Рішення № 138593948, 04.06.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4068/25

Провадження № 2-о/361/185/25

04.06.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Гізатуліної Н.М.

за участю секретаря судового засідання Охріменко Є.І., Ковандри А.В.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою у якій просив встановити факт самостійного виховання та утримання ним неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву мотивував тим, що 07 травня 2015 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/6883/15-ц встановлено, що між ним та ОСОБА_4 10 серпня 2007 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Донецька був зареєстрований шлюб, актовий запис № 630.

У шлюбі народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Указаним рішенням суду шлюб розірвано.

Зауважив, що колишнє подружжя досягло письмової угоди щодо проживання та утримання неповнолітньої доньки, встановлено місце проживання дитини з матір`ю. Батьки дитини не мають жодних претензій один до одного щодо її виховання та утримання, не мають наміру обмежувати батьківські права один одного, спір щодо питань виконання батьківських обов`язків відсутній.

Зазначив, що на даний час неповнолітня дочка постійно проживає з ним, оскільки її мати ОСОБА_2 перебуває у м. Донецьк на тимчасово окупованій території України протягом 7 місяців, через причини, які від неї не залежать, не може повноцінно доглядати та утримувати дитину, позбавлена фактичної змоги виконувати свої батьківські обов`язки.

Він є єдиний з батьків, хто має змогу належним чином виконувати батьківські обов`язки щодо неповнолітньої дитини.

Наміру перешкоджати матері виконувати її батьківські обов`язки у нього немає.

Підтвердження факту самостійного виховання та утримання ним дитини необхідне для отримання відстрочки від мобілізації.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями матеріали справи передано на розгляд судді Василишину В.О.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2025 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У порядку автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2025 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. На виконання ухвали суду від 08 вересня 2025 року заявником 17 вересня 2025 року подано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 30 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку окремого провадження.

Розгляд справи неодноразово відкладався з різних підстав.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав та просив її задовольнити.

Заінтересована особа Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області в судове засідання представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином шляхом направлення судової повістки, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази. 16 січня 2026 року Вх. № 1924 подане до суду клопотання про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Суд, вислухавши пояснення заявника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батько - ОСОБА_1 та мати - ОСОБА_5 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 6).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 травня 2015 року задоволено заяву подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яке має дітей про розірвання шлюбу. Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який зареєстрований 10 серпня 2007 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис за № 630 розірвано.

У вказаному рішенні Дарницький районний суд м. Києва встановив, що договір про сплату аліментів на утримання дитини, визначення умов проживання та участь у вихованні дитини від 02 квітня 2015 року відповідає вимогам ч. 2 ст. 109 Сімейного кодексу України (далі - СК України) (а. с. 5).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 19 квітня 2017 року, виданого Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис № 568. Прізвище дружини після одруження « ОСОБА_7 » (а. с. 7).

Відповідно до довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, від 13 грудня 2019 року № 3250-5000245991/8053 та від 01 листопада 2024 року № 3250-5003513434/31529 зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 (а. с. 8, 9).

Згідно з довідки виданої директором Броварського ліцею № 4 ім. С.І. Олійника Броварської міської ради Броварського району Київської області Волошиною В. від 22 жовтня 2024 року № 574 вбачається, що ОСОБА_3 зарахована 07 лютого 2023 року у 8-А клас і навчається на очній формі в 10-А класі Броварського ліцею № 4 ім. С.І. Олійника (а. с. 14).

Відповідно до довідки від 08 листопада 2024 року № 1348 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 з 21 березня 2007 року (а. с. 10).

З платіжної квитанції від 31 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 здійснила платіж за надання житлово-комунальних послуг за адресою: днр, АДРЕСА_3 в сумі 870,00 (а. с. 11).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 03 березня 2007 року посвідченого державним нотаріусом П`ятої донецької державної нотаріальної контори Радкевич Т.С. право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_3 належить ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а. с.74-75).

Як вбачається із трудової книжки ОСОБА_2 , вона 26 травня 2025 року прийнята на посаду продавця непродовольчих товарів відділу «Вироби з дерева» Торгівельного центру «Галактика № 4» у м. Донецьк та 14 липня 2025 року звільнена за власним бажанням (а. с. 79).

Встановлення факту самостійного виховання неповнолітньої дитини необхідне заявнику для оформлення відстрочки від призову під час мобілізації.

У частині першій статті 4 ЦПК України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої вказаної статті передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) викладено висновок, за яким «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

У справі, яка є предметом розгляду, заявник просить встановити факт самостійного виховання та утримання дитини. Заявлені вимоги пов`язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного правового статусу батька, який самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину. Внаслідок встановлення факту самостійного виховання дитини заявником, останній зможе вирішити питання щодо оформлення відстрочки від призову під час мобілізації.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей визначені СК України.

У статті 141 СК України встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, навіть якщо один з батьків проживає окремо від дитини, він має здійснювати батьківські права та виконувати обов`язки.

Норми СК України не встановлюють підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Верховний Суд уже неодноразово зазначав про те, що факт одноосібного виховання дитини не підлягає встановленню в судовому порядку за правилами окремого провадження.

Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 201/5972/22 зроблено висновок про те, що з урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, зокрема від обов`язків виховання дитини, питання щодо одноосібного виховання дитини одним із батьків не може з`ясовуватися безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини в позовному провадженні.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про те, щопроживання ОСОБА_2 , яка є матір`ю дитини, на тимчасово окупованій території у м. Донецьк окремо від дитини, на яке посилається заявник, не є тотожним її повному самоусуненню від виховання дитини, оскільки участь у вихованні дитини може реалізовуватися у різних формах.

Доказів, які б свідчили про повну, тривалу, умисну відмову матері від виконання своїх батьківських обов`язків заявником суду не надано та під час судового розгляду не встановлено.

Посилання заявника на положення статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та необхідність встановлення факту самостійного виховання для отримання відстрочки від мобілізації не можуть бути підставою для розширеного тлумачення сімейно-правових норм, оскільки цивільне судочинство не може підміняти собою механізми публічно-правового регулювання та створювати нові юридичні конструкції, не передбачені сімейним законодавством.

Таким чином, враховуючи, що надані заявником докази жодним чином не підтверджують факт повного ухилення матері від участі у вихованні та утриманні дитини, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що заінтересована особа ОСОБА_2 не бажає спілкуватися із донькою, брати участь у її вихованні чи остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов`язків з виховання доньки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 315, 319, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 18, код ЄДРПОУ 23567703.

Суддя Н.М. Гізатуліна