Рішення № 138593114, 28.07.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2921/26

провадження у справі № 2/0285/2128/26

28 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………..........Літвин О. О.,

секретаря…………………………......Клечковської М. М.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №1570-5208 в розмірі 18858,44 грн.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що у липні 2025 року між ним та відповідачем за допомогою веб-сайту було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії, який відповідно до вимог законодавства укладено у письмовій формі та підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора. Договір разом із Правилами, Паспортом споживчого кредиту та іншими документами становить єдиний правочин, що містить усі істотні умови кредитування.

На виконання умов договору та додаткової угоди позивач надав відповідачу кредитні кошти, які були перераховані на банківський рахунок відповідача через платіжну систему, чим позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі.

Відповідач, у свою чергу, прийняла виконання, частково здійснювала погашення заборгованості, однак у подальшому належним чином умови договору не виконала, кредит та проценти у встановлені строки не повернула.

Станом на 02.03.2026 утворилась заборгованість у загальному розмірі 18858,44 грн, з яких: 5100 грн заборгованість за кредитом, 10179,44 грн заборгованість за процентами, 479 грн комісії та 3100 грн заборгованості на підставі ст.625 ЦК, які позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.

У відзиві від 24.06.2026 відповідач частково визнала позовні вимоги, погодившись із обов`язком повернути лише фактично отримане тіло кредиту в сумі 5100 грн. Просила відмовити у стягненні процентів, трьох процентів річних та комісії, посилаючись на їх несправедливість і незаконність, невідповідність положенням Закону України «Про захист прав споживачів», нікчемність умови договору про комісію, а також на встановлені законодавством обмеження щодо відповідальності за споживчими кредитами під час дії воєнного стану.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ст.ст.3, 626-628 ЦК України договір є домовленістю сторін, які є вільними в його укладенні та визначенні умов.

За змістом ст.ст.1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором фінансова установа надає позичальнику кредит на визначених договором умовах, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у встановлені строки.

Договір про відкриття кредитної лінії є різновидом кредитного договору, за яким кредит надається в межах установленого ліміту.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи встановлено, що 01.07.2025 між сторонами укладено договір про відкриття кредитної лінії №1570-5208, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 1100 грн строком на 365 днів із зобов`язанням повернення кредиту та сплати процентів за користування.

Проценти встановлені у двох режимах: стандартна процентна ставка визначена у розмірі 1 % на день протягом перших 180 календарних днів дії договору та 0,75 % на день, починаючи зі 181-го дня дії договору і до моменту закінчення строку кредитування або повного повернення кредиту.

Також п.4.12 договору передбачена комісійна винагорода, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги, під час здійснення платежів і становить не більше 0,7% від суми платежу, що вноситься позичальником.

Сторони також погодили, що укладений договір разом із Правилами надання кредиту становить єдиний договір, а позичальником підтверджено факт ознайомлення з його умовами, Правилами, паспортом споживчого кредиту та інформацією, передбаченою законодавством України у сфері споживчого кредитування і фінансових послуг.

Договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту в електронній формі і, за умови підписання у порядку, визначеному законом, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.3,12).

Використання одноразового ідентифікатора прирівнює електронний договір до письмового. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Згідно зі ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Додані до Договору Правила відкриття кредитної лінії та паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, містять розмір суми кредиту, процентну ставку, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору.

Перед укладенням договору відповідач була вільною в погодженні всіх умов кредитування, з правилами, порядком погашення по кредиту ознайомлена.

Після укладення договору №1570-5208 сторони уклали 09.07.2025 додаткову угоду, якою були надані відповідачу додаткові кошти в сумі 5100 грн. Пунктом 2.6 угоди було передбачено сплату комісії за видачу додаткових грошових коштів у кредит, яка становить 15% від суми додаткових грошових коштів, наданих відповідно до додаткової угоди у кредит. Усі інші умови договору залишались незмінними та обов`язковими для виконання.

Відповідач здійснила дії, які чітко свідчить про її свідомий вибір щодо укладання договору. Таким чином без відповідних дій з боку відповідача укладання договору було б неможливе.

Позивач/кредитодавець свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та 01.07.2025, 09.07.2025 надав кредит в сумі 1100 грн та 5100 грн грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується даними квитанційї платіжної системи EasyPay про видачу кредитних коштів за договором 1570-5208.

Підстав вважати, що кошти отримано сторонньою особою внаслідок шахрайський дій, а персональні дані відповідача у ІТС кредитора були введені не відповідачем особисто, матеріали справи не містять. Зазначені у договорі реєстраційний номер облікової картки платника податків та адреса реєстрації позичальника відповідає даним, що є у справі.

Із вищенаведеного вбачається, що позивачем надано суду належні та допустимі докази укладення між ним та відповідачем кредитного договору та отриманням відповідачем кредитних коштів.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

За змістом ст.ст.634, 638 ЦК України кредитний договір може бути укладений як договір приєднання шляхом приєднання позичальника до визначених кредитодавцем умов, а договір є укладеним у разі досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов.

Укладення кредитних договорів в електронній формі відповідає вимогам законодавства України, а зобов`язання за таким договором є обов`язковими для виконання сторонами.

Отже, між сторонами правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомилася та не сприймала їх, як невигідні для себе.

Спірний договір та додаткова угода до нього укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у них, відповідно до приписів ст.11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із договору.

При цьому, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був б укладений.

Закон України «Про захист прав споживачів» покладає обов`язок на позичальника бути відповідальним та добросовісним при укладенні договору та вчиняти відповідні дії з метою повного з`ясування умов кредитування.

Відповідачем самостійно обрано пропозицію фінансової установи щодо надання коштів у кредит, свідомо погоджено її умови, підтверджено їх акцепт шляхом вчинення передбачених електронних дій та отримано грошові кошти. З огляду на це, покладення на відповідача обов`язку виконати взяті на себе зобов`язання відповідає принципу відповідальності сторони за власні рішення у межах свободи договору.

У ст.629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Оскільки сторони у цій справі досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання договору кредиту ЦК України та уклали його, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

Після закінчення строку кредитування відповідачем не повернуто кредитні кошти та не сплачено обумовлені проценти.

Згідно зі ст.ст.12, 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а його невиконання або неналежне виконання є порушенням зобов`язання.

З долученого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що станом на 02.03.2026 заборгованість складає 18858,44 грн, з яких: 5100 грн заборгованість за кредитом, 10179,44 грн заборгованість за процентами, 479 грн комісії та 3100 грн заборгованості на підставі ст.625 ЦК.

Щодо несправедливих умов договору, зазначених відповідачем у відзиві, то суд зазначає таке.

ОСОБА_1 до укладення договору була належним чином повідомлена про умови кредитування, розмір та порядок нарахування процентів, комісію, орієнтовну загальну вартість кредиту, що підтверджується підписаними нею договором, додатковою угодою та супутніми документами. Вона мала право відмовитися від укладення договору, однак добровільно погодилася з його умовами.

Доказів того, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» спонукало відповідача до укладення договору на вкрай невигідних умовах або діяло недобросовісно, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.ст.11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору можуть бути визнані несправедливими лише у разі істотного дисбалансу прав та обов`язків сторін на шкоду споживачу. За ч.ч.5, 7 ст.18 цього Закону несправедливе положення може бути змінене або визнане недійсним. Водночас за ч.3 ст.215 ЦК України оспорюваний правочин породжує правові наслідки до моменту визнання його недійсним судом, а оспорення здійснюється шляхом пред`явлення відповідного позову.

Відсотки нараховувались відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування». З приводу комісії, то останнім передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію (пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо) (п.31.18. Постанови Верховного Суду від 13.07.2022 №496/3134/19).

При розгляді справи відповідач не заявляла зустрічних вимог про визнання недійсними умов договору, а тому твердження про несправедливість окремих його умов є безпідставним. Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог.

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються сторонами у договорі з урахуванням умов кредитування та ринкових факторів.

Доказів на спростування презумпції правомірності укладеного договору відповідачем не було надано, не спростована правильність проведеного розрахунку, будь-яких клопотань на його спростування не заявлено, як і не було надано власного розрахунку.

Встановлення судом обставин неналежного виконання відповідачем кредитного зобов`язання та відсутності доведеності зворотного, дає підстави дійти висновку про задоволення позовних вимог в частині тіла кредиту в сумі 5100 грн, процентів в сумі 10179,44 і 479 грн комісії.

Разом з тим, обов`язку відповідача сплачувати позивачу 3100 грн заборгованості за процентам на підставі ст.625 ЦК судом не встановлено, оскільки вказане прямо суперечить вимогам п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо заборони стягнення неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Верховний Суд у постанові від 21.04.2025 у справі №727/1788/23 зазначав, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної ст.625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов?язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.

Таким чином, відповідач в силу закону звільнена від відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Відтак, наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено його право вимоги до відповідача та правомірність нарахування заборгованості за кредитом, однак в меншому розмірі, ніж заявлено у позовній заяві. А тому суд приходить висновку про часткове задоволення позову.

У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, тому пропорційно задоволених вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2225 грн.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598),

заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1570-5208 від 01.07.2025 в розмірі 15758,44 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2225 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя О. О. Літвин