Ухвала суду № 138587247, 29.07.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/4205/26

Провадження № 1-кс/317/445/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшого слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 у кримінальному провадженні за №12026082230000537, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Київ, українцю, громадянину України, із середньою освітою, неодруженому, військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат» стрільцю 1 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 4 штурмового спеціалізованого в роти (Шквал), який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому:

23.10.2018 Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

24.01.2019 Соломенським районним судом Вінницької області за ст. 71, ч. 1 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці;

03.10.2023 Чечельницьким районним судом Вінницької області за ст. 70, ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 5 роки 3 місяці.

16.07.2024 на підставі ст. 81-1 КК України, відповідно до ухвали Вінницького міського суду від 08.07.2024 умовно-достроково звільнений від відбування покарання (невідбутий строк 4 роки 2 місяці 5 днів),-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Клопотання обгрунтовано тим, що будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , діючи в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 27 липня 2026 року, приблизно о 21 годині 56 хвилин, перебуваючи навпроти території домоволодіння АДРЕСА_2 , поруч з припаркований автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Touareg» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_9 , керуючись раптово виниклим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає і вони залишаться непоміченими, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, а саме шляхом відкриття дверей багажного відділення автомобіля, в умовах воєнного стану, таємно викрав з салону вище вказаного автомобіля тканинну сумку синього кольору з логотипом «Volkswagen» в середині якої знаходився вогнегасник та набір інструментів для ремонту транспортного засобу, вартістю 1000 гривень, що належить потерпілому ОСОБА_9 , тим самим отримав реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

В подальшому, ОСОБА_5 , керуючись єдиним злочинним умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, приблизно о 23 годині 40 хвилин, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає і вони залишаться непоміченими, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом подолання паркану проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , де шляхом вільного доступу, а саме відкриттям дверей господарчого приміщення, розташованого на території вище вказаного домоволодіння, в умовах воєнного стану, таємно викрав з приміщення котельної набір інструментів для електрика марки «Yato» моделі «YT-39009» вартістю 5850 гривень, набір інструментів марки «DniproM» моделі «Ultra» вартістю 10621 гривня, секатор марки «Karcher» вартістю 4500 гривень, акумуляторні ножиці марки «Karcher» вартістю 5500 гривень, що належить потерпілому ОСОБА_9 , після чого покинув територію вказаного домоволодіння з викраденим майном, тим самим отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 26471 гривень 00 копійок.

28 липня 2026 року ОСОБА_5 на підставі ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

28 липня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) підтверджується зібраними у кримінальному провадження доказами.

Таким чином, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки вони передбачають перебування на волі, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитися від органів досудового розслідування і суду.

Просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк досудового розслідування а саме до 28.09.2026 включно.

У судовому засідання слідчий та прокурор доводи клопотання підтримали у повному обсязі, просили клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_6 , заперечувала проти задоволення клопотання, з підстав викладених у письмових запереченнях, посилаючись на відсутність ризиків та просила застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання .

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши доводи слідчого та прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082230000537 від 28.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

28 липня 2026 року ОСОБА_5 на підставі ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (фактичний час затримання 28.07.2026 о 12 год. 08 хв.).

28 липня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.07.2026;

Протоколом огляду місця події, а саме території домоволодіння АДРЕСА_2 в ході якого зафіксовано обстановку вчинення кримінального правопорушення та вилучено речові докази від 28.07.2026;

Протоколом огляду предмету від 28.07.2026;

Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 під час якого він надав свідчення про обставини вчинення відносно нього вказаного кримінального правопорушення від 28.07.2026;

Протоколом огляду флешносія з відеозаписом від 28.07.2026;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 який надав свідчення про відомі йому обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 яка надала свідчення про відомі їй обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 який надав свідчення про відомі йому обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 яка надала свідчення про відомі їй обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення;

Протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України;

Повідомленням про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України;

Висновками експертизи;

Поясненнями ОСОБА_5 щодо обставин вчинення ним кримінального правопорушення;

Іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років та те, що ОСОБА_5 раніше судимою особою.

Перевіряючи доводи слідчого та прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що заявлені ризики об`єктивно існують.

Так, ризик переховування підозрюваного від суду, що передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному в разі доведення його вини у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та може спонукати його до ухилення від суду. За вчинення злочину за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від строк від п`яти до восьми років. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, у разі доведеності його вини, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Отже слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик передбачений п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним, оскільки на теперішній час не встановлені усі обставини вчинення кримінального правопорушення (злочину) а підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно, як самостійно так і за допомогою інших осіб, перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, у тому числі потерпілого, надавати цим особам поради, з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі», щодо непричетності останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), тим самим перешкоджати встановленню істині у справі.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним, з огляду на наступне.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, будучи військовослужбовцем, який зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, в період воєнного стану.

Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний, будучи неодноразово раніше засудженим за вчинення корисливих злочинів, будучи звільнений умовно достроково від відбування покарання на підставі ст. 81-1 КК України, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність відповідного ризику.

Зазначене у своїй сукупності свідчить про наявність ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, у випадку не застосування відносно ного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній може знову вчинити новий злочин, зокрема передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

Таким чином, в даному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як встановлено приписами ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв?язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини та утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, які були застосовані до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа а також наявність вагомих доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Аналізуючи наведені вище обставини, слідчим суддею встановлено що ті докази, про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що містяться в матеріалах кримінального провадження на момент розгляду даного клопотання, є вагомими та в достатній мірі підтверджують обґрунтованість підозри.

Більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 з наступних підстав: неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те, що підозрюваний зобов`язується не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків у цьому кримінальному провадженні; неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що за умови не перебування під вартою зможе порушувати вказаний запобіжний захід та саме ця підстава виключає необхідну міру контролю за поведінкою підозрюваного, що в свою чергу дасть останньому можливість переховуватися від правосуддя, органу досудового розслідування та суду, також при цьому слідчий суддя враховує те, що підозрюваний буде зобов`язаний перебувати за місцем своєї реєстрації, що в даному випадку є територією іншої області, а саме: с-ще. Чечельник Вінницької області, тому на думку слідчого судді цей факт виключить необхідну міру контролю за поведінкою підозрюваного, що також дасть останньому можливість переховуватися від правосуддя, органу досудового розслідування та суду, та вчиняти нові кримінальні правопорушення; неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що не було звернень із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу.

Зазначене свідчить про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу окрім тримання під вартою не зможе нівелювати вказані ризики та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обставин, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Стосовно тверджень захисника про відсутність ризиків суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 177 КПК України фактично встановлено дві мети застосування запобіжного заходу: забезпечення виконання обвинуваченим або підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити дії, перелік яких наведений в пунктах 1-5 цієї статті.

Аналізуючи зазначені правові норми, суд констатує, що ризик вчинення особою зазначених вище дій фактично має оцінюватись в контексті їх вірогідності з урахуванням конкретних обставин кожного кримінального провадження та особи кожного обвинуваченого або підозрюваного. В разі встановлення підвищеної вірогідності такої поведінки особи, що передбачена в п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризик можна вважати таким, що має місце. Тобто така категорія як «ризик» сама по собі містить критерій вірогідності та, відповідно, може бути лише припущенням. Фактичне вчинення таких дій особою тягне за собою конкретні кримінально-правові наслідки.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доведеним наявність зазначених вище ризиків та не може погодитись з доводами захисника.

При визначенні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 слідчий суддя приходить до наступних висновків.

У клопотанні слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 на строк досудового розслідування, а саме до 28.09.2026.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Враховуючи зазначені положення ч. 1, 2 ст. 197 КПК України слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати 60 днів з моменту його фактичного затримання, а саме з 28.09.2026 (12 год. 08 хв.), тобто до 25.09.2026 (включно).

За вказаних обставин слідчий суддя не погоджується з визначеним слідчим у клопотанні строку тримання під вартою до 28.09.2026 включно, оскільки такий строк знаходиться поза межами 60 днів з моменту фактичного затримання підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_5 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів (в межах строку досудового розслідування) з моменту затримання, а саме до 25.09.2026 до 12 год. 08 хв. включно.

За вказаних обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

При вирішенні питання про визначення застави, слідчий суддя, враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до якого слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як передбачено ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України застава визначається залежно від ступеня тяжкості кримінального правопорушення.

Отже, визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст. 178, 182 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, співставивши існуючі ризики, характер інкримінованого кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом виконання процесуальних обов`язків, особу підозрюваного, стан його здоров`я, враховуючи розмір щомісячного доходу, недоведеність прокурором та слідчим (з урахуванням майнового стану та доходів підозрюваного), слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у мінімальному розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 грн. 00 коп. (3328,00 грн. х 20 = 66560,00 грн.).

З огляду на наведене клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 у кримінальному провадженні за №12026082230000537, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Запорізькому слідчому ізоляторі на 60 днів в межах строку досудового розслідування з моменту затримання, а саме до 25.09.2026 до 12 год. 08 хв. включно.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 відраховувати з моменту фактичного затримання 28.07.2026 з 12 год. 08 хв.

Термін дії ухвали до 25.09.2026 до 12 год. 08 хв. включно.

Визначити заставу у розмірі 66560 грн. 00 коп. (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок), що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01.01.2026, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: отримувач ТУ ДСА України в Запорізькій області, код у ЄДРПОУ 26316700, рахунок UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу застава ОСОБА_5 , єдиний унікальний номер справи 317/4205/26, Запорізький районний суд Запорізької області.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 покладаються наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора за першим викликом;

2) не відлучатися за межі населеного пункту де він постійно проживає (дислокації військової частини де проходить службу) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи, в тому числі при не офіційному працевлаштуванні;

4) утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Уповноваженій службовій особі місця тримання під вартою після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1