Ухвала суду № 138594831, 14.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"14" липня 2026 р. Справа № 359/4567/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

представника позивача адвоката Єленич О.В. (в режимі ВКЗ),

представника відповідача адвоката Шевченка О.Б.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді клопотання представника позивача адвоката Єленич Оксани Володимирівни про призначення почеркознавчої експертизи у цивільній справі №359/4567/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженої відповідальністю «Вишгордміськреконструкція-1», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне підприємство «Пролісок 2000», про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії підготовчого провадження, перебуває цивільна справа за вказаним позовом, у якому позивач просить визнати недійсним Договір №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Звертаючи до суду з позовом, стороною позивача також було подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та поставити перед експертом питання: чи виконаний підпис ОСОБА_1 на документі під назвою Договір №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017; чи виконано підпис ОСОБА_1 на документі під назвою Договір №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017, в час, яким він датований; яким чином, методом, способом виконаний підпис ОСОБА_1 ; чи були виконані підписи на документі під назвою Договір №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017, в один час; яка різниця у часі між виконанням підписів на документі під назвою Договір №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017. Крім цього, у клопотанні заявлено про зобов`язання відповідача надати суду, для проведення експертизи, оригінал Договору №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017.

Так, в обґрунтування клопотання зазначено, що предметом спору у цій справі є визнання недійсним договору №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017. Позивач стверджує, що спірний договір ним не підписувався, а підпис від його імені виконаний іншою особою, у зв`язку із чим його волевиявлення на укладення цього договору було відсутнє. Для встановлення належності підпису позивачу необхідні спеціальні знання, тоді як відповідних висновків експертів учасниками справи не надано. Оскільки з`ясування цієї обставини має значення для правильного вирішення спору, представник позивача просить призначити судову почеркознавчу експертизу. Також зазначає, що оригінал спірного договору перебуває у володінні відповідача, тому просить зобов`язати її надати цей документ для проведення експертного дослідження.

02.04.2026 до суду, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 03.04.2026), відповідачем подано заперечення на клопотання про призначення експертизи, в обґрунтування якого зазначено, що обставини укладення спірного договору №1 від 04.02.2019 та переходу на його підставі майнових прав до ОСОБА_2 вже досліджувалися судами під час розгляду цивільної справи №363/641/22. Під час розгляду вказаної справи в суді першої інстанції та після ознайомлення 27.09.2022 з оригіналом договору, ОСОБА_1 та його представник не заперечували належність йому підпису у договорі та не заявляли клопотання про проведення почеркознавчої експертизи. Відповідне клопотання було заявлено лише під час апеляційного перегляду справи та відхилено судом апеляційної інстанції. Також, відповідач посилається на те, що в межах кримінального провадження №12021111150000606 вже проведено почеркознавчі експертизи. Зокрема, за висновком експерта від 28.04.2023 підписи від імені ОСОБА_3 у спірному договорі та низці інших документів виконані однією особою, а висновком експерта від 17.10.2023 безпосередньо встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 у графі «Попередній покупець» спірного договору виконаний самим ОСОБА_3 . На думку відповідача, ці висновки вже вирішують питання, для з`ясування якого позивач просить призначити нову експертизу. Відповідач вважає, що ініціювання нової експертизи має на меті не захист цивільних прав позивача, а створення преюдиційних обставин для кримінального провадження, що, за наведеними у запереченнях правовими позиціями Верховного Суду, є неприпустимим, а оригінал договору є речовим доказом у цьому провадженні та не перебуває у її володінні, у зв`язку із чим просила відмовити у призначенні експертизи.

07.07.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача подано клопотання про витребування у Київського апеляційного суду (з матеріалів судової справи №363/17/24, кримінальне провадження № 12021111150000606) доказ - оригінал Договору № 1 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 від 04.02.2019, оскільки вказаний документ безпосередньо стосується предмета доказування у справі №359/4567/23 та не може бути отриманий позивачем самостійно.

13.07.2026 до суду, через систему «Електронний суд», відповідачем подано додаткові заперечення на клопотання про призначення експертизи та клопотання про витребування доказів, з додатками згідно наведеного у запереченнях переліку. У додаткових запереченнях відповідач вказує, що обставини укладення та підписання ОСОБА_1 . Договору №1 від 04.02.2019 уже були предметом дослідження у цивільній справі №363/641/22 та встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, зокрема постановою Верховного Суду від 08.01.2025. Під час розгляду зазначеної справи оригінал спірного договору надавався представнику ОСОБА_1 для огляду, після чого стороні було надано час для подання відзиву, однак у поданих процесуальних документах належність підпису ОСОБА_1 не заперечувалась і питання про проведення почеркознавчої експертизи не порушувалось. Крім того, відповідач послалася на висновки експертів від 28.04.2023 № СЕ-19/111-23/16965-ПЧ та від 17.10.2023

№СЕ-19/111-23/55104-ПЧ, якими підтверджено виконання підпису у спірному договорі саме ОСОБА_1 , а також зазначила, що виправдувальний вирок від 20.03.2026 у кримінальній справі №363/17/24 не містить висновків про непідписання ним договору чи недопустимість зазначених експертних висновків. Відповідач також зазначила, що оригінал договору має статус речового доказу, перебуває у матеріалах кримінальної справи, яка знаходиться на апеляційному розгляді, а Київський апеляційний суд листом від 10.06.2026 повідомив про неможливість його надання, у зв`язку із чим просила відмовити як у призначенні експертизи, так і у витребуванні оригіналу документа.

У підготовчому засіданні 14.07.2026 представник позивача адвокат Єленич О.В. підтримала клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, з підстав, зазначених у ньому, пояснивши, що у цивільній справі №363/641/22 почеркознавча експертиза не проводилася, а питання про належність підпису ОСОБА_1 безпосередньо не досліджувалося. На її думку, висновки експертів, складені у кримінальному провадженні, не є належними та допустимими доказами у цій справі й виконані з порушенням методики, оскільки у ОСОБА_1 не відбиралися експериментальні зразки, а для порівняння використано недостатню кількість підписів. Також, представник позивача зазначила, що нею заявлено ширше коло питань для проведення експертизи, та що без отримання оригіналу договору проведення заявленої експертизи неможливе. Оплату експертизи сторона позивача гарантувала.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Шевченко О.Б. заперечував проти клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, вказуючи, що у матеріалах справи містяться два висновки державних судових експертів, якими досліджено оригінал спірного договору та встановлено виконання підпису саме ОСОБА_4 . Також указував на обставини, встановлені остаточними судовими рішеннями у справі №363/641/22, та на те, що 27.09.2022 представнику ОСОБА_1 було надано для огляду оригінал спірного договору, після чого стороні надано час для підготовки відзиву, однак у відзиві не зазначалося про неналежність підпису ОСОБА_1 . Представник відповідача вважав, що за допомогою нового спору позивач намагається поставити під сумнів обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 363/641/22.

Так, перед вирішенням клопотання про призначення експертизи, суд розглянув клопотання представника позивача від 07.07.2026 про витребування у Київського апеляційного суду з матеріалів кримінальної справи №363/17/24 оригіналу спірного договору та ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання від 14.07.2026 відмовив у його задоволенні, враховуючи, що постановою слідчого від 28.07.2023 оригінал спірного договору визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021111150000606; вироком Вишгородського районного суду Київської області від 20.03.2026 цей оригінал вирішено залишити у матеріалах кримінальної справи; ухвалою Київського апеляційного суду від 04.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора і потерпілої, тому вирок не набрав законної сили, а кримінальна справа перебуває на апеляційному розгляді. Також, судом враховано лист Київського апеляційного суду від 10.06.2026, адресований представнику потерпілої Шевченку О.Б. на його заяву про повернення оригіналу спірного договору та про видачу його копії, у якому повідомлено, що, у зв`язку з тим, що вирок не набрав законної сили, а речовий доказ вирішено залишити у матеріалах справи, надати оригінал документа немає можливості. Одночасно представникові потерпілої роз`яснено право ознайомлюватися з матеріалами судового провадження та виготовляти з них копії.

Довід представника позивача про те, що вказана відповідь надана на звернення адвоката, тоді як ухвала суду про витребування доказів має інший статус, не спростовує наведених обставин. Причиною неможливості видачі документа є не статус особи, яка звернулася із заявою, а процесуальний статус оригіналу як речового доказу, визначений процесуальним рішенням у кримінальному провадженні, незавершеність апеляційного розгляду та необхідність забезпечення цілісності матеріалів кримінальної справи.

Так, відповідно до частин третьої та п`ятої статті 100 КПК України документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження, а речові докази та документи, надані суду, зберігаються у суді. Питання про можливість видачі оригіналу документа з матеріалів кримінального провадження вирішує суд, у провадженні якого перебуває ця кримінальна справа, з урахуванням необхідності збереження доказу і недопущення шкоди кримінальному провадженню. Нтомість, витребування оригіналу договору у цій справі мало на меті не короткочасний огляд документа судом, а фактичне вилучення речового доказу з матеріалів незавершеної кримінальної справи та його передання до експертної установи на невизначений строк.

Заслухавши доводи представника позивача та аргументи представника відповідача, дослідивши у цій частині матеріали справи, зокрема, наявні висновки експертів, документи щодо їх отримання і використання, постанову Верховного Суду від 08.01.2025 у справі №363/641/22, вирок Вишгородського районного суду Київської області від 20.03.2026 у кримінальній справі №363/17/24, лист Київського апеляційного суду від 10.06.2026, а також безпосередньо відтворив долучений відповідачем технічний запис судового засідання від 27.09.2022 у справі № 363/641/22 та зіставив його зі змістом протоколу цього судового засідання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про призначення почеркознавчої експертизи, з таких підстав.

За змістом частин першої, другої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, передбачені частиною першою статті 103 ЦПК України умови повинні існувати одночасно. При цьому, заперечення стороною справжності підпису та подання клопотання про експертизу, не зумовлює безумовного обов`язку суду призначити таку експертизу. Випадки обов`язкового призначення експертизи визначені статтею 105 ЦПК України та спір щодо виконавця підпису до них не належить.

З урахуванням положень статей 89, 110 ЦПК України жодний доказ, у тому числі висновок експерта, не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює висновок експерта разом з іншими доказами з погляду належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку.

На стадії вирішення питання про призначення експертизи, суд не надає остаточної оцінки доказам по суті спору, однак зобов`язаний перевірити, чи відсутні у справі відповідні експертні висновки або чи наведені конкретні обставини, які породжують обґрунтовані, а не припущені сумніви у їх правильності.

Так, до відзиву відповідача ОСОБА_2 долучено належним чином засвідчені копії висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 28.04.2023 №СЕ-19/111-23/16965-ПЧ та висновку експерта цієї установи від 17.10.2023 №СЕ-19/111-23/55104-ПЧ, а також, надано документ про дозвіл на використання та розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021111150000606.

Висновком від 28.04.2023 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 у спірному договорі, договорі позики від 01.06.2017, договорі застави частки у статутному капіталі від 23.02.2016, нотаріально посвідчених довіреностях, договорі купівлі-продажу земельної ділянки, договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 05.04.2017 та додатках № 13 до нього виконані однією особою.

За висновком від 17.10.2023 досліджуваний підпис від імені ОСОБА_3 у графі «Попередній покупець» спірного договору виконаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У висновках зазначено підстави проведення експертиз, кваліфікацію експертів, надані об`єкти та порівняльні матеріали, використані методики, експертів попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків та у дослідницькій частині експерт зазначив щодо способу виконання підпису, висновки безпосередньо стосуються основного питання, яке представник позивача просить повторно поставити перед експертом.

Доводи представника позивача про недотримання експертами вимог щодо порівняльних зразків, не дають підстав для призначення нової експертизи, а твердження про те, що у кримінальному провадженні взагалі не було надано зразків підпису ОСОБА_4 , не відповідає змісту висновків та експерти не заявляли про недостатність матеріалів, не порушували клопотання про надання додаткових зразків, не повідомляли про неможливість надання висновку, а дійшли двох узгоджених висновків. Доводи представника позивача у цій частині є власною оцінкою достатності матеріалів і незгодою з результатами досліджень.

Посилання представника позивача на ширше коло запропонованих питань, не доводить необхідності призначення заявленої почеркознавчої експертизи, оскільки, більша кількість питань не усуває відсутності передбаченої пунктом 2 частини першої статті 103 ЦПК України умови та не є самостійною підставою для призначення експертизи.

Позиція представника позивача, що зазначені висновки не можуть використовуватися у цивільній справі оскільки вони складені у кримінальному провадженні, спростовується висновками Верховного Суду у постановахз від 10.07.2019 у справі №686/23256/16-ц, від 05.02.2020 у справі №461/3675/17, від 25.03.2021 у справі №752/21411/17 та від 09.04.2025 у справі №756/14643/19 (пункти 76-78), згідно яких, отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальному провадженні може бути письмовим доказом у цивільній справі, якщо містить інформацію щодо предмета доказування, навіть якщо на час розгляду цивільної справи вирок у кримінальному провадженні не ухвалено або він не набрав законної сили. Такий доказ підлягає оцінці за загальними правилами статті 89 ЦПК України.

Суд ураховує також обставини, встановлені судовими рішеннями у цивільній справі №363/641/22, учасниками якої були ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ПП «Пролісок 2000» та ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1».

Постановою Верховного Суду від 08.01.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07.12.2022, у нескасованій апеляційним судом частині, та постанову Київського апеляційного суду від 04.10.2023, залишено без змін. Верховний Суд зазначив, що 04.02.2019 сторони уклали спірний договір, його оригінал та пов`язані документи були досліджені судом першої інстанції, договір підписаний усіма сторонами правочину і скріплений печаткою забудовника, сторони досягли згоди щодо істотних умов, а договір відображає волевиявлення сторін та є чинним. Верховний Суд також указав, що ОСОБА_1 у суді першої інстанції не заявляв клопотання про проведення почеркознавчої експертизи і не обґрунтував неможливості подати таке клопотання з причин, які об`єктивно від нього не залежали.

Також, під час підготовчого засідання суд безпосередньо відтворив технічний запис судового засідання від 27.09.2022 у справі №363/641/22. Із запису та протоколу вбачається, що представник ОСОБА_2 на виконання ухвали суду надав оригінали документів, головуючий передав їх представнику ОСОБА_1 для огляду, після чого документи повернуто представнику ОСОБА_2 при цьому, суд постановив виготовити з них копії та приєднати до матеріалів справи та оголошено перерву для надання стороні ОСОБА_1 часу на подання відзиву.

Отже, сторона ОСОБА_1 одержала доступ до оригіналу спірного договору, мала можливість його оглянути та зафіксувати, після чого їй було надано час для узгодження позиції з довірителем і подання відзиву. Водночас, у відзиві, копія якого долучена до матеріалів цієї справи, твердження про те, що ОСОБА_1 не підписував спірний договір, та клопотання про проведення експертизи відсутні. Питання про почеркознавчу експертизу було порушено стороною ОСОБА_1 лише під час апеляційного перегляду справи №363/641/22.

Зазначене спростовує твердження про відсутність доступу до оригіналу чи об`єктивну неможливість своєчасно порушити питання про його справжність і має значення для оцінки послідовності процесуальної поведінки сторони та дійсної необхідності повторного дослідження питання, з якого вже існують два експертні висновки.

Виправдувальний вирок Вишгородського районного суду Київської області від 20.03.2026 у кримінальній справі № 363/17/24 не є підставою для іншого висновку.

На час вирішення клопотання цей вирок оскаржений прокурором і потерпілою та не набрав законної сили. Крім того, виправдання ОСОБА_1 мотивоване недоведеністю у його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 та частиною першою статті 209 КК України, зокрема недоведеністю обману, прямого умислу й кримінально-правового характеру майнових відносин, а не встановленням факту виконання підпису у спірному договорі іншою особою. Вирок не містить висновку про недопустимість, необґрунтованість чи неправильність висновків естертиз і не спростовує їх результатів.

За таких обставин, сукупність умов, передбачених частиною першою статті 103 ЦПК України, відсутня, тому клопотання про призначення почеркознавчої експертизи задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 7682, 84, 89, 102105, 107, 110, 113, 258261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Єленич Оксани Володимирівни про призначення почеркознавчої експертизи у цивільній справі №359/4567/23 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 29.07.2026.

Суддя О.П. Лукач