Рішення № 138593409, 29.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7102/26

Провадження № 2/357/5859/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Боженко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» Усенко М.І. через систему «Електронний суд» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» заборгованість за кредитним договором № 19885-06/2023 від 15.06.2023 року в загальному розмірі 50 000,00 грн., судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що 15 червня 2023 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 19885-06/2023, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 5000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. Згідно з пунктом 3.1. кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. Згідно з пунктом 1.6 кредитного договору Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-50хх-хххх-1402 , протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 50 000,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн; заборгованість за процентами 45 000,00 грн. 16 листопада 2023 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал»», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №16112023. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Аванс Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 19885-06/2023 від 15.06.2023 року.

Ухвалою суду від 04.05.2026 позовну заяву ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення недоліків.

12.05.2026 на виконання ухвали суду від 04.05.2026 представником позивача було усунуто недоліки позовної заяви та подано до суду відповідне підтвердження.

Ухвалою суду від 14.05.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та витребувано від АТ «Райффайзен Банк» за клопотанням позивача фінансову інформацію по Кредитному договору.

18.05.2026 від представника відповідача через ЕКЕС надійшов відзив на позовну заяву в якому останній вказує, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» заборгованості за кредитом (тіла) в розмірі 5 000,00 грн та заборгованості по нарахованим процентам (по дату відступлення прав вимоги новому кредитору - 16.11.2023) у розмірі 16 250,00 грн визнаються стороною відповідача, водночас нарахування відсотків позивачем після 16.11.2023 року є незаконним та необґрунтованим і не підлягає до задоволення з огляду на те, що згідно з п.п. 1.4 Договору про надання фінансового кредиту № 9885-06/2023 від 15.06.2023 року, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 Договору. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору (п.п. 3.1 п. 3 Договору). Нарахування процентів за цим Договором здійснюється в межах строку кредитування зазначеного в п. 1.2 Договору, починаючи з дати надання кредиту Клієнту. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня ( п.п. 3.3 п. 3 Договору). З Графіку платежів, який є додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 9885-06/2023 від 15.06.2023 року, вбачається, що загальна вартість кредиту складає 50 000,00 грн та включає в себе суму кредиту за договором/ погашення суми кредиту у розмірі 5 000,00 грн та проценти за користування кредитом у розмірі 45 000,00 грн. Реальна річна процентна ставка складає 133859,83%. Даний Графік платежів підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц та від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15 зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки. Тому, з урахуванням наведеного, з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитом за Договором про надання фінансового кредиту № 9885-06/2023 від 15.06.2023 року в розмірі 16 250 грн. (5000*2.5/100*130 днів (кількість днів прострочення на момент продажу боргу).

Щодо розміру витрат на правову допомогу представник відповідача зазначав, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу на суму 8 000,00 грн., з яких: - ознайомлення з матеріалами кредитної справи зайняло 2 години, а написання позовної заяви 3 години 30 хвилин, що є значно завищеним. З наданих документів вбачається, що правничу допомогу позивачу надано АО «Апологет». Оскільки дана справа не є складною, для надання консультації по цій справі відсутня потреба досліджувати та аналізувати значні обсяги документів, відтак вартість послуг у 8 000 грн вважають завищеною. З урахуванням наведеного, відповідач просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача у випадку задоволення позову. Водночас представник відповідача повідомив суд по те, що орієнтовний розмір судових витрат, які поніс відповідач на професійну правничу допомогу при розгляді даної справи в суді першої інстанції становить 4 000 гривень. Відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази на підтвердження понесених судових витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, оскільки 15.05.2026 року між адвокатом Друзьом В.В. з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони було укладено Договір про надання правової допомоги №Б/н. Узагальнюючи наведене, представник відповідача просив суд, позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за договором на загальну суму 21 250 грн, в решті частини позову просив відмовити.

18.05.2026 від представника відповідача через ЕКЕС надійшла заява щодо розгляду справи без участі відповідача та його представника.

01.06.2026 до суду від АТ «Райффайзен Банк» надійшла витребувана інформація.

30.06.2026 від представника позивача через ЕКЕС надійшло клопотання про підтримання позивних вимог та розгляду справи без участі представника позивача.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві та поданому 30.06.2026 клопотанні просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Скористалися правом подачі відзиву на позовну заяву. У поданій 18.05.2026 заяві просили здійснювати розгляд справи без участі відповідача та його представника.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 15.06.2023 року ОСОБА_1 подав до ТОВ «Аванс кредит» Заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, зазначивши номер телефону НОМЕР_1 , номер картки отримувача НОМЕР_2 хх-хххх-1402.

15.06.2023 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання фінансового кредиту № 19885-06/2023, відповідно до якого, ОСОБА_1 наданий кредит у сумі 5 000,00 грн на строк 360 днів, дата погашення кредиту 08.06.2024 року.

Відповідно до пункту 1.4.1. договору, процентна ставка становить 2.50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у пункті 1.2 цього Договору.

Відповідно до пункту 1.6. договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-50хх-хххх-1402.

Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом.

Між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому також визначені загальні умови кредитування.

Згідно із листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30 червня 2025 року, підтверджено успішне перерахування грошових коштів 15 червня 2023 року о 06:45:02 у розмірі 5 000,00 грн на картку № НОМЕР_2 хх-хххх-1402.

В порядку виконання ухвали про витребування доказів, АТ «Райффайзен Банк» повідомив суд, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , додатково надано виписку про рух коштів від 27.05.2026 по картці № НОМЕР_3 за 15.06.2023.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 19885-06/2023 від 15.06.2023 року, ОСОБА_1 станом на 16 листопада 2023 року має заборгованість перед ТОВ «Аванс кредит» в сумі 24 375,00 грн, з яких: 5 000,00 грн сума заборгованості за кредитом, 19 375,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

16 листопада 2023 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» укладений Договір факторингу № 16112023, відповідно до якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права грошової вимоги (Права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно із Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 16112023 від 16 листопада 2023 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 19885-06/2023 від 15.06.2023 року в сумі 24 375,00 грн, з яких: 5 000,00 грн сума заборгованості за кредитом, 19 375,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 19885-06/2023 від 15.06.2023 року, ОСОБА_1 станом на 08 червня 2024 року має заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» у сумі 50 000,00 грн, з яких: 5 000,00 грн сума заборгованості за кредитом, 45 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

08.04.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» надіслало на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у ст. 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідачем не оспорюється факт укладення договору про надання фінансового кредиту № 19885-06/2023 від 15.06.2023 року та отримання за ним коштів у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

За положеннями частин 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Верховний Суд України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 висловив таку правову позицію: «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У Постанові ВС від 18.10.2023 у справі № 905/306/17, а також постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем надано до суду, як договір факторингу №16112023 від 16.11.2023 року, так, і відповідні документи, які підтверджують заборгованість відповідача за Договором про надання фінансового кредиту № 19885-06/2023 від 15.06.2023 року.

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

В договорі факторингу визначено перелік термінології, що використовуються в ньому.

З огляду на застосований термін «Право вимоги» - це права грошової вимоги Клієнта до Боржників строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених Боржниками Кредитних договорів.

Тобто в розумінні договору факторингу позивач отримав право грошової вимоги до боржника.

Відтак, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» на підставі вказаної документації довело належним чином, що набуло право грошової вимоги за Договором про надання фінансового кредиту № 19885-06/2023 від 15.06.2023 року.

При оцінці договору факторингу №16112023 від 16.11.2023, який було укладено з однієї сторони між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та іншої сторони з ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»», суд керується закріпленим у ст.204 ЦК України принципом правомірності правочину та зауважує, що цей договір ніким не оспорювався та у встановленому порядку недійсним не визнавався, а відтак, суд приймає його до уваги.

Відтак заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування відсотків позивачем після 16.11.2023 року суд відхиляє з огляду на те, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора, тобто ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»», як один із нових кредиторів, мало право нараховувати відсотки за користування кредитом у визначених кредитним договором межах строку кредитування.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно матеріалів справи встановлено, що відповідач допустив неналежне виконання умов договору та допустив прострочення виконання зобов`язань по договору № 19885-06/2023 від 15.06.2023 року.

Водночас таке прострочення визнається відповідачем лише в частині заборгованості за кредитом (тіла) в розмірі 5 000,00 грн та заборгованості по нарахованим процентам по дату відступлення прав вимоги новому кредитору - 16.11.2023 у розмірі 16 250,00 грн.

Щодо розміру нарахованих відсотків за користування кредитом суд, враховуючи позицію Верховного Суду від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20 (провадження № № 61-11608св22) зазначає таке.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX внесені зміни, зокрема, до Закону України «Про споживче кредитування».

Так пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів -1,5%.

При цьому відповідно до пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Таким чином максимальний розмір денної процентної ставки з 24.12.2023 не повинен перевищувати 1%, а щодо договорів, які укладені до набрання Законом України № 3498-IX: протягом перших 120 днів - 2,5% (до 21.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (до 19.08.2024 включно); починаючи з 241 дня 1% (з 20.08.2024).

Так, за період з 15.06.2023 по 23.12.2023 (192 дні) відсотки за користування кредитом нараховувалися відповідачу відповідно до п.1.4.1. Договору за ставкою 2,5 % в день та становлять 24 000,00 грн. із розрахунку 5000 грн х 2,5 % х 192 дні.

Таким чином, заборгованість по процентам за кредитним договором № 19885-06/2023 від 15.06.2023 становить 42 600,00 грн. (24 000,00 + (5000 грн. х 2,5 % х 120 днів (за період з 24.12.2023 по 21.04.2024 включно) = 15 000,00 грн. + (5000 грн. х 1,5 % х 48 днів (за період з 22.04.2024 по 08.06.2024 включно) = 3 600,00 грн.).

Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною позивача доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок це процесуальний обов`язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 року у справі № 219/7527/16-ц).

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по кредиту у загальному розмірі 47 600,00 грн., з яких: 5 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 42 600,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За замістом ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами першою, другою, третьою статті 83 ЦПК України передбачено подання доказів сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановлено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відтак матеріалами справи підтверджено вимоги позивача щодо стягнення з відповідача за Договором про надання фінансового кредиту № 19885-06/2023 від 15.06.2023 року суми заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) в сумі 5 000,00 грн та за відсотками в сумі 42 600,00 грн.

Розподіл судових витрат у справі.

Разом із позовною заявою позивачем ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» заявлено вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на його користь судових витрат, понесених у справі, що складаються із витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн та судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно зі ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами, зокрема, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.

Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано копію договору № 0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 укладений між ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І.; копію акту № 1045 наданих послуг від 10.04.2026; копію детального опису наданих послуг до акту № 1045 від 10.04.2026 за Договором № 0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025.

Таким чином, у справі що розглядається, позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги.

Водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

При ухваленні рішення суд, відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», крім вимог національного законодавства керується також практикою ЄСПЛ.

Як вбачається з рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; за рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд вважає, що розмір правової допомоги за оплату наданих послуг, визначений стороною позивача є завищеним, позаяк заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову. Водночас суд ураховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судовому розгляді.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви щодо стягнення понесених позивачем витрат за надання правової допомоги та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривень, проте з відповідача на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» слід стягнути ці витрати пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2 534,60 грн, виходячи з наступного розрахунку - 47600х2662,40/50000.

Зважаючи на часткове задоволення вимог позову, витрати за надання правової допомоги слід стягнути також пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 2 856,00 грн. (47600х3000/50000).

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 19885-06/2023 від 15.06.2023 року у розмірі 47 600 (сорок сім тисяч шістсот) гривень 00 копійок, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за кредитом, 42 600,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 534,60 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 2 856,00 грн, а всього 5 390 (п`ять тисяч триста дев`яносто) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, індекс 79018;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

З урахуванням норми ч. 5 ст. 268 ЦПК України, повний текст рішення складено та підписано 29.07.2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола