Ухвала суду № 138585905, 29.07.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/2343/26

Провадження № 2/645/2589/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Спесивцева О.В.,

за участю секретаря судових засідань Асєєвої К.М.,

представника позивача - адвокатаМаслій Т.В. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

З Слобідського районного суду м. Харкова, на підставі ухвали від 18.03.2026, за підсудністю надійшла цивільна справа за вищезазначеним позовом, відповідно до якого позивач ОСОБА_1 , просить: встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Харків та на час смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ; встановити факт перебування в зареєстрованому шлюбі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Харків та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 в п. Васищево Харківського району Харківської області, з 05 лютого 1936 року та до смерті останнього.

Ухвалою суду від 20.04.2026 прийнято справу до провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 22.06.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені.

У судовому засіданні 29.07.2026 року представник позивача адвокат Маслій Т.В. заявила клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та залучення в якості співвідповідача у справі Харківську міську раду, як органу місцевого самоврядування за місцем знаходження спадкового майна.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до частин першої-третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У статті 196 ЦПК України визначено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Главою 3 Розділу ІІІ Цивільно процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Водночас Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 (справа № 910/7103/21) зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Сторона позивача зазначає, що на день смерті ОСОБА_3 , позивач був зареєстрований та фактично проживав з нею за однією адресою, за його заявою була заведена спадкова справа. Іншим спадкоємцем за законом є ОСОБА_2 , яка проживала окремо зі спадкодавцем та із заявою про прийняття спадщини у визначений строк не зверталася. А відтак, вважає, що у справі має бути залучений як співвідповідач орган місцевого самоврядування за місцем знаходження спадкового майна, а саме: Харківська міська рада. Про цю обставину представнику стало відомо після допиту свідка ОСОБА_5 .

Згідно з ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся лише позивач.

У постанові від 17.04.2018 (справа № 523/9076/16-ц) Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Зважаючи на клопотання представника позивача про залучення до участі у даній справі співвідповідача, яке стосується процесуальних дій, вчинення яких можливе лише під час підготовчого засідання, суд вважає за необхідне повернутися до стадії підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Згідно зі ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача та залучити до участі у справі у якості співвідповідача Харківську міську раду. В зв`язку з залученням співвідповідача, підготовче провадження у справі необхідно відкласти.

Керуючись статтями 48, 51, 189, 211, 247, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача- адвоката Маслій Т.В. про повернення до стадії підготовчого засідання задовольнити.

Повернутися на стадію підготовчого провадження у справі.

Клопотання представника позивача- адвоката Маслій Т.В. про залучення співвідповідача задовольнити.

Залучити до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин в якості співвідповідача - Харківську міську раду (майдан Конституції, 7, Харків, Харківська область, 61000, код ЄДРПОУ 04059243).

Підготовче засідання у цивільній справі відкласти на 19.08.2026 року об 13 год. 40 хв.

Направити копію позовної заяви з додатками співвідповідачу.

Відповідач вправі протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати письмовий відзив з викладом заперечення проти позову, який має відповідати вимогам, встановленим ч.3 ст.178 ЦПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Роз`яснити співвідповідачу, що в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити справу за наявними матеріалами справи.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів із дня його отримання у відповідності до вимог ст. 179 ЦПК України.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Спесивцев