Рішення № 138587128, 17.07.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

17.07.2026

Справа № 331/3078/26

Провадження № 2/331/3048/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Антоненко М.В.

за участі секретаря судового засідання Волотко М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Андріївської селищної військової адміністрації Бердянського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя із позовом, в якому просить визначити додатковий строк тривалістю три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті племінника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув її племінник ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось спадкове майно, до якого увійшло грошове забезпечення на рахунку військової частини НОМЕР_1 у сумі 172942,32 грн. Зазначає, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину ОСОБА_2 не має та за життя племінник позивачки ОСОБА_2 заповіту не складав.

Маючи намір прийняти спадщину, позивач звернулася до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Драч Н.В., яка відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті племінника у зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку для прийняття спадщини. Позивачка вважає, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, пов`язаними з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця, а саме скрутним матеріальним становищем, а тому звернулася до суд з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.04.2026 справа №331/3078/26 передана на розгляд судді Антоненко М.В.

Ухвалою від 09.04.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 28.05.2026 .

Представник позивачки адвокат Шостак С.В. в підготовчому судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Андріївської селищної військової адміністрації Бердянського району Запорізької області в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти позовної заяви ОСОБА_1 , просив суд визначити позивачці додатковий строк тривалістю три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.-ч. 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч.-ч. 1, 2, 4, 5 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року в справі № 572/2515/15-ц (провадження № 61-1051св17) вказано, що відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.

До аналогічного правового висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19 (провадження № 61-2251св22).

Заслухавши думку представників сторін, вивчивши надані письмові докази, суд приймає визнання відповідачем позову, вважає, що доводи сторони позивача знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, в зв`язку із чим наявні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув племінник позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації якого було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Факт його смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим Черняхівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 04 липня 2024 року, актовий запис № 203. (а.с.16)

До складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 увійшло грошове забезпечення на рахунку військової частини НОМЕР_1 у сумі 172942,32 грн., що підтверджується листом військової частини НОМЕР_1 № 693/54689 від 03.09.2025. (а.с.21).

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження позивача, свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.135 СК України. (а.с.11-15).

Згідно листа від 20.02.2025 приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Драч Н.В., позивачу ОСОБА_1 роз`яснено, що вона пропустила строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с.19)

На підтвердження скрутного матеріального становища позивачем подані Відомостіз Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з січня по грудень 2024 року, де зазначено, що ОСОБА_1 , отримувала незначний дохід. (а.с.22, 23).

За змістом статей 15 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1223, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини для подання заяви про прийняття спадщини, позивачка посилається на наявність обставин, які перешкоджали їй своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та зазначила, що у встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріуса з відповідною заявою, через скрутне матеріальне становище, перенесене психологічне потрясіння у зв`язку із загибеллю племінника.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі №381/4482/16-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20.

Суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачем та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті племінника ОСОБА_2 .

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивачка на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про наявність у позивачки об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті племінника, що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог.

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивачки, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст.ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Андріївської селищної військової адміністрації Бердянського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої в АДРЕСА_2 після смерті племінника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Вовчанськ Чугуївського району Харківської області терміном в 3 (три) місяці після вступу рішення в законну силу.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті племінника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, тривалістю три місяці від дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників у справі:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП: НОМЕР_3 Адреса: АДРЕСА_3

Відповідач:

Андріївська селищна військова адміністрація Бердянського району Запорізької області, код ЄДРПОУ: 44661498, адреса місце знаходження: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164

Суддя М.В. Антоненко