Ухвала суду № 138585710, 24.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/15807/26

Провадження № 1-кс/643/6053/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні погоджене прокурором клопотання слідчого, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026220000000392 від 18.03.2026, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новогродівка, Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, на момент вчинення кримінального правопорушення обіймаючого посаду директора КП «Малинівка», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.114-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло погоджене прокурором клопотання слідчого у кримінальному провадженні №22026220000000392 від 18.03.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.114-1 КК України.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_4 , будучи директор КП «Малинівка», яке має статус підприємства, критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період та має право на бронювання окремих працівників, необхідних для забезпечення безперервної роботи підприємства, здійснив сприяння особам призовного віку в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, шляхом забезпечення їх фіктивного працевлаштування до КП «Малинівка» для отримання права на відстрочку від мобілізації, що в свою чергу призводить до зменшення мобілізаційного людського ресурсу.

Таким чином, стороною обвинувачення ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, тобто перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

ОСОБА_4 23.07.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Слідчий у клопотанні, посилаючись на обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, а також на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 просив долучити до матеріалів справи данні, що характеризують його підзахисного, а також письмові заперечення. Пояснив, що зазначені особи були працевлаштовані з метою збереження майна і проведення облаштування території, його підзахисний винен лише у тому, що не контролював належним чином роботу своїх підлеглих. Зазначив, що підозра не обґрунтована, ризики не доведені, просив відмовити у задоволенні клопотання, а у разі задоволення застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Підозрюваний ОСОБА_4 просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив, що наміру переховуватись він не має.

Вислухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, а також документи, додані захисником, слідчий суддя встановив наступне.

Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026220000000392 від 18.03.2026 за ч. 1 ст. 114-1 КК України.

У зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 23.07.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Оцінюючи доводи клопотання щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Поняття «обґрунтована підозра», з огляду на викладені в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» висновки означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На переконання слідчого судді, наявні у матеріалах кримінального провадження факти та відомості у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри щодо причетності ОСОБА_4 до певного кримінального правопорушення. При цьому, слідчий суддя не вирішує питання доведеності вини чи остаточної кваліфікації дій підозрюваного, оскільки це є предметом розгляду під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення доведено лише ризик незаконного впливу на свідків.

Так, підозрюваний може незаконно впливати на свідків з метою схилення їх до надання показань на свою користь або відмови від їх надання, оскільки свідками у цьому кримінальному провадженні є працівники КП «Малинівка». З огляду на те, що ОСОБА_4 займає керівну посаду на вказаному підприємстві, а зазначені особи перебувають у його службовому підпорядкуванні, він має реальну можливість використовувати своє службове становище для здійснення впливу на них з метою спонукання до надання неправдивих показань або відмови від їх надання.

Водночас, слідчий суддя вважає, що зазначеному ризику можливо запобігти шляхом застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі.

Інші ризики стороною обвинувачення не доведені.

З матеріалів клопотання вбачається, що про підозру ОСОБА_4 повідомлено 23.07.2026, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу відбувся 24.07.2026. Так, підозрюваному було відомо про наявність справи, що розслідується, разом з тим, він не переховувався від органу досудового розслідування, прибув до суду для розгляду клопотання, що свідчить про його належну процесуальну поведінку та не підтверджує наявності наміру ухилятися від кримінального провадження. Зазначені обставини стороною обвинувачення не спростовані.

Крім того, стороною обвинувачення не наведено конкретних обставин, які б свідчили про можливість знищення, приховування або спотворення підозрюваним речей чи документів, що мають істотне значення для кримінального провадження.

Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вимоги кримінального процесуального закону, зокрема положення ч. 1 ст. 183 КПК України, відповідно до яких тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та може застосовуватися лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, визначених ч. 6 та ч. 8 ст. 176 КПК України.

Надані стороною обвинувачення докази, з погляду на практику Європейського суду з прав людини, можна вважати такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 на даному етапі розслідування, а також ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків.

Разом з цим, слідчий суддя зауважує, що стороною обвинувачення доведено наявність лише одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. За таких обставин слідчий суддя не може погодитись з доводами сторони обвинувачення про те, що інший, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеному ризику, з огляду на що, та враховуючи положення ч. 4 ст.194 КПК України, вважає можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, а у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому, розмір застави має достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При розгляді матеріалів клопотання слідчий суддя також враховує, що метою застави як запобіжного заходу має бути забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і попередження настання встановленого у кримінальному провадженні ризику, а не штрафна чи каральна функції.

Таким чином, слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, з метою дотримання загальних засад кримінального провадження, вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 199 680 грн., оскільки застава саме в такому розмірі буде достатньою для гарантування виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірною для нього.

У разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що зміна запобіжного заходу із застави на тримання під вартою у разі невнесення застави регулюється ст. ст. 182, 183, 200, 202 КПК України та відбувається у судовому порядку.

Так, підозрюваний або обвинувачений має внести заставу на спеціальний рахунок протягом 5 днів з дня обрання запобіжного заходу. Якщо застава не внесена у встановлений строк, прокурор або слідчий (за погодженням з прокурором) має право звернутися до слідчого судді або суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий, зокрема на тримання під вартою. Клопотання подається до суду, який обрав заставу. У клопотанні зазначаються обставини: невнесення застави, наявність ризиків (переховування, знищення доказів тощо) та чому більш м`який захід не є ефективним. Клопотання розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше 72 годин з моменту надходження до суду. Участь підозрюваного/обвинуваченого та його захисника є обов`язковою. Якщо суд задовольняє клопотання, він виносить ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Якщо підозрюваний присутній у залі суду, його беруть під варту негайно. Якщо особа ухиляється, вона може бути затримана для доставлення в суд.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 196 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 24.07.2026 у справі № 643/15807/26 (провадження 1-кс/643/6053/26) відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця реєстрації;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування із свідками, понятими, експертами з приводу обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 23:59 години 24 вересня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному, що питання про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою у разі невнесення застави вирішується слідчим суддею, судом у порядку, встановленому статтями 182, 183, 200 та 202 КПК України.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід Держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Повний текст ухвали проголошено о 16:05 годині 29.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1