Рішення № 138590935, 29.07.2026, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 742/2941/26

Провадження № 2/747/238/26

РІШЕННЯ

іменем України

29.07.2026 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Талалаївської селищної ради про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки адвокат Кузь О.М. звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 після його смерті відкрилась спадщина. Позивачка прийняла спадщину у встановлений законом строк. При оформленні спадщини було встановлено, що за життя спадкодавцю ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0, 85 га для ведення особистого селянського господарства на території Поповичківського старостинського округу відповідно до рішення 13 сесії 8 скликання Талалаївської селищної ради від 06 жовтня 2021 року. На виконання вказаного рішення спадкодавець уклав договір з ФОП ОСОБА_3 , яким у 2022-2023 роках було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства площею 0, 8500 га за рахунок земель комунальної власності на території Поповичківського старостинського округу Талалаївської селищної ради. Даний проект містить усі необхідні складові, однак спадкодавець ОСОБА_2 за життя не встиг внести відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, отримати рішення відповідної ради про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, а також зареєструвати своє право власності на земельну ділянку у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначене право увійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 , але позивачка не має можливості оформити спадщину належним чином, нотаріус не має правових підстав видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки за життя спадкодавець не отримав правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Зазначені обставини позбавляють позивачку можливості в позасудовому порядку оформити право на завершення приватизації земельної ділянки та одержати правовстановлюючий документ, що порушує її права як спадкоємиці за законом. Тому представник позивачки просить суд визнати за позивачкою ОСОБА_1 право на завершення процедури приватизації земельної ділянки та одержання правовстановлюючого документу на земельну ділянку площею 0, 8500 га для ведення особистого селянського господарства на території Поповичківського старостинського округу Талалаївської селищної ради у межах та конфігурації, визначених проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , розробленим ФОП ОСОБА_3 у 2022-2023 роках.

Ухвалою від 30 червня 2026 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначене підготовче судове засідання на 29 липня 2026 року, про що учасники справи повідомлені належним чином.

В підготовче судове засідання позивачка та її представник не з`явились, в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують і просять задовольнити. Представник відповідача Талалаївської селищної ради в підготовче судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, позовні вимоги визнають.

Суд, розглянувши заяви учасників справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Крім того, розглянувши визнання відповідачем Талалаївською селищною радою даного позову, суд приходить до наступного висновку. Положенням ч.4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому судовому засіданні рішенні у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього кодексу. Статтею 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Поскільки визнання відповідачем позову у даному випадку не суперечить закону та не порушує права свободи та інтереси інших осіб, поскільки позивачі являється спадкоємцями за законом, займаються оформленням спадщини, тому суд приходить до висновку про прийняття визнання позову відповідачем та про винесення рішення по суті справи у підготовчому судовому засіданні.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень щодо позову, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_4 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 з 16.10.1966 року згідно копії свідоцтва про одруженян серії НОМЕР_1 (а.с.18) Спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 роки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.19) Рішенням 13 сесії 8 скликання Талалаївської селищної ради від 06.10.2021 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0, 85 га для ведення особистого селянського господарства на території Поповичківського старостинського округу (а.с.9) Даний дозвіл був наданий на підставі заяви ОСОБА_2 до Талалаївської селищної ради від 10.09.2021 (а.с. 8 зв) ПП ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_2 виготовлявся проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства площею 0, 8500 га за рахунок земель комунальної власності на території Поповичківського старостинського округу Талалаївської селищної ради, який містить звіт про виконання GNSS зйомки, у якому зафіксовані координати земельної ділянки (а.с.11- 12), каталог координат окружної межі земельної ділянки з відомостями про вирахування площі земельної ділянки (а.с. 12 зв), креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру (а.с.11), акт прийомки передачі межових знаків (а.с.13), план земельної ділянки (а.с.13зв), перелік обмежень щодо використання земель та земельних ділянок (а.с.14). Після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру від 27.05.2026 року (а.с.20) Після встановлення зазначених обставин, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. В частині другій статті 16 ЦК України передбачено право суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. У силу ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, громадяни. Згідно ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, зокрема і на земельну ділянку, яку спадкодавець набув за життя, але не завершив її державну реєстрацію за життя, тобто до позивачки перейшло право на завершення приватизації вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для набуття спадщини необхідна наявність ряду умов. Першою необхідною умовою є відкриття спадщини, під якою розуміють настання таких юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у спадкоємця права на набуття спадщини - права на спадкування. До таких юридичних фактів, передусім, відноситься смерть спадкодавця. Але в момент відкриття спадщини спадкоємець набуває лише право на спадкування, але не право власності на саму спадщину. Для виникнення права власності на спадщину спадкоємець повинен належним чином здійснити (реалізувати) право на прийняття спадщини. Здійснення права на спадкування, передусім, полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. В силу ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судовому практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Аналогічна думка викладена в роз`ясненні, наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Положеннями ст. 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено наступне. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.

Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243св18, зазначив наступне. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

У Перехідних положеннях Земельного Кодексу України визначено, у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно до ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ст. 126 ЗК України оформлення речових прав на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За життя спадкодавцем вчинено дії щодо приватизації земельної ділянки, однак у зв`язку з тим, що процедура приватизації займає багато часу, то право власності за ним не було зареєстроване. В такому випадку такі земельні ділянки входять до складу спадщини, а спадкоємець померлого позивачка- набуває право на завершення приватизації.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). На підставі абз. 5 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, місце розташування яких визначено за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), які розроблені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою», відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Через те, що фактично процедури приватизації не завершилась за життя ОСОБА_2 , тобто спадкодавцем за життя не було отримано правовстановлюючий документ на земельну ділянку Державний акт. Відповідно до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються, а тому за спадкоємицею в порядку захисту спадкових прав необхідно визнати право на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючих документів на ім`я спадкоємця, шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією даної земельної ділянки. Саме тому позивачка має право звертатися до суду з позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та проведення державної реєстрації за нею прав власності на земельну ділянку. Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі ви кладеного, керуючись ст. 80,116,125,126,131,152 ЗК України, ст.1217,1218,1223,1225,1261,1268 ЦК України, ст. 141, 142, 198, 200, 206, 247, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Талалаївської селищної ради про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с Берестівка Липоводолинського району сумської області (РНОКПП НОМЕР_3 ), право на завершення приватизації земельної ділянки та одержання правовстановлюючого документа на земельну ділянку площею 0, 8500 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Поповичківського старостинського округу Талалаївського селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, у межах та конфігурації, визначених Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, розробленим ФІОП ОСОБА_5 у 2022-2023 роках.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко