Рішення № 138592687, 27.07.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 161/2278/26

Провадження № 2/163/542/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,

розглянувши у приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

У позовній заяві, що надійшла на розгляд Любомльського районного суду Волинської області за підсудністю, представник позивача просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача 9 847,69 гривень заборгованості за кредитним договором (оферти) № 06.02.2024-100001634 від 06.02.2024.

Вимоги обґрунтовано тим, що 06 лютого 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) 06.02.2024-100001634, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 6000 гривень строком на 70 днів під проценти 1,35% за день користування кредитом зі сплатою 900 грн. комісії за надання кредиту. ТОВ «Споживчий центр», надавши відповідачу кредитні кошти, свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість в розмірі 9 847,69 гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 5 829,07 гривень, заборгованості по процентах в сумі 4 018,62 гривень, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 05 червня 2026 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

За даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримала примірник матеріалів позову та копію ухвали суду про відкриття провадження за позовом 20 червня 2026 року.

У строк, визначений судом в ухвалі від 05 червня 2026 року, відповідач відзиву на позов не подала.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК України, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Аналізуючи докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

06 лютого 2024 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» уклали кредитний договір № 06.02.2024-100001634, який складається із пропозиції про укладення кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» (оферти), відповіді про прийняття пропозиції, заявки ОСОБА_1 інформаційного повідомлення.

Договір укладений на таких умовах:

сума кредиту 6000 грн;

строк, на який надається кредит, - 70 днів з дня його надання (15.04.2024 дата повернення);

процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку кредиту;

комісія, пов`язана з наданням кредиту, - 15% від суми кредиту та дорівнює 900 грн.

Квитанцією від 06.02.2024 № 2422854507 стверджено перерахування на картковий рахунок НОМЕР_1 кредитних коштів в сумі 6000,00 грн за кредитним договором № 06.02.2024-100001634 від 06.02.2024.

Згідно із довідкою-розрахунком про стан заборгованості за цим кредитним договором заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає 9 847,69 гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 5 829,07 гривень, заборгованості по процентах в сумі 4 018,62 гривень.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.ст.202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (тут і надалі Закон в редакції на дату укладення кредитного договору у цій справі 14.06.2023) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стороною позивача до позовної заяви додано копії документів, які складають укладений з відповідачем кредитний договір № 06.02.2024-100001634 від 06.02.2024 та підписані відповідачем електронним підписом.

Факт укладення цього договору належним чином підтверджений та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Договір містить усі істотні умови, необхідні для даного виду правочинів, а відтак, враховуючи особисте підписання договору відповідачем ОСОБА_1 , були достеменно відомі останній.

Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов`язання кредитодавець ТОВ «Споживчий центр» виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.

Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконала та повністю борг не сплатила.

Існування у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується доданою до позову довідкою-розрахунком заборгованості.

При розгляді справи суд, відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України, керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надала суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання нею умов договору, наявності заборгованості та її розміру, через що у суду відсутні підстави не приймати надані позивачем докази.

Таким чином, дослідженими у справі доказами повно та об`єктивно доведено, що відповідач взятого на себе зобов`язання щодо погашення кредиту та інших складових кредитного зобов`язання належним чином не виконувала, тим самим порушила умови договору, у зв`язку із чим у неї утворилась заборгованість в загальній сумі 9 847,69 гривень, яка підлягає стягненню в користь ТОВ «Споживчий центр» в судовому порядку.

Виходячи з викладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і доведеними, тому позов підлягає повному задоволенню.

За клопотанням представника позивача питання стягнення витрат на правничу допомогу буде вирішено в порядку статті 141 ЦПК України протягом 5 робочих днів.

Згідно зі ст.141 ЦПК України, у зв`язку із повним задоволенням позовних вимог, судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором (оферти) № 06.02.2024-100001634 від 06.02.2024 року в загальній сумі 9 847 (дев`ять тисяч вісімсот сорок сім) гривень 69 копійок, яку становлять:

- 5 829 (п`ять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) гривень 07 копійок заборгованості за тілом кредиту;

- 4 018 (чотири тисячі вісімнадцять) гривень 62 копійки заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Питання відшкодування витрат позивача на правничу допомогу вирішити в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач - ТОВ «Споживчий центр»; місце знаходження - вулиця Саксаганського, 133-А, місто Київ; код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук