до вказаного принципу, має тлумачитися на користь ОСОБА_1 .

Таким чином, оскільки припинення триваючого правопорушення самостійним виконанням відбулося до його виявлення, відлік строку накладення стягнення починається з дати самостійного припинення правопорушення 20.02.2026 року. Тримісячний строк для накладення адміністративного стягнення за дане правопорушення сплив 20.05.2026 року. На момент розгляду справи (28.07.2026 року) строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, закінчилися.

Згідно з практикою ЄСПЛ (зокрема, у справі «Grabchuk v. Ukraine» (заява № 8599/02)), формулювання судового рішення про закриття провадження не повинно містити тверджень, які не залишають сумніву у вчиненні особою правопорушення, якщо її вину не було доведено у встановленому законом порядку. В іншому випадку це становить порушення ст. 6 Конвенції.

Поєднання в одному рішенні висновку про закриття провадження та одночасне твердження про винуватість особи є взаємовиключними. Встановлення вини за відсутності належної правової процедури позбавляє таке рішення ознак справедливого суду. Більше того, закриття справи на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП є обов`язком суду, що виникає з моменту спливу строків, незалежно від будь-яких інших обставин.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

З урахуванням викладеного, керуючись вимогами п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП слід закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ч. 2 ст. 38, ч. 1 ст. 163-2, п. 7 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Автозаводського районного суду

м. Кременчука Андрій МАЛТИЗ