Рішення № 138595215, 28.07.2026, Славутицький міський суд Київської області

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/87/26

Провадження №2-др/377/8/26

28 липня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Кононової Н.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», від імені якого діє представник Андрущенко Михайло Валерійович, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

До Славутицького міського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» надійшла справа за позовом ТОВ «ІННОВА-НОВА», в якій позивач, посилаючись на статті 525, 526, 530, 610, 626, 628, 1049, 1050 ЦК України, просить стягнути із ОСОБА_1 на його користь загальну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 27707,40 гривень та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 662,40 гривень (а. с. 3-9).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026 справу передано на розгляд судді Славутицького міського суду Київської області Малишенко Т.О. (а. с. 84).

Ухвалою судді від 15 квітня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статі 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд справи на 04.05.2026. Вказаною ухвалою судді витребувано докази у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (а. с. 87-90).

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача судовий розгляд справи було відкладено на 03 червня 2026 року та витребувано докази у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (а. с. 105-106).

13 травня 2026 року по справі на підставі розпорядження № 2 керівника апарату Славутицького міського суду Київської області здійснений повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 рішенням ВРП № 880/0/15-26 від 12.05.2026 на підставі пункту 4 частини 6 статті 126, статті 131 Конституції України, статей 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (а. с. 118).

13 травня 2026 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Славутицького міського суду Київської області Теремецьку Н.Ф. (а. с. 119).

Ухвалою судді від 15 травня 2026 року було прийнято до свого провадження цивільну справу № 377/87/26, провадження 2/377/226/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, постановлено провести розгляд справи 09 червня 2026 року об 11 годині 00 хвилин (а. с. 120-121).

У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, а саме на правничу допомогу, складає 5 000 гривень. Надання доказів про розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, буде здійснено протягом п`яти днів після ухвалення рішення разом із заявою про ухвалення додаткового рішення відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України (а. с. 3-9).

Рішенням суду від 15 червня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 7639020325 від 31.03.2025 в розмірі 15 707,40 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 6 000 гривень, заборгованості за процентами у розмірі 9 707,40 гривень.

Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 28 липня 2026 року о 16 годині 00 хвилин (а. с. 136-146).

17 червня 2026 року до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява, у якій заявник, посилаючись на статтю 270 ЦПК України, просить ухвалити додаткове рішення у справі № 377/87/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» судові витрати на надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 5 000 гривень (а. с. 150-151).

За змістом пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною третьою статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Виходячи із змісту частини третьої статті 270 ЦПК України, суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення судових витрат без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», від імені якого діє представник Андрущенко Михайло Валерійович, про ухвалення додаткового рішення у справі та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як зазначено у частинах першій, третій статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Пунктом 9 частиною першою статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами третьою, четвертою, п`ятою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що адвокат Андрущенко Михайло Валерійович надавав позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» професійну правничу допомогу на підставі договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року (далі - договір № 06-05/2025) (а. с. 153-155).

Як вбачається з пункту 1.1. договору № 06-05/2025, за умовами цього договору виконавець зобов`язується надавати на користь замовника послуги правничого та консультаційного характерів, а замовник приймати та в порядку, визначеному цим договором сплачувати такі надані послуги.

Відповідно до пунктів 1.2. договору № 06-05/2025 до переліку послуг за договором, в т. ч. але не виключно, відноситься: надання правових консультацій з питань, пов`язаних із правовідносинами замовника з третіми особами в контексті матеріального та процесуального законодавства (права) України, формування правової позиції замовника по спорах з клієнтами (споживачами), в т. ч. складання базового пакету документів для проведення первинних комунікацій з клієнтами (споживачами); складання правової документації, в т. ч. процесуального характеру: заяви, позовні заяви, відповіді на відзиви, клопотання, заперечення, тощо; супровід процесу розгляду справ в судах, досудових розслідуваннях, слідчих діях та інших заходах чи процесах, пов`язаних із правами та інтересами замовника, в будь-якому форматі судочинства, в т. ч. але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд»; представництво інтересів замовника перед органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями будь-якої форми власності та типу підпорядкування, з будь-яких питань, що можуть виникати у замовника за відповідним письмовим та/або усним запитом останнього, в т. ч. якщо такий запит надходить від уповноважених замовником третіх осіб у разі, якщо направлення відповідного запиту замовником унеможливлене з підстав, що не залежать від волевиявлення замовника.

Пунктом 2.1.-2.2. договору № 06-05/2025 визначено, що послуги за договором надаються на підставі усної чи письмової заявки з боку замовника. З моменту отримання заявки від замовника сторони погоджують зміст послуги/послуг, що надаватимуться виконавцем за такою заявкою. Суттєвими умовами кожної з заявок є ціна послуг, строки їх надання та деталізація кожної з послуг. Заявка вважається погодженою автоматично у разі, якщо замовник не заперечує щодо наданої виконавцем деталізації протягом 3 годин з моменту її направлення представнику замовника з боку виконавця.

Згідно з пунктами 3.2. договору № 06-05/2025, за результатом надання послуг сторони складають акти приймання-передачі наданих послуг, в яких визначається перелік послуг, їх деталізація (за необхідності) та вартість.

Із заявки № 3173212651 про надання послуг від 25.06.2025 до договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року вбачається, що на виконання п.п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати наступні послуги за договором: складання правової документації процесуального характеру: позовної заяви; за необхідності: заяв, відповіді на відзив, клопотань, заперечень, тощо; супровід процесу розгляду справ в суді з питань, пов`язаних із правами та інтересами Замовника, в будь-якому форматі судочинства, в т. ч. але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд»; ціна послуг 5 000 гривень. За результатом наданих послуг сторони підписують АНП в порядку та на умовах, визначених цим договором (а. с. 157).

Відповідно до Акту № 3173212651 приймання-передачі наданих послуг від 16 червня 2026 року до договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 по справі № 377/87/26, сторони погодили, що виконавцем було надано за заявкою № 3173212651 від 25 червня 2025 року до договору, а замовником отримано належним чином наступний перелік послуг: Складення правової документації процесуального характеру (позовної заяви та клопотання про витребування доказів); та супровід процесу розгляду справи в суді з питань, пов`язаних із правами та інтересами замовника, в будь-якому форматі судочинства, в т. ч., але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд»; ціна послуг складає 5 000 гривень. Сторони погодили, що загальна вартість послуг згідно п. 1 Акту становить 5 000, гривень. 3. Послуги, надані замовнику згідно заявки № 3173212651 від 25 червня 2025 року, цілком та повністю відповідають умовам договору, а також бажанню замовника. Отриманий результат відповідає номенклатурі послуг та кінцевій меті замовника, а відтак приймається замовником у повному обсязі (а. с. 158).

З платіжної інструкції № 51 від 16 червня 2026 року, ТОВ «ІННОВА-НОВА» сплатило адвокату Андрущенку Михайлу Валерійовичу 5 000 гривень згідно заявки № 3173212651 від 25.06.2025 про надання послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги № 06-05/2025 (а. с. 159).

Вказані вище докази та матеріали справи у своїй сукупності підтверджують факт надання адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем правової допомоги позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» за договором № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року, в обсязі, зазначеному в Акті № 3173212651 приймання-передачі наданих послуг від 16 червня 2026 року до договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року по справі № 377/87/26..

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Враховуючи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19, суд вважає, що ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Так, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року в справі № 712/4126/22.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2026 року у справі № 761/4132/24, що свідчить про усталеність правової позиції Верховного Суду з даного питання.

Відповідач ОСОБА_1 правом доводити неспівмірність заявлених до відшкодування позивачем витрат на професійну правничу допомогу не скористалася, тобто реалізувала відповідне процесуальне право на власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем.

Проте, з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, суд може частково стягнути витрати на професійну правничу допомогу або відмовити в їх стягненні повністю.

Зокрема, згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Разом із тим, у даній справі невідповідності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу критеріям, визначеним у частині третій статті 141 ЦПК України, судом не встановлено.

Враховуючи, що позивач підтвердив належними і допустимими доказами факт понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у суді, ці витрати були пов`язані з розглядом справи, відповідали критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, зважаючи на відсутність заперечень з боку відповідача щодо розміру заявлених позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» витрат, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» в розмірі 5 000 гривень були фактичними і неминучими, оскільки відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу, а їх розмір обґрунтованим та узгоджуються з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, зазначеним у позовній заяві, які позивач поніс і які очікував понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідач не був позбавлений можливості подати до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, однак, правом доводити неспівмірність заявлених до відшкодування позивачем витрат на професійну правничу допомогу не скористалася, тобто реалізувала відповідне процесуальне право на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З рішення суду від 15 червня 2026 року у даній справі вбачається, що позов задоволено частково.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з положень статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи із наступного розрахунку: 15 707,40 гривень х 100 : 27 707,40 гривень = 56,69 % (відсоток розміру задоволеного позову); 5 000 х 56,69 % :100 %= 2 834,50 гривень (сума витрат на професійну правничу допомогу, пропорційна відсотку задоволеного позову).

На підставі викладеного, керуючись статями 137, 141, 270 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», від імені якого діє представник Андрущенко Михайло Валерійович, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 834 гривні 50 копійок.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного додаткового рішення суду.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 10, поверх 2, офіс 5.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне додаткове рішення суду складено 28 липня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька