Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 629/6297/26
Номер провадження 2-о/629/114/26
РIШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши у місті Лозова цивільну справу №629/6297/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини
ВСТАНОВИВ:
Заявник, в інтересах якого діє адвокат Лопатіна М.Ю. звернулася до суду з заявою, у якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини. В обґрунтування заяви заявник зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Покровськ Донецької області померла мати заявника ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Цю спадщину фактично прийняв її чоловік, ОСОБА_3 , оскільки проживав разом із нею. Донька померлої (сестра заявника) ОСОБА_2 , попри наявність заповіту на її ім`я, у встановлений строк спадщину не прийняла, погодившись на перехід майна батькові. Після смерті матері заявник, який не має власної сім`ї, переїхав до батька в м. Покровськ для здійснення постійного догляду за ним, оскільки батько був похилого віку та тяжко хворів. У вересні 2024 року через загострення бойових дій заявник разом із батьком евакуювалися до м. Лозова Харківської області. Там вони отримали статус ВПО та проживали спільно за адресою: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер у м. Лозова. Заявник є єдиним спадкоємцем, який фактично прийняв спадщину після смерті батька, оскільки проживав разом із ним. Його сестра ОСОБА_2 за заявою до нотаріуса у 6-місячний строк не звернулась і проживала окремо. Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 не був зареєстрований разом зі спадкодавцем за однією адресою на час його смерті, для прийняття заявником спадщини після смерті батька виникла необхідність звернутись до суду з цієї заявою в метою встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.
Ухвалою суду було відкрито провадження у справі в порядку окремого позовного провадження.
Заявник у судове засідання не з`явився, надав заяву у якій просить проводити розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує.
Представник заінтересованої особи Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області у судове засідання не з`явився, надав заяву у котрій прохав проводити розгляд справи за його відсутності та винести рішення на розсуд суду.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, надала заяву у якій прохала проводити розгляд справи за її відсутності, заяву підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.
Згідно ст.247 ЦПК України, фіксація судового засідання не здійснювалася.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Письмовими матеріалами справи наявними в системі "Електронний суд" встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували у шлюбі з 13 листопада 1965 року.
Від даного шлюбу у сторін є двоє дітей: син ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та донька ОСОБА_6 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 ) , що підтверджується свідоцтвами про народження.
Згідно з договором купівлі-продажу від 26.06.1995, ОСОБА_4 придбала двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
30 вересня 2020 року ОСОБА_4 склала заповіт, за яким усе своє майно (включаючи згадану квартиру) вона заповідала доньці ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла в м. Покровськ.
Через загострення бойових дій у вересні 2024 року заявник разом з батьком були змушені евакуюватися до м. Лозова Харківської області, де оформили статус внутрішньо переміщених осіб та були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_4 спільно проживаючи там до дня смерті ОСОБА_3 , що, зокрема, підтверджується довідками ВПО ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Крім того, згідно з медичним висновком та протоколом ЛКК від 21.06.2024, ОСОБА_3 мав низку хронічних захворювань (серцево-судинні хвороби, цукровий діабет) і потребував постійного стороннього догляду.
На підставі необхідності здійснення постійного догляду за хворим батьком, заявник отримав відстрочку від призову під час мобілізації до 09 травня 2025 року, що вбачається з довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер в м. Лозова Харківської області, що підтверджено свідоцтвом про смерть.
Батьки заявника були зареєстровані за адресою квартири в АДРЕСА_1 до моменту своєї смерті.
Станом на 09.07.2026 спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, і відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину в реєстрі відсутні.
ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав, однак останній надав заявнику письмове роз`яснення, що оскільки заявник не проживав постійно зі своїм батьком на момент його смерті та не подав заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців, він вважається таким, що не прийняв її, і порадив звернутися до суду для встановлення додаткового строку.
Свідок ОСОБА_7 підтверджує, що знає заявника багато років і стосунки в них нормальні. У вересні 2024 року через погіршення безпекової ситуації в місті Покровськ, ОСОБА_1 разом зі своїм батьком евакуювалися та переїхали до Лозової Харківської області. Вони зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи (ВПО) за адресою: АДРЕСА_2 . Квартиру для проживання їм надала мати свідка ОСОБА_8 . Свідок засвідчує, що ОСОБА_9 здійснював постійний догляд за батьком через тяжкий стан здоров`я останнього. Вони проживали разом до моменту смерті батька заявника. Свідок підтверджує, що батько заявника не міг проживати самостійно, оскільки сильно хворів.
Метою звернення позивача до суду є встановлення факту постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку.
Слід зазначити, що в своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку зазначив, про те, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З наведеного слід про дійти висновку те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.
Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно роз`яснень викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
З положень ч. 2 ст. 1120 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини що було зроблено позивачем. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи, що заявник ОСОБА_1 евакуювався разом із батьком із зони бойових дій, отримав статус ВПО за однією адресою з ним, здійснював за ним постійний медичний та побутовий догляд, що підтверджено довідками ЛКК та ТЦК, та проживав з ним до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд приходить до висновку, що факт постійного проживання заявника разом із спадкодавцем є повністю доведеним.
Встановлення цього факту має для заявника юридичне значення, оскільки дозволяє реалізувати його право на оформлення спадщини. Будь-якого спору про право судом не виявлено, заінтересована особа (сестра заявника) проти задоволення вимог не заперечує.
Керуючись ст.ст.259,263-265,293,294,315ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини- задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини.
Рішення може бути оскаржено в Харківській апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про сторони:
Заявник- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Заінтересовані особи: Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, код ЄДРПОУ 44790232, адреса:площа Незалежності, буд.11, м. Покровськ, Донецька область, 85300, електронна пошта: krs.v@dn.gov.ua.
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.О.Каращук
Судове рішення № 138585663, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 28.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 629/6297/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: