Рішення № 138587627, 30.01.2026, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2741/25

Провадження № 2/444/183/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сенько М.-Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовкві Львівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (місце проживання: 80362, Львівська обл., Львівський р-н, с.Мервичі, ідент.номер НОМЕР_1 , номер тел.: НОМЕР_2 ) до Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області 80362, Львівська обл., Львівський р-н, смт.Куликів, пл.Незалежності, 27 код ЄДРПОУ 04371957, номер тел. 0325231182 та адреса ел.пошти kulykiv27@gmail.com), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління юстиції мЛьвів Міністерства юстиції України (80300, Львівська обл., м.Жовква, вул. Воїнів УПА,1) про тлумачення заповіту,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом про тлумачення заповіту, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

25 листопада 1997 року ОСОБА_2 склала заповіт в користь ОСОБА_1 , який посвідчено секретарем виконкому Куликівської селищної ради та зареєстровано в реєстрі за № 80.

Зі змісту заповіту вбачається, що ОСОБА_2 свій земельний пай заповіла ОСОБА_1 .

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла ОСОБА_1 , що стверджується довідкою від 18.11.2022р. № 176.

Позивач звернулася до Жовківської нотаріальної контори де відкрила спадкову справу після смерті ОСОБА_2 .

Коли позивач почала готувати документи для видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом, було виявлено, що ОСОБА_2 виготовила державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ЛВ № 055213 від 28.12.2002р.

Зазначаючи в згаданому вище заповіті "земельний пай", мати чоловіка позивачки мала на увазі, що заповідає земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.1490 га на території Куликівської селищної ради.

На підставі наведеного позивачкою доведено факт, що ОСОБА_2 на підставі заповіту мала намір передати після своєї смерті саме земельні паї, які вона мала у власності.

Таким чином, позивачка має право отримати у власність в порядку спадкування за законом загадані вище земельні ділянки.

ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус в письмовій формі їй відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідач не подав відзив на позов.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача - Куликівська селищна ради та третьої особи в судове засідання не з`явилися, хоч про час та місце розгляду справи були належно повідомлені, однак ними надіслано заяви про відсутність заперечень проти позовних вимог і розгляд справи у відсутності їхніх представників.

Відповідач - Куликівська селищна рада в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була належно повідомлена, про причини неявки суд не повідомила.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні було досліджено наявні в матеріалах справи письмові докази. Дослідивши у судовому засіданні та оцінивши докази, якими обґрунтовувались позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія № НОМЕР_3 .

25 листопада 1997 року ОСОБА_2 склала заповіт в користь ОСОБА_1 , який посвідчено секретарем виконкому Куликівської селищної ради та зареєстровано в реєстрі за № 80.

Зі змісту заповіту вбачається, що ОСОБА_2 свій земельний пай заповіла ОСОБА_1 .

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла ОСОБА_1 , що стверджується довідкою від 18.11.2022р. № 176.

ОСОБА_1 звернулася до Жовківської нотаріальної контори, де відкрила спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , що стверджується листом від 28.10.2024р. № 1337\1-16 .

З пояснень Позивача вбачається, що коли Позивач почала готувати документи для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. то було виявлено, що ОСОБА_2 виготовила державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ЛВ № 055213 від 28.12.2002р.

Зазначаючи в згаданому вище заповіті "земельний пай", мати чоловіка позивачки мала на увазі, що заповідає земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.1490 га на території Куликівської селищної ради.

На підставі наведеного позивачем доведено факт, що ОСОБА_2 на підставі заповіту мала намір передати після своєї смерті саме земельні паї, які вона мала у власності.

Таким чином, Позивач має право отримати у власність в порядку спадкування за законом загадані вище земельні ділянки.

ОСОБА_1 , звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус в письмовій формі мені відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що стверджується листом від 28.10.2024р. № 1337\1-16.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1216-1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

При встановленні кола спадкоємців, які прийняли спадщину суд бере до уваги копію заповіту від 25.11.1997 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 заповіла середню земельну частку, згідно Сертифікату на право приватної власності на землю серія ЛВ № 122010, виданого Куликівською селищною Радою 17 жовтня 1996 року за реєстром № 492.

В Жовківській державній нотаріальній конторі відкрита спадкова справа після смерті за заявою позивачки.

З наведеного вбачається, що нотаріус не може виконати заповіту, оскільки майно яке зазначене в заповіті, не відповідає майну, яке пред`явив Позивач.

Відповідно до ч.1 ст. 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.

Відповідно до ч.2 ст. 1256 ЦК України у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно достатті 213цього Кодексу.

Відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

За таких обставин позовну вимогу - тлумачити зміст заповіту, складеного заповідачем ОСОБА_2 від 25.11.1997 року, який посвідчено секретарем виконкому Куликівської селищної ради та зареєстровано в реєстрі за № 80 як такий, що містить особисте розпорядження спадкодавця, згідно з яким ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.1490 га згідно державного акту на право приватної власності на землю І-ЛВ № 055213 від 28.12.2002 р., що потрібно задовольнити.

Інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, немає.

За таких обставин позовні вимоги потрібно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 81, 82, 141, 200, 247, 258-259, 64-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1268, 1271 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Тлумачити зміст заповіту, складеного заповідачем ОСОБА_2 25.11.1997 року, який посвідчено секретарем виконкому Куликівської селищної ради та зареєстровано в реєстрі за № 80 як такий, що містить особисте розпорядження спадкодавця, згідно з яким ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.1490 га згідно державного акту на право приватної власності на землю І-ЛВ № 055213 від 28.12.2002 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Мікула В. Є.