Рішення № 138594930, 29.07.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/7230/26

Провадження №2/367/7049/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 липня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Мерзлого Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Фінпром маркет", Міністерства юстиції України, Ківерцівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

установив:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Позивач звернулася до суду з даним позовом, обґрунтовуючи вимоги таким. Починаючи з 2021 року ОСОБА_1 не має змоги отримати пенсію, виконувати банківські операції, оскільки виконавцем арештовано рахунки ОСОБА_1 на підставі постанови головного державного виконавця Котельчук Наталієї Степанівни. При ознайомленні із матеріалами виконавчого провадження №65497598 стало відомо, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий напис, який вчинений супереч вимог чинного законодавства. Таким чином, позивач дізналася про існування виконавчого напису 15.10.2025 року. Позивач зазначає про те, що ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступлено право вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» відступлено право вимоги, якому в свою чергу ПАТ «Банк «Київська Русь» на підставі Договору факторингу відступлено право вимоги за Кредитним договором №50664-65-08-2 від 21.10.2008 року, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 . Позивач зазначає про те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено всупереч Переліку документів за якими стягнення проводиться у безспірному порядку. Оскаржуваний виконавчий напис вчинено супереч вимог чинного законодавства. Зокрема, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. у виконавчому написі зазначає, що ним вчинено оскаржуваний виконавчий напис в порядку пункту 2 Переліку документів за якими стягнення проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, однак зазначене не відповідає дійсності, оскільки оскаржуваний виконавчий напис вчинено на Кредитний договір №50664-65-08-2 від 21.10.2008 року, укладений між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 , який не був посвідчений нотаріально. Оскільки, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис на Кредитний договір, який не був посвідчений нотаріально, це суперечить вимогам чинного законодавства. Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2140 від 21 січня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ». Стягнути з відповідача на користь позивач сплачений судовий збір.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 09.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно довідок про доставку електронного документу, відповідачам 09.06.2026 до електронних кабінетів доставлено копію ухвали, копію позовної заяви з доданими документами.

Станом на 29.07.2026 відзиву чи клопотання про подовження строку на надання відзиву та/або будь-яких інших від відповідачів до суду не надходило.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд розглядає справу в порядок спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п`ята статті 279 ЦПК України).

Зважаючи на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи є підстави для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає положенням статей 223, 280 - 282 ЦПК України.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, установлені судом, норми права, які застосував суд, вмотивована оцінка та висновки суду.

21.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис № 2140, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у розмірі 20636,94 грн.

Відповідно до виконавчого напису заборгованість нарахована за Кредитним договором № 50664-65-08-2 від 21.08.2018, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Київська Русь». В подальшому право вимоги по зазначеному кредитному договору перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Сіті Фінанс». В свою чергу, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Сіті Фінанс» згідно договору факторингу відступило право вимоги за Кредитним договором ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

20.05.2021 року Ківерцівським районним відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкрито виконавче провадження №65497598 з виконання виконавчого напису № 2140 від 21.01.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у розмірі 20636,94 гривень.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 зміни, внесені до Переліку постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», визнано незаконними та нечинними. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 зазначене вище рішення суду залишено без змін. Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2001.

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дубліката має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 06.06.2019 у справі №750/1627/18, нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому, з точки зору статті 88 Закону України «Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №310/9293/15.

Розрахунок заборгованості, зроблений стягувачем, з урахуванням положень Переліку документів, не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Враховуючи ці обставини та вимоги статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Суд при цьому має перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №6-887цс17.

Будь-яким чином перевірити безспірність заборгованості по наданому кредитором нотаріусу договору та розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості, такий обов`язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, має кредитор при зверненні до нотаріуса.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 13 ЦПК України). Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (статті 76 ЦПК України). Згідно зі статтею 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо судового збору.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Фінпром маркет", Міністерства юстиції України, Ківерцівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2140 від 21.01.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором у розмірі 20636,94 грн.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (адреса вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, м. Ірпінь, 08200, ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення складено та підписано 29.07.2026.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідачі: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (адреса вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, м. Ірпінь, Київська обл., 08200, ЄДРПОУ 43311346);

Міністерство юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13);

Ківерцівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (адреса: 45200, Волинська обл., м. Ківерці, вул. Шевченка, 6).

Суддя: Л.В. Мерзлий