Рішення № 138588940, 29.07.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/985/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді: Губіш О.А.

з участю:

секретаря: Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», в особі представника адвоката Усенка Михайла Ігоровича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ФК «Кредит Капітал», в особі представника Усенка М.І., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.12.2016 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №№Z52.773.70055, який підписаний відповідачкою шляхом використання електронного підпису, за умовами якого, відповідачка отримала 24480,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та комісіями, що передбачені кредитним договором. ПАТ «Ідея Банк» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, в той час як відповідачка ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання, грошові кошти не повернула та проценти за користування коштами не сплатила. 26.11.2020 між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимог № 12/84, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідачкиза кредитним договором №Z52.773.70055 у розмірі 49340,58 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту 17000,84 грн; заборгованість за відсотками 4,91 грн; заборгованість за комісією 32 334,83 грн.

Станом на дату звернення до суду, відповідачка не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, а тому просив стягнути з відповідачки в користь позивача заборгованість за кредитним договором №Z52.773.70055 у розмірі 49340,58 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту 17000,84 грн; заборгованість за відсотками 4,91 грн; заборгованість за комісією 32334, 83 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662, 40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Позовна заява подана до Борщівського районного суду Тернопільської області 23 червня 2026 року через систему «Електронний суд».

З доданих до позовної заяви матеріалів опису вкладення, відправлення №0505641620038 «Поштова служба «Укрпошта», вбачається, що 17 червня 2026 року копія позовної заяви з додатками направлені позивачем відповідачці за місцем реєстрації.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачці протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.

Як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, ухвалу суду про відкриття провадження, відповідачка отримала 08 липня 2026 року.

На момент розгляду справи судом відповідачкою відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань подано не було.

Інших заяв чи клопотань від сторін не надходило.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16 грудня 2016 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №Z52.773.70055, який підписаний власноручним підписом.

Згідно п.1.1 Договору банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 24480,00, включаючи витрати на страховий платіж, а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами і комісіями згідно з умовами Договору та Додатком №1 від 16.12.2016 року до даного Договору, який становить його невід`ємну частину.

Відповідно до п.1.2 надає кредит у день підписання даного Договору строком на 36 місяці. Датою видачі є дата списання коштів з поточного рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок, або для оплати за реквізитами вказаними Позичальником.

Згідно п.1.3 позичальник доручає та дає розпорядження Банку переказати в безготівковій формі кредитні кошти: 1) позичальнику в належній до виплати частині за такими реквізитами ПАТ «Платинум Банк», 380388, 2539616649, 26252000054497; 2) страховику у частині суми страхового платежу, належного Страховику, через транзитний рахунок Банку. .

Відповідно до п.1.4 за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 0,0100% річних від залишеної суми кредиту.

Відповідно до п.1.5. за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно в розмірі: 3,6900% від початкової суми кредиту.

Відповідно до п.1.6 ставки процентів, передбачені цим Договором є стабільними і не можуть змінюватися банком без попереднього повідомлення та погодження Позичальника. Плати за кредитне обслуговування, передбачені цим Договором є стабільними і не можуть змінюватися. Додатком №1 до Договору є Графік платежів за Договором про споживчий кредит №Z52.773.70055 від 16.12.2016 року.

Матеріали справи містять Заяву на отримання кредиту №Z52.773.70055 від позичальника ОСОБА_1 , дата створення якої зазначена 16 грудня 2016, підписавши дану заяву відповідачка виявила бажання акцептувати Публічну оферту ПАТ «Ідея Банк» на укладення Договору про використання аналогу власноручного підпису та відтиску печатки Банку, яка розміщена на сайті банку, на умовах запропонованих Банком.

Згідно виписки по рахунку НОМЕР_1 .980, що належить ОСОБА_1 було надано кошти в кредит в розмірі 24 480,00 грн.

Відповідно до копії ордеру-розпорядження №1 від 16.12.2016, з якого вбачається, що ПАТ «Ідея Банк» перерахувало на ім`я ОСОБА_1 кредитні кошти на суму 24 480, 00 грн.

До позову надано розрахунок за Кредитним договором №Z52.773.70055, сформований представником ПАТ «Ідея Банк», згідно якого заборгованість ОСОБА_1 становить: 49340, 58грн, яка складається з: 17000, 84 грн заборгованості за основним боргом; 4,91 грн заборгованості за відсотками, 32 334, 83 грн заборгованість за комісією.

Пунктом 3.2.6. вищезазначеного кредитного договору передбачено, що кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

26.11.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №12/84, згідно якого АТ «Ідея Банк» відступив ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №Z52.773.70055 від 16.12.2016, загальна сума заборгованості по якому становить 49 340, 58 грн.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Наявні вище докази у справі у своїй сукупності належним чином свідчать про укладення між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» кредитного договору №Z52.773.70055 від 16.12.2016 та, відповідно, наявність у відповідачки заборгованості.

Крім того, відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Позивач підтвердив своє право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №Z52.773.70055 від 16.12.2016 згідно Договору факторингу № 12/84 від 26.11.2020.

Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості відповідачки підтверджується розрахунком заборгованості, який надано суду та відповідачкою не спростовано, позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 17000, 84 грн та суми прострочених платежів по процентах 4,91 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Вирішуючи питання стягнення комісії, суд виходить із такого.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов кредитного договору №Z52.773.70055 свідчить про те, що комісія за надання кредиту, встановлена договором, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення кредитного договору №Z52.773.70055, щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за комісією в розмірі 32 334, 83 грн.

У зв`язку з наведеним вище позов підлягає до часткового задоволення.

Судом з`ясовано, що розмір заборгованості відповідачки за договором про надання кредиту №Z52.773.70055 від 16.12.2016 буде становити 17005,75 грн, яка складається із: прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 17000,84 грн; прострочених платежів по процентах в сумі 4,91 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково: 17005,75 грн х 100 % : 49340,58 грн = 34.47%, тому з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення 917,72 грн сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 8000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідачки, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 3000,00 грн.

На підставі ст.ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором №Z52.773.70055 від 16 грудня 2016 року в сумі 17005 (сімнадцять тисяч п`ять) грн 75 коп, з яких: 17000,84 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4,91 грн заборгованість за відсотками.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 917,72 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 3000, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: