Рішення № 138593833, 29.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/8546/25

Провадження №2/359/330/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

за участю

представника позивача Панасюк Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 103371647 від 16 січня 2024 року в розмірі 28 543 грн 66 коп., витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 січня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 103371647, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 10 000 грн. та зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за його надання і проценти за користування кредитом у строки та на умовах, визначених договором.

ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, перерахувавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач належним чином не виконала зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого станом на 07 серпня 2024 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 28 543 грн 66 коп., з яких: 8 300 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 19 543 грн 66 коп. заборгованість за процентами; 700 грн заборгованість за комісією.

25 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 109-МЛ/Т, відповідно до якого позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103371647. Посилаючись на викладене, позивач просив задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 вересня 2025 року витребувано у АТ «ОщадБанк» інформацію: чи була успішною транзакція, здійснена 16.01.2024, в сумі 10000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ; чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 .

12 лютого 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та здійснювати розгляд справи без її участі. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначила, що не погоджується з розміром заборгованості за процентами, оскільки вважає, що їх нарахування продовжувалося після закінчення строку кредитування. Водночас власного розрахунку заборгованості відповідач суду не надала. Також просила врахувати принципи справедливості, добросовісності та розумності, посилаючись на надмірний розмір нарахованих процентів. Крім того, відповідач заперечувала проти стягнення комісії, вважаючи таку вимогу необґрунтованою та такою, що суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування».

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу без його участі. Відповідач у відзиві також просила здійснювати розгляд справи без її участі.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 16 січня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 103371647, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 10 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору кредит надано загальним строком на 105 днів із 16 січня 2024 року. Пільговий період становив 15 днів і завершувався 31 січня 2024 року, а поточний період становив 90 днів та завершувався 30 квітня 2024 року у дату остаточного погашення заборгованості.

Згідно з п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 700 грн і нараховується одноразово в момент видачі кредиту за ставкою 7 % від суми кредиту.

За умовами п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 1,19 % від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом. Відповідно до п. 1.5.3 договору проценти протягом поточного періоду нараховуються за стандартною ставкою 2,30 % від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом.

Кредитні кошти надавалися позичальнику безготівково на рахунок із використанням банківської картки. Платіжною інструкцією № 1484360381911 від 18 січня 2024 року підтверджується перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 10 000 грн.

Із відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що відповідач частково виконувала зобов`язання: сплатила 1 700 грн у рахунок основної суми кредиту, 1 700 грн у рахунок процентів, а також сплатила нараховані у зв`язку з пролонгацією комісії. Непогашений залишок основної суми кредиту становить 8 300 грн.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. За правилами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

З урахуванням установленого суд дійшов висновку, що ТОВ «Мілоан» належним чином виконало зобов`язання з надання кредиту, тоді як відповідач отримані кошти в повному обсязі не повернула. Доказів погашення залишку основної суми боргу відповідач не надала, тому вимога про стягнення 8 300 грн заборгованості за основною сумою кредиту є обґрунтованою.

Щодо доводів відзиву про нарахування процентів після закінчення строку кредитування суд зазначає, що відповідно до п. 2.3 договору позичальник має право продовжувати або поновлювати пільговий період зі збільшенням загального строку кредитування шляхом здійснення передбачених договором платежів. Із відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що 30 січня 2024 року відповідач сплатила комісію за пролонгацію в розмірі 1 000 грн, що відповідало продовженню строку на 15 днів, а 14 лютого 2024 року комісію в розмірі 600 грн., що відповідало продовженню строку ще на 7 днів. Отже, загальний строк кредитування було збільшено на 22 дні до 22 травня 2024 року.

Проценти нараховані до 22 травня 2024 року відповідно до погоджених сторонами ставок та з урахуванням фактичного залишку кредиту, тобто в межах продовженого строку кредитування. Власного розрахунку, який би спростовував надану позивачем відомість про щоденні нарахування та погашення, відповідач не подала. Тому доводи відзиву щодо безпідставного нарахування процентів після закінчення строку договору суд відхиляє.

Посилання відповідача на надмірний розмір процентів та принципи справедливості й розумності не спростовують обов`язку виконати умови договору, оскільки розмір процентних ставок був прямо визначений договором, доведений до відома відповідача до його укладення та погоджений нею шляхом підписання договору електронним підписом.

Доводи відповідача щодо безпідставності комісії також відхиляються, оскільки її вид, розмір і порядок нарахування прямо передбачені п. 1.5.1 кредитного договору, графіком платежів та паспортом споживчого кредиту. Комісія в розмірі 700 грн. була включена до загальних витрат за споживчим кредитом та погоджена відповідачем. Належних доказів того, що ця умова договору суперечить Закону України «Про споживче кредитування», відповідач не надала.

25 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 109-МЛ/Т, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється в такій самій формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов`язання. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із витягу з реєстру боржників та акта приймання-передачі реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 109-МЛ/Т вбачається, що до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103371647.

Таким чином, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 28 543 грн 66 коп., яка складається з 8 300 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 19 543 грн 66 коп. заборгованості за процентами та 700 грн заборгованості за комісією.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З витягу з замовлення №4 до договору про надання правової допомоги від 10 липня 2024 року встановлено, що позивачем понесено документально підтверджені обґрунтовані витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 5 000 грн..

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Так як позов задоволено частково у повному обсязі, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 512, 514, 526, 610, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 дата народження невідома, РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання : АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 3-й поверх, заборгованість за кредитним договором в розмірі 28543 66грн., судовий збір в розмірі 2422,4 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повний текст судового рішення складено 06 липня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.