Рішення № 138592471, 28.07.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1965/25

Провадження №2/157/139/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 липня 2026 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Гамули Б.С.,

з участю секретаря судового засідання Зеленка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та договорами позики,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та договорами позики.

Позов мотивовано тим, що 04 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі первісний кредитор, ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник) було укладено кредитний договір №102974370 (далі кредитний договір). Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом із додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтверджує, що умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація, надана йому кредитодавцем із дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

30 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) укладено договір факторингу №30072024/2 (далі договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №2 від 30 липня 2024 року до договору факторингу №30072024/2 від 30.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29 830 грн, з яких: 6000 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 16 659 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 1380 грн заборгованість за комісією за надання кредиту; 5791 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 30 липня 2024 року позивачем не вчинювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №102974370 в розмірі 29 830 грн, з яких: 6000 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 16 659 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 1380 грн заборгованість за комісією за надання кредиту; 5791 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Крім того, 27 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю 1 безпечне агентство необхідних кредитів» (далі первісний кредитор, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 (далі або позичальник) було укладено договір позики №76962692 (далі договір позики). Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1. п. 5 договору позики). А також погодився, що до момент підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (п.п. 5.3. п. 5 договору позики).

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) укладено договір факторингу №14/06/21 (далі договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №27 від 19.07.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (витяг із реєстру боржників №27 додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23 765 грн 28 к., з яких: 5737 грн 50 к. сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 027 грн 78 к. сума заборгованості за відсотками; 0 грн сума заборгованості за пенею.

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики №76962692 в розмірі 23 765 грн 28 к., з яких: 5737 грн 50 к. сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 027 грн 78 к. сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 23 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі первісний кредитор, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник) було укладено договір позики №2459252 (далі договір позики). Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/infonnaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1. п. 5 договору позики).

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) укладено договір факторингу №14/06/21 (далі договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ » за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №28 від 25.07.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (витяг із реєстру боржників №28 додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 7210 грн 05 к., з яких: 2664 грн 24 к. сума заборгованості за основною сумою боргу; 4545 грн 81 к. сума заборгованості за відсотками; 0 грн сума заборгованості за пенею.

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики №2459252 в розмірі 7210 грн 05 к., з яких: 2664 грн 24 к. сума заборгованості за основною сумою боргу; 4545 грн 81 к. сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 10 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (далі первісний кредитор, ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС») та ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник) було укладено договір про споживчий кредит №133743 (далі кредитний договір). Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що отримав та ознайомився, зокрема, з цією індивідуальною частиною, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною договору, правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту кредитодавця (далі правила), а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інформацією та документами розміщеними на сайті https://fmx.com.ua/ (п.п. 1-2 кредитного договору).

12.09.2024 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) укладено договір факторингу №12092024 (далі договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належне йому право грошової вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належне ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 12.09.2024 до договору факторингу №12092024 від 12.09.2024 (витяг із реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9912 грн 88 к., з яких: 5757 грн 08 к. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3755 грн 80 к. сума заборгованості за процентами; 400 грн сума заборгованості за комісією.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 12.09.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №133743 в розмірі 9912 грн 88 к., з яких: 5757 грн 08 к. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3755 грн 80 к. сума заборгованості за процентами; 400 грн сума заборгованості за комісією.

Крім того, 01 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» (далі первісний кредитор, ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖН ФІНАНСИ») та ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник) було укладено кредитний договір №1108755 (далі кредитний договір). Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом із додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтверджує, що умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем із дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

28 серпня 2024 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) укладено договір факторингу №28082024/1 (далі договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №28082024/1 від 28.08.2024 (витяг із реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 7103 грн 12 к., з яких: 2910 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 3938 грн 12 к. сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 255 грн заборгованість за комісією за надання кредиту.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 28 серпня 2024 року. Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №1108755 в розмірі 7103 грн 12 к., з яких: 2910 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 3938 грн 12 к. сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 255 грн заборгованість за комісією за надання кредиту.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №102974370 в розмірі 29 830 грн, за договором позики №76962692 в розмірі 23 765 грн 28 к., за договором позики №2459252 в розмірі 7210 грн 05 к., за кредитним договором №133743 в розмірі 9912 грн 88 к., за кредитним договором №1108755 в розмірі 7103 грн 12 к., а також понесені судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила справу розглянути за її відсутності, не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.

Дотримуючись положень статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Судом встановлено, що 04 квітня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №102974370 (індивідуальна частина) (а.с. 11-16), за умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до графіку платежів та виконати зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Тип кредиту є кредит.

Відповідно до пунктів 1.2-1.3 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 6000 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів із 04.04.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.

Згідно з пунктами 1.4.-1.5 договору повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом здійснюються позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів наведених у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплата комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) 13.03.2025 (дата остаточного погашення заборгованості). Загальні витрати позичальника за кредитом складають 42 735 грн. Денна процентна ставка складає (42 735 грн / 6000 грн) / 345 х 100% = 2,06%).

Комісія за надання кредиту: 1380 грн, яка нараховується за ставкою 23,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1 договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок із використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).

Згідно з підпунктом 3.3.3. п. 3.3 договору у разі порушення строків повернення кредиту та/або сплати заборгованості на вимогу товариства сплатити штраф та/або проценти передбачені розділом 4 цього договору.

Цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1 договору).

До зазначеного договору додано також додатки №1, №2 та №3, а саме графік платежів (а.с. 16 зворот-17), заява на отримання кредиту (а.с. 17 зворот), додаткові контактні дані для взаємодії за кредитним договором (а.с. 18).

Кредитний договір та додатки до нього було підписано ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 373025.

Відповідно до умов договору товариство надало ОСОБА_1 кредит шляхом зарахування на платіжну картку останнього № НОМЕР_1 суму коштів 6000 грн, що стверджується платіжним дорученням 86258572 від 04.04.2024 (а.с. 20).

Суд вважає доведеним факт укладення 04.04.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит №102974370 в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та виконання ТОВ «МІЛОАН» свого зобов`язання щодо надання кредиту у сумі 6000 гривень.

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором 102974370, сформованою ТОВ «МІЛОАН» (а.с. 22-23), ОСОБА_1 на виконання умов договору кошти не сплачував, внаслідок чого станом на 30.07.2024 у нього виникла заборгованість у розмірі 29 830 грн, з яких: 6000 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 16 659 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 1 380 грн заборгованість за комісією за надання кредиту; 5791 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

Пунктом 1.5.1 вказаного договору про споживчий кредит передбачено сплату комісії за надання кредиту у розмірі 1380 грн, яка нараховується за ставкою 23% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі №363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 28)). Тому у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (пункт 31.25)).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи зазначене вище, умови договору про споживчий кредит №102974370 від 04.04.2024 щодо сплати комісії, пов`язаної з наданням кредиту, є нікчемними.

Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк.

Суд відхиляє здійснений ТОВ «МІЛОАН» у відомостях про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №102974370 розрахунок заборгованості в частині нарахування комісії за видачу кредиту в розмірі 1380 гривень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (далі Закону № 2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Окрім того, Законом №2120-ІХ доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (Відомості Верховної Ради України, 2017р., №1, ст. 2 із наступними змінами) пунктом 6-1, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Штрафні санкції, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача неустойки за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору є безпідставним.

Згідно з наведеним позивачем розрахунком останній визначив штрафні санкції за порушення відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором в розмірі 5791 гривня. За наведених обставин, враховуючи, що штраф нарахований після запровадження воєнного стану, який триває дотепер, суд уважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Позивач довів суду факт виникнення у відповідача зобов`язання повернути кредит у розмірі 6000 гривень. Водночас, відповідач доказів повного чи часткового виконання кредитних зобов`язань суду не надав.

Окрім тіла кредиту до стягнення заявлені проценти за користування кредитом у межах обумовленого строку за ставкою більше 1%. ТОВ «МІЛОАН» у позовній заяві просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 у свою користь, крім тіла кредиту, відсотки за користування кредитом у розмірі 16 659 гривень.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України №3498-IX від 22.11.2023. Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року. Враховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір було укладено 04 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» визначено тимчасово, протягом 240 днів із дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5%. Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону. Пунктом другим розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір про споживчий кредит був укладений 04 квітня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, умови договору щодо встановлення денної процентної ставки вище 1% є нікчемними в силу положень частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При вирішенні цього спору судом взято до уваги, що відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що відповідач належних доказів повернення грошових коштів за кредитним договором суду не надав.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про здійснення перерахунку процентів, які підлягають стягненню з відповідача за ставкою 1% в день, що складає 7020 грн (6000 х 1% = 60 грн х 117 д. = 7020 гривень).

Як встановлено судом, відповідач не виконує своїх зобов`язань за договором №102974370 від 04.04.2024, у зв`язку з чим у нього існує заборгованість, яка становить 13 020 грн, з яких 6000 грн основний борг та 7020 грн відсотки. Такий розрахунок зобов`язання підтверджується умовами договору та перевірений судом. Оскільки сума заборгованості відповідача по вказаному договору підтверджена належно проведеним розрахунком, а відповідач не надав власного обґрунтованого розрахунку, тому саме такий її розмір необхідно стягнути на корить позивача.

Між ТОВ «МІЛОАН» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) 30.07.2024 укладено договір факторингу №30072024/2, згідно з умовами якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного акта прийому-передачі реєстру боржників. Відповідно до реєстру боржників №2 від 30.07.2024 до договору факторингу №30072024/2 від 30.07.2024, підписаного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором №102974370 на загальну суму 29 830 грн, з яких 6000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу (залишок по кредиту); 16 659 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 1380 грн сума заборгованості за комісією за надання кредиту; 5791 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Суд вважає, що копії договорів факторингу, реєстрів права вимоги та платіжних інструкцій в національній валюті є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги до позивача у спірних правовідносинах.

Беручи до уваги, що стягнення процентів у розмірі більше 1%, комісії, неустойки (штрафу) за невиконання умов згаданого договору є безпідставним, як було встановлено судом, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №102974370 від 04.04.2024 на суму 13 020 грн, з яких: 6000 грн заборгованість за основною сумою боргу та 7020 грн заборгованість за відсотками.

Судом також встановлено, що 27 листопада 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №76962692 (а.с. 37-39). Відповідно до п. 1. договору за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі позику), на погоджений умовами договору строк (надалі строк позики), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Згідно з пунктами 2.1-2.3 договору сума позики 9000 грн, строк позики (строк договору) 30 днів, процентна ставка (базова)/день 2,5% фіксована.

Згідно з пунктами 5.1-5.3 договору позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України. Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0,01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»). Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense (надалі правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі.

Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Ul2BSSmBe6. Цим же ідентифікатором підписано додаток №1 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №76962692 від 27.11.2023 (а.с. 39 зворот-40) таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якої загальна вартість кредиту становить 10 687 грн 50 к, з яких: 9000 гривень сума кредиту; 1687 грн 50 к. проценти за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 3262 грн 50 к. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором позики.

Із матеріалів справи вбачається, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК`ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ціна продажу) за плату, а останнє відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язані, право на одержання яких належить ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (п. 1.1. зазначеного договору).

Крім цього, 28.07.2021 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, згідно з якою сторони погодили внести зміни до п. 1.3 вказаного договору та викласти його зміни в зазначеній у додаткові угоді редакції (а.с. 44). Між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 13.06.2022 було укладено додаткову угоду №7 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 45), згідно з якою сторони домовилися викласти п. 9.1 вказаного договору в редакції, зазначеній у додаткові угоді.

Крім цього, 19.07.2024 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 46), згідно з якою сторони узгодили загальну суму прав вимоги, ціну та суму грошових коштів, які фактор сплачує клієнтові у відсотках від основної суми заборгованості згідно з реєстрами боржників №27.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників №27 від 19.07.2024 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 47), витягу з реєстру боржників №27 від 19.07.2024 (а.с. 49), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №76962692 у сумі 23 765 грн 28 к. Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики №76962692 від 27.11.2023, станом на 19.07.2024 заборгованість склала 23 765 грн 27 к., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 5737 грн 50 к.; сума заборгованості за відсотками 18 027 грн 77 к.

Проте, суд не погоджується з нарахованим розміром заборгованості за вказаним договором позики, а тому такий підлягає перерахунку.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

На підтвердження продовження строку (пролонгації) користування кредитом позивачем не подано доказів звернення відповідача в електронній формі, із застосуванням одноразового ідентифікатора, через його особистий кабінет шляхом укладення додаткової угоди (додаткового договору), що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації ним такого права.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

З наданого представником позивача розрахунку встановлено, що за період поза межами строку кредитування, позикодавець продовжував нараховувати саме проценти за «користування кредитом». Позивачем в позовній заяві зазначено, що підтверджується доданими розрахунками заборгованості, що будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу не нараховувалось.

Як встановлено судом, строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії кредитного договору є безпідставним, тому проценти за користування коштами за кредитним договором повинні нараховуватися впродовж 30 днів.

За таких обставин, з урахуванням викладеного вище, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню відсотки за вказаним кредитним договором протягом 30 денного строку дії кредитного договору за процентною ставкою 0,625 у розмірі 1687 грн 50 к. (9000 грн (сума кредиту) х 0,625% (процентна ставка) = 56 грн 25 к. х 30 днів (строк кредитування)).

На час розгляду справи боржник свої зобов`язання за вказаним договором позики належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти в розмірі 3262 грн 50 к., чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Суд зараховує цю суму на погашення тіла та відсотків за користування позикою.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №76962692 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 27.11.2023 становить 7425 грн, з яких 7425 грн основний борг (9000 грн + 1687 грн 50 к. 3262 грн 50 к.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі. Відтак, наданий позивачем витяг із реєстрів боржників до договору факторингу не може вважатися належними доказами наявності такої заборгованості.

Судом також встановлено, що 23.02.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (з фінансовою диференційованою процентною ставкою) №2459252 (а.с 53-55), за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «позику»), на погоджений умовами договору строк (надалі «Строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1. договору).

Згідно з п. 2. договору сума позики 6000 гривень. Строк позики/строк договору 30 днів. Процентна ставка (базова)/день 2,5% (фіксована).

Договір позики підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 1О0Nj3, який був надісланий на зазначену ним електронну пошту або номер телефону, про що свідчить п. 22 договору, де також зазначено номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 . Таким же способом сторонами договору підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 56).

Між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 14.06.2021 укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ціна продажу) за плату, а останнє відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язані, право на одержання яких належить ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (п. 1.1. зазначеного договору).

Крім цього, 28.07.2021 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, згідно з якою сторони погодили внести зміни до п. 1.3 вказаного договору та викласти його зміни в зазначеній у додаткові угоді редакції (а.с. 44). Між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 13.06.2022 було укладено додаткову угоду №7 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 45), згідно з якою сторони домовилися викласти п. 9.1 вказаного договору в редакції, зазначеній у додаткові угоді.

Крім цього, 19.07.2024 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 46), згідно з якою сторони узгодили загальну суму прав вимоги, ціну та суму грошових коштів, які фактор сплачує клієнтові у відсотках від основної суми заборгованості згідно з реєстрами боржників №27.

Крім цього, 25.07.2024 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 57), згідно з якою сторони узгодили загальну суму прав вимоги, ціну та суму грошових коштів, які фактор сплачує клієнтові у відсотках від основної суми заборгованості згідно з реєстрами боржників №28.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників №28 від 25.07.2024 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 58), витягу з реєстру боржників №28 від 25.07.2024 (а.с. 60), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №2459252 у сумі 7210 грн 05 к. Згідно з розрахунком заборгованості за вказаним договором позики за період із 25.07.2024 по 30.09.2025, станом на 30.09.2025 заборгованість склала 7210 грн 05 к., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 2664 грн 24 к.; сума заборгованості за відсотками 4545 грн 81 к.

Матеріали справи не містять та позивачем не надано суду доказів на підтвердження дійсного зарахування коштів на банківський рахунок відповідача за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2459252 від 23.02.2024.

Такі формулювання умов договорів «зобов`язується надати, надає» вимагає підтвердження факту надання/передачі/перерахування коштів для встановлення безспірності виконання Кредитодавцем/Позикодавцем умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З норми законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, в разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі й первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Однак, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надав доказів на підтвердження зарахування коштів на виконання умов вказаного договору позики. Також відсутні відомості щодо відкриття відповідного поточного рахунку відповідача на виконання умов договору та зарахування коштів на цей рахунок. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника) за зазначеним договором.

Суд зауважує, що розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит та у позику.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.

Суд вважає, що відсутність у матеріалах справи належних первинних банківських документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником коштів у позику, але й перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстави та порядок нарахування відсотків за користування кредитом.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення. Об`єктом оцінки судом при ухваленні рішення є як докази (фактичні дані, відомості), так і процесуальні джерела, що їх містять (показання свідків, висновки експертів, тощо).

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, суд дослідив кожен доказ, наявний у матеріалах цивільної справи.

Даючи правову оцінку дослідженим судом доказам, суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів отримання відповідачем коштів по договору позики №2459252 від 23.02.2024, що позбавляє суд можливості прийти до беззаперечного висновку щодо правової природи, суттєвих умов та дійсності договірних зобов`язань, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Судом також встановлено, що 10 березня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №133743, який підписаний відповідачем ідентифікатором 997e2d32, тобто у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 67-70). Ідентифікатором e20af175 відповідач також підписав паспорт споживчого кредиту (а.с. 71-72).

За умовами договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з п. 2.6. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2.1 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 6945 грн (шість тисяч дев`ятсот сорок п`ять грн 0 к.) надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 5000 грн 40 к. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті (далі рахунок позичальника); у розмірі 1944 грн 60 к. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно з п. 2.5 індивідуальної частини.

Згідно з п. 2.3 проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 586,00% річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Відповідно до пунктів 2.4.-2.5 договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривня. Стандартний (разовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. Комісія за надання кредиту складає 1944 грн 60 к., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день кладення цього Договору за ставкою 28,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Згідно з пунктами 2.6.-2.6.1 загальний строк кредитування за цим договором складає 70 днів із 10.03.2024 (дата надання кредиту) по 19.05.2024. Строк на який надається кредит встановлюється графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Відповідно до пунктів 2.7-2.7.1 договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 7270 грн 70 к. (сім тисяч двісті сімдесят грн сімдесят к.). Денна процентна ставка складає: 7270 грн 70 к. (сім тисяч двісті сімдесят грн сімдесят к.) / 6945 (шість тисяч дев`ятсот сорок п`ять грн) / 70 днів х 100% =1,4956%/день.

Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 2754 грн 22 к. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за кредитним договором.

Суд вважає доведеним факт укладення договору про споживчий кредит №133743 та виконання ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» свого зобов`язання щодо надання кредиту ОСОБА_1 .

Між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) 12.09.2024 укладено договір факторингу №12092024. За цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 73-75).

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу №12092024 від 12.09.2024 (а.с. 76), платіжної інструкції №438 від 13.09.2024 (а.с. 77), реєстру боржників від 12.0.2024 (а.с. 78), ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором №133743 на загальну суму 9912 грн 88 к., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 5757 грн 08 к.; сума заборгованості за відсотками 3755 грн 80 к. та сума заборгованості за комісією 400 гривень.

Тобто щодо конкретних правовідносин набуття договором факторингу зобов`язальної сили відбулось 12.09.2024 у день підписання між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» реєстру прав вимоги, у якому за №615 зазначений ОСОБА_1 .

Суд вважає, що копії договору факторингу та реєстру прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги до позивача у спірних правовідносинах.

Проте, суд не погоджується з нарахованим розміром заборгованості за вказаним кредитним договором, а тому такий підлягає перерахунку.

Щодо вирішення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією та відсотками суд керується законодавством зазначеним вище.

Пунктами 2.2.1, 2.4, 2.5, 2.6.1 договору про споживчий кредит №133743 від 10.03.2024 передбачено погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно з п. 2.5 індивідуальної частини, у розмірі 1944 грн 60 к., а також знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту, який складає 1 гривню та стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту, який складає 100 гривень та сплачується 1 раз на два тижні.

Враховуючи викладене вище, умови договору про споживчий кредит №133743 від 10.03.2024 щодо сплати заборгованості позичальника за комісією в розмірі 1944 грн 60 к., сплати тарифу комісії за управління та обслуговування кредиту в розмірі 1 грн, а також стягнення комісії за управління та обслуговування кредиту в розмірі 100 грн, періодичність виплати якої становить 1 раз на два тижні, є нікчемними, а вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в частині включеної в розмір такої заборгованості комісії в розмірі 1944 грн 60 к. та заборгованості за комісією в сумі 400 грн задоволенню не підлягають.

Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк.

Суд відхиляє здійснений позивачем у картці обліку виконання договору №133743 (а.с. 79-80) розрахунок заборгованості в частині заборгованості за тілом кредиту з урахуванням комісії в розмірі 5757 грн 08 к. та за комісією в розмірі 401 грн. Оскільки договір у частині стягнення заборгованості за комісією є нікчемним, розмір тіла кредиту становить 5000 гривень 40 копійок.

На час розгляду справи боржник свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти в розмірі 2754 грн 22 к., чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Суд зараховує цю суму на погашення відсотків за користування кредитом.

За таких обставин, з урахуванням викладеного вище, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню відсотки за вказаним кредитним договором протягом 70 денного строку дії кредитного договору за процентною ставкою 1%/день у розмірі 3500 грн (5000 грн 40 к. (сума кредиту) х 1% (процентна ставка) = 50 грн х 70 днів (строк кредитування)).

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №133743 від 10.03.2024 становить 5746 грн 18 к., з яких 5000 грн 40 к. основний борг та 755 грн 78 к. заборгованість за відсотками.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі. Відтак, наданий позивачем витяг із реєстрів боржників до договору факторингу не може вважатися належними доказами наявності такої заборгованості.

Враховуючи зазначене вище, з урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, з огляду на норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку з чим із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5000 грн 40 к. заборгованість за тілом кредиту та 755 грн 78 к. заборгованість за відсотками, що разом становить 5746 гривень 18 копійок.

Судом також встановлено, що 01 квітня 2024 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №1108755 (індивідуальна частина) (а.с. 84-89). Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з п. 1.4. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Згідно з п. 1.2 п. 1.4 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 3000 гривень. Кредит надається загальним строком на 105 днів із 01.04.2024 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 16.04.2024 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 15.07.2024 (дата остаточного погашення заборгованості). Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 16.04.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 17.07.2024 (останнього дня строку кредитування).

Відповідно до пунктів 1.5-1.6 договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 727,50 грн. Орієнтовна загальна зарість кредиту для позичальника за пільговий період складає 3727,50 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 6937,50 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 9937,50 гривень. Денна процентна ставка (за весь строк кредитування) складає: (6937,50 грн/3000 грн) / 105 днів * 100% = 2,20%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (за весь строк кредитування) дорівнює 6329,00 відсотків річних.

Згідно з п. 1.5.1. комісія за надання кредиту: 255 грн, яка нараховується за ставкою 8,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до пунктів 1.5.2.-1.5.3. договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 472,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 6210 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Згідно з п. 1.6. тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені підпунктами 2.2, 2.3 цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Відповідно до умов договору товариство надало ОСОБА_1 кредит шляхом зарахування на платіжну картку останнього № НОМЕР_1 , зазначену в анкеті заяві на кредит від 01.04.2024 загальну суму коштів 3000 грн, що стверджується платіжним дорученням 35962516 від 01.04.2024.

Суд вважає доведеним факт укладення 01.04.2024 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит №1108755 в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та виконання ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» свого зобов`язання щодо надання кредиту у сумі 3000 гривень.

Також встановлено, що 28 серпня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) та ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» (Клієнт) було укладено договір факторингу №28082024/1 (а.с. 98-99), відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» (ціна продажу) за плату, а останнє відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісія за надання кредиту і проценти за користування кредитом), неустойкою (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та іншими платежами, згідно з кредитними договорами (за наявності), право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» (п. 1.1. зазначеного договору).

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №28082024/1 від 28.08.2024 (а.с. 100), витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №28082024/1 від 28.08.2024 (а.с. 102) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1108755 у сумі 7103 грн 12 к. Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором 1108755, сформованою ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» (а.с. 95-96), ОСОБА_1 на виконання умов договору сплатив лише 750 грн, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 7103 грн 12 к., з яких: 2910 грн тіло кредиту; 3938 грн 12 к. відсотки; 255 грн заборгованість за комісією.

Суд вважає, що копії договору факторингу та реєстру прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги до позивача у спірних правовідносинах.

Проте, суд не погоджується з нарахованим розміром заборгованості за вказаним кредитним договором, а тому такий підлягає перерахунку.

Щодо вирішення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією та відсотками суд керується законодавством зазначеним вище.

Пунктом 1.5.1 договору про споживчий кредит №1108755 від 01.04.2024 передбачена комісія за надання кредиту, яка нараховується за ставкою 8,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, у розмірі 255 грн.

Враховуючи викладене вище, умови договору про споживчий кредит №1108755 від 01.04.2024 щодо сплати заборгованості позичальника за комісією в розмірі 255 грн є нікчемними, а вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією задоволенню не підлягають.

Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк.

Суд відхиляє здійснений позивачем у відомостях про щоденні нарахування та погашення (а.с. 95-96) розрахунок заборгованості в частині заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 255 грн та комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 150 грн.

На час розгляду справи боржник свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти в розмірі 750 грн, що були зараховані на погашення тіла кредиту 90 грн, відсотків 510 грн та комісії за управління та обслуговування кредиту 150 грн, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

За таких обставин, з урахуванням викладеного вище, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню відсотки за вказаним кредитним договором протягом 105 денного строку дії кредитного договору за процентною ставкою 1% в день.

Так, за період із 01 квітня 2024 року до 24 квітня 2024 року (23 дні) сума відсотків за ставкою 1% на день становить 690 грн (3000 грн (сума кредиту) х 1% (процентна ставка) = 30 грн х 23 дні (строк кредитування)).

За період із 25.04.2024 до 15.07.2024 (82 дні) сума відсотків за ставкою 1% на день становить 2386 грн 20 к. (2910 грн (сума кредиту) х 1% (процентна ставка) = 29 грн 10 к. х 82 дні (строк кредитування)).

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №1108755 від 01.04.2024, з урахуванням сплачених сум становить 5326 грн 20 к., з яких 2910 грн основний борг (3000 грн 90 грн) та 2926 грн 20 к. заборгованість за відсотками (3076 грн 20 к. 660 грн).

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі. Відтак, наданий позивачем витяг із реєстрів боржників до договору факторингу не може вважатися належними доказами наявності такої заборгованості.

Враховуючи зазначене вище, з урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, з огляду на норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №1108755 від 01.04.2024, у зв`язку з чим із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2910 грн заборгованість за тілом кредиту та 2416 грн 20 к. заборгованість за відсотками, що разом становить 5326 гривень 20 копійок.

Враховуючи зазначене вище, з урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, з огляду на норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №102974370 в розмірі 13 020 грн, з яких 6000 грн заборгованість за тілом кредиту та 7020 грн заборгованість за відсотками; за договором позики №76962692 в розмірі 7435 грн заборгованість за тілом кредиту; за договором про споживчий кредит №133743 в розмірі 5746 грн 18 к., з яких 5000 грн 40 к. заборгованість за тілом кредиту та 755 грн 78 к. заборгованість за відсотками; за договором про споживчий кредит №1108755 в розмірі 5326 грн 20 к., з яких 2910 грн заборгованість за тілом кредиту та 2416 грн 20 к. заборгованість за тілом відсотками, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення заборгованості за вказаними договорами підлягають до часткового задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд, задовольняючи позов частково, покладає судові витрати, які складаються із судового збору, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на 40,50% (31 517 грн 38 к х 100% : 77 821 грн 33 к.), із відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 1226 грн 34 к. (3028 грн х 40,50%).

Керуючись статтями 12, 76-78, 81, 89, 141, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 514, 516, 517, 626, 638, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит №102974370 в сумі 13 020 (тринадцять тисяч двадцять) гривень, за договором позики №76962692 в сумі 7435 (сім тисяч чотириста тридцять п`ять) гривень, за договором про споживчий кредит №133743 в сумі 5746 (п`ять тисяч сімсот сорок шість) гривень 18 копійок, за договором про споживчий кредит №1108755 в сумі 5326 (п`ять тисяч триста двадцять шість) гривень 20 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 1226 (одна тисяча двісті двадцять шість) гривень 34 копійки.

Рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Повне найменування, ім`я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код в ЄДРПОУ 35625014; відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий Б.С. Гамула