Рішення № 138593728, 27.07.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1740/25 Провадження № 2/358/142/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Буравової К.І.,

за участю секретаря судових засідань Зеленько О.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Богуславського районного суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. № 30) із позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 875, 00 грн. та судових витрат по справі.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 26.12.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 41606-12/2023. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, і надіслано на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.8 кредитного договору. Згідно з п.п.1.6 п.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Аванс Кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Аванс Кредит» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з п.п.1.6. п.1 кредитного договору. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Аванс Кредит» (далі «Правила») (п.п.7.6 кредитного договору), які розміщені на веб-сайті товариства. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердив, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України стосуються укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

24.05.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24052024, відповідно до якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 24.05.2024 до Договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 16 875,00 грн.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 24.05.2024, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 41606-12/2023 в розмірі 16 875,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11875,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку не повернута заборгованість по кредиту, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.

Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати у сумі 3 028,00 грн., сплачені ним при подачі позову до суду.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025 головуючим суддею у справі визначено суддю Тітова М.Б. (а.с. 33).

23 лютого 2026 року на підставі розпорядження керівника апарату Богуславського районного суду Київської області № 17 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи 358/1740/25, у зв`язку з ухваленням 10 лютого 2026 року Вищою радою правосуддя рішення № 184/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Богуславського районного суду Київської області у зв`язку з поданням заяви про відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України»(а.с. 37).

27.02.2026 згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 38).

Суддя у відповідності до ч. 6 ст. 187 ЦПК України звернулася до відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 (а.с.42).

21.04.2026 до суду надійшла відповідь на запит за № 23-23/1435/2026 від 20.04.2026, з якої убачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.43).

Ухвалою судді від 23.04.2026 справу суддею прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 21 травня 2026 року о 11 год. 00 хв., яке надалі було відкладено востаннє на 22 липня 2026 року о 15 год. 00 хв. (а.с. 44-45, 58).

У судове засідання, призначене на 22.07.2026, представник позивача не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні, призначеному на 22.07.2026, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» не визнав, зазначив, що кошти в кредит в ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» не брав. З цих підстав у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості просив відмовити.

У судовому засіданні 22.07.2026 за участю відповідача судом досліджено письмові докази, після чого постановлено ухвалу про перехід до стадії ухвалення рішення.

Проголошення рішення призначено на 27 липня 2026 року о 13 год. 30 хв.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 26 грудня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 41606-12/2023,який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) W2984 (а.с. 5-8).

Згідно з п.1.1 договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно п.1.2. договору, кредит надано 26.12.2023 на власні потреби строком на 120 днів з датою погашення кредиту 23.04.2024.

За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована (п.1.4. договору).

Відповідно п.1.4.1. договору процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2. договору.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується -Графік платежів), що є додатком №1 до цього договору (п.1.5. договору).

Згідно з п.1.6 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі в національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4790-72хх-xxxx-8923, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Відповідно до п. 4.1.4 договору товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за даним договором третій особі, у зв`язку з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим договором, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.

Згідно з п.4.4.2 договору клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом у порядку, встановленому договором.

Відповідно до п.7.1. договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання клієнтом зобов`язань за ним.

Одночасно із кредитним договором № 41606-12/2023 відповідач також підписав і Паспорт споживчого кредиту, який містить усю інформацію щодо основних умов кредитування, орієнтовної реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту і порядку його повернення. (а.с. 9-10).

Сторонами також погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором, що є додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 41606-12/2023 від 26.12.2023 (а.с. 8).

Судом установлено, що відповідно до підтвердження сервісу онлайн-платежів iPay.ua від 08.07.2025, наявного в матеріалах справи, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» здійснює переказ коштів на підставі договору про переказ коштів № ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022, укладеного з ТОВ «Аванс Кредит». Зазначене підтвердження свідчить про успішне перерахування 26.12.2023 о 18 год. 20 хв. 07 сек. грошових коштів у сумі 5 000,00 грн на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 . Номер транзакції в системі iPay.ua 325028307, призначення платежу: «зарахування 5 000,00 грн на картку НОМЕР_1 » (а.с. 11).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 41606-12/2023 від 26.12.2023 станом на 24.05.2024 розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 становить 16 875, 00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 11 875,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 12-13).

24.05.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу № 24052024, у відповідності до п.1.1. умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до них, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору (а. с. 15-17).

З акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 24052024 від 24.05.2024, убачається, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 10936, після чого з урахуванням п.1.2 договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 18).

Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №24052024 від 24.05.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача кредитним договором №41606-12/2023 від 26.12.2023 в сумі 16 875,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за основою сумою боргу; 11 875,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 20).

Застосовані норми права

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З урахуванням ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України, визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповдно до ст. 1055 ЦК України Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

В силу ч.4 ст. 263 ЦПК України При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України).

Жодних обмежень щодо заміни кредитодавця у зобов`язанні, що випливає з кредитного договору, закон не містить, таких обмежень не встановлено.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 1077 цього ж Кодексу за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор), яким може бути лише банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

5.Мотиви та висновки суду

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтями 77, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Кредитор, який заявляє вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, зобов`язаний надати належні та допустимі докази на підтвердження факту надання позичальнику кредитних коштів.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законодавства, що регулює надання платіжних послуг.

Згідно з частиною третьою статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» особа, яка отримала оплату відповідно до умов електронного договору, повинна надати документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Судом встановлено, що на підтвердження факту надання кредитних коштів позивачем надано:

-розрахунок заборгованості за кредитним договором № 41606-12/2023 від 26.12.2023;

-довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів, згідно якої: успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 26.12.2023 18:20:07 на суму 5 000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.ua - 325028307, призначення платежу: зарахування 5 000, 00 грн. на картку НОМЕР_1 .

Надана позивачем довідка підтверджує здійснення переказу коштів на рахунок із зазначеним у ньому номером картки НОМЕР_1 . Разом з тим, сам по собі факт здійснення переказу коштів не свідчить безумовно про отримання таких коштів саме відповідачем.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів належності відповідачу електронного платіжного засобу, реквізити якого частково зазначені у кредитному договорі як НОМЕР_1 .

Надані позивачем документи не містять відомостей про власника відповідної банківської картки або рахунку, а матеріали справи не містять довідки банку, виписки за рахунком, договору банківського обслуговування чи інших документів, які б дозволяли достовірно встановити належність зазначеного рахунку або платіжного засобу відповідачу.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором є лише внутрішнім документом кредитора, який не підтверджує факт проведення платіжної операції та зарахування коштів відповідачу.

Суд зазначає, що належними доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів та наявність заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, а також у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 456/3643/17, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц та від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, саме кредитор зобов`язаний довести факт отримання позичальником кредитних коштів належними та допустимими доказами.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних операцій.

Однак матеріали справи не містять виписки за рахунком відповідача або інших банківських документів, які б підтверджували належність відповідачу рахунку, зазначеного у довідках, та зарахування на нього кредитних коштів.

Надані позивачем документи не містять сукупності відомостей, які б дозволяли встановити повний рух кредитних коштів від кредитодавця до відповідача та достовірно підтвердити, що кінцевим отримувачем переказу є саме відповідач. За таких обставин подані докази не можуть вважатися достатніми для підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів у розумінні наведених норм закону.

Крім того, позивачі зобов`язані подати докази разом із позовною заявою (частина друга статті 83 ЦПК України). У разі неможливості самостійно надати докази учасник справи вправі звернутися до суду з клопотанням про їх витребування (частина перша статті 84 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" не зазначало про наявність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою з поважних причин, не заявляло клопотань про забезпечення доказів чи їх витребування, у тому числі від банківської установи або платіжної системи.

Відповідно до принципу змагальності цивільного процесу обов`язок доказування покладається на сторони спору, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився належними йому процесуальними правами, не подав достатніх доказів на підтвердження факту перерахування відповідачу кредитних коштів та не заявив клопотань про витребування таких доказів, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням відповідних процесуальних дій.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт надання відповідачу кредитних коштів за кредитним договором № 41606-12/2023 від 26.12.2023, оскільки матеріали справи не містять належних доказів зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача та доказів належності відповідачу платіжного засобу, на який, за твердженням позивача, було здійснено переказ коштів.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази з власної ініціативи лише у випадках, прямо передбачених законом.

З огляду на викладене, беручи до уваги встановлені судом обставини справи, належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не доведено виникнення у відповідача заборгованості за кредитним договором № 41606-12/2023 від 26.12.2023 у заявленому до стягнення розмірі, а тому в задоволенні позову ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини п`ятої статті 265 Цивільного процесуального кодексу України у резолютивній частині рішення суд обов`язково зазначає про розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У випадку відмови в позові судові витрати покладаються на позивача. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат також не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул.Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. №2, поверх № 4.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя К. І. Буравова