Ухвала суду № 138585618, 29.07.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/2870/26

Провадження № 2/642/1481/26

УХВАЛА

Іменем України

29 липня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гримайло А. М.,

за участю секретаря Антонян А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення справи до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісове проміння" в особі керівника - Лівади Олександра Геннадійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

У провадженні суду перебуває позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісове проміння" в особі керівника - Лівади Олександра Геннадійовича про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 41 685, 58 грн. за період з травня 2024 року по 31 жовтня 2025 року за надані послуги ПП «Лісове проміння», яка виникла у зв`язку з несплатою житлово-комунальних послуг за нерухоме майно, яке перебуває у власності ОСОБА_1 та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 .

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 16.04.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

29.07.2026 відповідачем ОСОБА_1 через канцелярію суду подано клопотання про призначення справи до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін, яке обґрунтовується тим, що між сторонами існує спір щодо правомірності зміни тарифів, порядку їх встановлення, належності та допустимості доказів, а також правильності розрахунку заявленої заборгованості, оскільки застосування нових тарифів відбулося без його згоди та без укладення відповідних змін до договору, тому вважав, що розгляд справи без виклику сторін не забезпечить повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Дослідивши доводи клопотання, матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

За приписами ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 6 ст. 19 ЦПК України).

Як вбачається з ч. 2 ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа (п. 4); строк для подання відповідачем відзиву на позов (п. 8); строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження (п. 9).

Статтею 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 6, 7 ст. 279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Отже, чинним цивільним процесуальним законодавством України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними, а тому відносяться до категорії спорів, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно зі ст. 274 ЦПК України.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у строк для подання відзиву не надав, скориставшись своїм правом на подачу відзиву на позов 07.05.2026, а тому заявлене клопотання є несвоєчасним та суперечить вимогам ч. 7 ст. 279 ЦПК України.

Предметом розгляду справи є стягнення заборгованості за комунальні послуги, при цьому питання щодо оспорювання правомірності зміни тарифів, порядку їх встановлення і як наслідок правильності розрахунку заборгованості виходять за межі предмету позову.

Відповідач не навів достатніх та переконливих аргументів для необхідності переходу до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, суд звертає увагу, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Разом з тим, суд звертає увагу, що спрощене провадження без повідомленням сторін, як і спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки, визначені судом або законом, заявляти відповідні клопотання та в повній мірі користуватися правами, передбаченими ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи 07.05.2026 відповідачем було подано відзив на позовну заяву з викладенням своїх заперечень щодо позовних вимог з наданням доказів на підтвердження своєї позиції, яким судом буде надана оцінка під час ухвалення рішення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини належності предмету даної справи до справ незначної складності, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних доказів та обґрунтувань стосовно того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, факт несвоєчасного подання такого клопотання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за недоцільне проводити розгляд справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст. ст. 19, 258-261, 274-279 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення справи до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. М. Гримайло