Рішення № 138587475, 22.07.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/569/26

Провадження 2/438/416/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2026 року м.Борислав

Бориславський міський суд Львівської області

у складі головуючого судді Радановича Г.М.,

за участю секретаря судових засідань Терлецької Ю.М.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду у м.Борислав в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна установа «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», про стягнення надміру виплачених коштів,

учасники справи:

представник позивача Оленич Л.В.,

встановив:

25.03.2026 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна установа «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення надміру виплачених коштів.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Головне управління) як особа з інвалідністю III групи внаслідок загального захворювання, одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058 з 14.08.2024. Згідно виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії 12 ААД №004482, виданої міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК №1 ОСОБА_1 визнаний особою з інвалідністю III групи загального захворювання з 14.08.2024 по 01.09.2025.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювані повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

В свою чергу, Наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 було покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов`язані до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно- комунікаційними системами повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності у порядку, визначеному законодавством (абз. 3 ч.3 ст. 35 Закону № 1058).

Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, що №ЦО-6718 відповідачу було скасовано інвалідність з 09.09.2025 року.

01.10.2025 на адресу Головного управління надійшло рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково - дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства здоров`я України" (далі - Рішення) про те, що ОСОБА_1 з 09.09.2025 року скасовано групу інвалідності.

На підставі отриманого Рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з 09.09.2025 виплату пенсії ОСОБА_1 припинено. Визначено суму для повернення коштів, як надміру виплачених у зв`язку з безпідставним набуттям цих коштів в розмірі 24496,91 грн за період з 01.08.2024 року по 31.07.2025 року.

Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства здоров`я України" відповідач не оскаржував.

Отже, невизнання відповідача особою з інвалідністю з 09.09.2025 року на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства здоров`я України" є обставиною, яка впливає на пенсійне забезпечення та призвела до виникнення переплати пенсійної виплати.

З метою досудового врегулювання спору, для вирішення питання щодо погашення заборгованості по переплаті пенсії відповідачу неодноразово надсилались листи щодо причин виникнення переплати, а саме: від 04.02.2026 та 11.03.2026. Станом на день подачі позову відповідач зайво виплачені суми пенсії не повернув.

Просить прийняти рішення про стягнення надміру виплаченої пенсії з відповідача на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в сумі 29496,91 грн.

Ухвалою судді Бориславського міського суду Львівської області від 20.04.2026 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року залучено до участі у цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державну установу «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи.

01.04.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у позові відмовити. Зазначив, що з 14.08.2024 він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, як особа з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання. На момент звернення до територіального органу Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності ним було надано діючу та чинну на той час виписку з акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12 ААГ №004482 від 14.08.2024, згідно якої інвалідність встановлена до 01.09.2025. Протягом усього періоду отримання виплат (до 31.07.2025) зазначений документ був офіційно виданим державним органом (МСЕК) мав повну юридичну силу та не був скасований. Дата прийняття рішення про скасування групи інвалідності 09.09.2025. Про факт перевірки інвалідності йому стало відомо лише у жовтні 2025 року, коли отримав Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України №ЦО-6718. Рішення про скасування йому інвалідності було прийнято 09.09.2025, тобто після того як документ перестав діяти, тому на момент отримання пенсії з 14.08.2024 по 31.07.2025 він мав законне право на ці виплати, оскільки документ був чинним, а подальше його скасування після закінчення терміну дії не спростовує факт наявності інвалідності у період, за який Пенсійний фонд нарахував переплату. У матеріалах справи відсутні докази того, що він вчинив будь-які дії зловживання чи подання недостовірних даних для нарахування та виплати пенсії по інвалідності.

Представником третьої особи Державної установи «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Бартош-Стрєльниковим А.В. 23.06.2026 через підсистему «Електронний суд» надіслано письмові пояснення по справі. У поясненнях вказує, що експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах повноважень визначених чинним законодавством був проведений ретельний аналіз документів медико-експертної справи позивача на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 , а також, експертна команда мала повне законодавчо обґрунтоване право для скасування попереднього рішення МСЕК.

Спірний індивідуальний акт, а саме, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО, яким було скасоване попереднє рішення МСЕК, у контексті частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, зокрема відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15 листопада 2024р. № 1338, Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022, а тому є законним та обґрунтованим.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Тобто, питання встановлення або не встановлення особі інвалідності відноситься виключно до компетенції спеціалізованих установ в медичній сфері, які наділені відповідними повноваженнями. Просить врахувати пояснення при розгляді справи.

Представник позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Оленич О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. У відзиві від 06.05.2026 просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримувала пенсію по інвалідності ІІІ групи загального захворювання на підставі виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №004482 виданою 14.08.2024, інвалідність встановлено до 01.09.2025, дата чергового переогляду 14.08.2025.

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди Центру оцінювання функціонування стану особи, що надсилано до територіальних органів Пенсійного фонду України №ЦО-6718 від 09.09.2025 відповідачу ОСОБА_1 скасовано групу інвалідності з 09.09.2025.

Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 починаючи з 01.08.2024 по 31.07.2025 фактично виплачено 29496,91 грн пенсії по інвалідності, що вбачається також із індивідуального перерахунку (а.с.4-5).

Згідно листів начальника відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових та соціальних послуг ГУ ПФУ в Львівській області від 04.02.2026 та 11.03.2026 відповідача ОСОБА_1 було повідомлено про переплату пенсії та запропоновано звернутися в сервісний центр для вирішення питання погашення переплати пенсії.

Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються, окрім інших пенсійних виплат, пенсія по інвалідності.

Частиною першою статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Статтею 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначені строки виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоров`я, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

Органи медико-соціальної експертизи зобов`язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез`явлення цих осіб на зазначений огляд (ч. 3 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення (далі Порядок), затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року.

Відповідно до пункту 4 вказаного порядку у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Згідно з пунктом 3 цього Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Аналіз зазначених норм закону свідчить, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц.

З 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Постанова № 1338).

Вказаною постановою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою №1338.

Пунктом 6 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи (далі - ЦОФСО); експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я.

Згідно з п.7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи права та обов`язки ЦОФСО за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності цієї постанови переглядаються ЦОФСО з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03 грудня 2024 року № 2022 права та обов`язки ЦОФСО покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Зазначеним наказом затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» передано інформацію про скасування рішень медико-соціальних експертних комісій за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертними командами ЦОФСО, в тому числі відносно ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував пенсію як особа з інвалідністю ІІІ групи, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №004482, виданою 14.08.2024.

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №004482, виданою 14.08.2024, відповідачу встановлено IIІ групу інвалідності, терміном до 01 вересня 2025 року.

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди Центру оцінювання функціонування стану особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України №ЦО-6718 від 09.09.2025 відповідачу ОСОБА_1 скасовано групу інвалідності з 09.09.2025, тобто після припинення нарахування та отримання пенсії відповідачем (період нарахування пнсії: з 14.08.2024 по 31.07.2025).

Таким чином, з урахуванням підстав та змісту позову позивач не навів належних та допустимих доказів щодо подання ОСОБА_1 свідомо неправдивих документів, або документів із неправильними відомостями, або приховання достовірних даних про свій стан здоров`я та інші обставини, що впливають на встановлення права особи з інвалідністю на пенсію по інвалідності. Отже докази на підтвердження того, що відповідач будь-яким чином вплинув на рішення медико-соціальної комісії від 14.08.2024 щодо встановлення йому ІІІ групи інвалідності відсутні. Незгода експертної команди Центру оцінювання функціонування стану особи з висновком медико-соціальної експертної комісії, викладеним в Акті від 14.08.2024 є різними оцінками медичних показників стану здоров`я ОСОБА_1 різними державними експертними установами, що не доводить недобросовісності дій зі сторони відповідача при зверненні до позивача для призначення йому пенсії по інвалідності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем в ході розгляду справи не доведено недобросовісності у діях відповідача (набувача пенсії), що є обов`язковою умовою для повернення безпідставно набутих виплат, або набуття відповідачем виплат внаслідок рахункової помилки, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 надмірно отриманих коштів у вигляді нарахованої та виплаченої пенсії в сумі 29496,91 грн, в зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує вимоги п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК, за змістом яких у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, зокрема судовий збір, покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статями 12, 13, 81, 259, 263-265, 273 ЦПК України, статями 1212, 1215 ЦК України, суд -

ухвалив:

у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна установа «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», про стягнення надміру виплачених коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 липня 2026 року.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл., 79016, код ЄДРПОУ: 13814885).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Державна установа «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (місцезнаходження: пров. Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673).

Суддя Григорій РАДАНОВИЧ