Ухвала суду № 138585424, 29.07.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6592/26

Провадження № 1-кп/639/419/26

У Х В А Л А

за результатами підготовчого провадження

28 липня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221220000261 від 06.03.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, яка зареєстрована та фактично проживала до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

23.07.2026 на розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026221220000261 від 06.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначила, що кримінальне провадження надійшло на розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова з дотриманням правил підсудності, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України та підстав для його повернення прокурору немає, у зв`язку з чим прокурор просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_5 не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, заяв чи клопотань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, не заявляли.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про необхідність закінчення підготовчого провадження і можливість призначення судового розгляду з огляду на таке.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 14, 6 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом під час підготовчого судового засідання не встановлено.

Суд зазначає, що обвинувальний акт надійшов на розгляд до суду з дотриманням правил підсудності.

Підстав для закриття кримінального провадження не встановлено.

Угоди у кримінальному провадженні не укладались.

Обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України.

Таким чином, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12026221220000261 від 06.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

При вирішенні питання щодо дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 суд виходить з таких обставин.

Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що на цей час вбачаються підстави для продовження стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України; наявність достатніх підстав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування вказаного запобіжного заходу не зменшилися; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Без застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 та у разі перебування її на волі, остання може переховуватися від суду та покинути територію України, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, на думку сторони обвинувачення, стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 необхідно продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», оскільки менш суворі запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила вказане клопотання задовольнити.

Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_4 заперечувала проти клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, не обґрунтовані, враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_5 не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування або суду, має зареєстроване місце проживання, неофіційно працювала у м. Харкові, не здійснювала будь-яких протиправних дій.

Враховуючи вищевикладене, захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про зміну обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріли справи та оцінивши доводи заявленого клопотання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За змістом статей 131132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі статтею 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити:

- виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

- виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, які, відповідно до статті 12 КК України, належать до тяжких злочинів, санкцією яких передбачена можливість призначення покарання: у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років; у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду міста Харкова ОСОБА_6 від 08.05.2026 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.07.2026, а також визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду міста Харкова ОСОБА_7 від 01.07.2026 стосовно ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 07.08.2026, а також визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Суд вважає, що на теперішній час є доведеним існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченої ОСОБА_5 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України існування ризику переховування обвинуваченої ОСОБА_5 від суду підтверджується наступним.

Тяжкі злочин, передбачені ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, які інкримінуються ОСОБА_5 , передбачають можливість призначення покарання: у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років; у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченої переховуватись від суду. Крім цього, обвинувачена ОСОБА_5 усвідомлює незворотність настання покарання, що свідчить про те, що вона може, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце мешкання та почати переховуватись від суду.

Суд враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Таким чином, суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування обвинуваченої ОСОБА_5 від суду.

Пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України ризик незаконного впливу обвинуваченої ОСОБА_5 на свідків у кримінальному провадженні.

Наявність зазначеного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчинених кримінальних правопорушень, оскільки, маючи процесуальний статус обвинуваченої, останній відоме місце проживання свідків у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, у суду наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 може незаконно умовлянням чи погрозами вчинити протиправний тиск на свідків з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України ризик вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень.

Наявність зазначеного ризику обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована та законних джерел отримання заробітку не має. Крім того, припинення протиправної діяльності обвинуваченої ОСОБА_5 не було добровільним, а є наслідком діяльності правоохоронних органів.

При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу суд враховує обставини, визначені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона обвинувачується, оскільки санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; 2) вік та стан здоров`я обвинуваченої, яка не має тяжких захворювань чи інвалідності; 3) репутація обвинуваченої, яка притягалася до кримінальної відповідальності, на теперішній час в силу ст. 89 КК України вважається не судимою; 4) відомості про особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка незаміжня, жодних осіб на утриманні не має, тобто у неї відсутні міцні соціальні зв`язки за місцем проживання; 5) наявні відомості про те, що обвинувачена ОСОБА_5 до арешту офіційно не була працевлаштована та не мала законних джерел доходів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на теперішній час не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 та виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим стосовно неї необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначені судом ризики не зменшились та не зникли, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 .

При визначенні альтернативного запобіжного заходу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд визначає обвинуваченій ОСОБА_5 заставу 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року, що складає 133 120 грн, що є достатнім розміром застави для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків.

Крім цього, захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про зобов`язання керівника Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях забезпечити надання ув`язненій ОСОБА_5 необхідної медичної допомоги. В обґрунтування цього клопотання захисник зазначила, що ув`язнена ОСОБА_5 має проблеми зі здоров`ям, а саме: 19.05.2026 в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» було проведено УЗД, яке встановило дифузні зміни печінки, разом із тим, в умовах установи немає лікаря-терапевта, який би міг встановити діагноз та призначити лікування.

Обвинувачена ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні надала пояснення, що хворіє на цироз печінки, а також має грижу на животі. Також зазначила, що в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» немає лікаря-терапевта, який би міг встановити діагноз та призначити лікування.

З огляду на викладене, в порядку статті 206 КПК України суд приймає рішення про зобов`язання керівника Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях ОСОБА_8 забезпечити надання ув`язненій ОСОБА_5 необхідної медичної допомоги (з урахуванням її скарг на стан здоров`я), за необхідності з залученням відповідних лікарів-спеціалістів з орієнтовного переліку закладів охорони здоров`я відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 №239/5/104, а також забезпечити в подальшому її належне медичне лікування.

Крім цього, захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про витребування з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, копії відповіді за повідомленням Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях за фактом виявлення в ув`язненої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тілесних ушкоджень, які були їй спричинені при затриманні працівниками поліції.

Обвинувачена ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні надала пояснення, що під час її затримання працівники поліції завдали їй тілесні ушкодження.

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 від 08.07.2026 встановлено, що 08.05.2026 ОСОБА_5 прибула до ДУ «Харківський слідчий ізолятор». При тілесному огляді лікарями у ОСОБА_5 були виявлені тілесні ушкодження, а саме: дрібні синці правого передпліччя, правого стегна, лівого колінного суглобу, правої сідниці, трофічна виразка середньої третини правої гомілки в стадії загоювання та наявність пігментації шкіри. Про виявлене тілесне ушкодження було повідомлено Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, листом вих. №1399/26.10/ХК-26-вих від 11.05.2026.

З огляду на викладене, суд приймає рішення про витребування з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, інформацію щодо результатів розгляду повідомлення Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях вих. №1399/26.10/ХК-26-вих від 11.05.2026 за фактом виявлення в ув`язненої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тілесних ушкоджень, які були їй спричинені при затриманні працівниками поліції.

Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 314, 315, 369372, 376, 392 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12026221220000261 від 06.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, на 06 серпня 2026 року о 11 годині 30 хвилин в приміщенні суду за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях 45, в залі судового засідання №2.

Відповідно до вимог статті 31 КПК України проводити судовий розгляд кримінального провадження суддею одноособово.

Здійснювати судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.

Витребувати з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, інформацію щодо результатів розгляду повідомлення Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях вих. №1399/26.10/ХК-26-вих від 11.05.2026 за фактом виявлення в ув`язненої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тілесних ушкоджень, які були їй спричинені при затриманні працівниками поліції.

Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.

Продовжити стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 25 вересня 2026 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України одночасно визначити ОСОБА_5 розмір застави у кримінальному провадженні 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року, що складає 133 120 грн (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень), розмір якої було визначено ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду міста Харкова від 08.05.2026, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, до сплину терміну тримання під вартою.

Реквізити депозитного рахунку для зарахування коштів при обранні судом міри запобіжного заходу: отримувачі коштів ТУ ДСА України в Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача: 820172; рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти звільнити.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченої з-під варти покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі міста Харкова без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин інкримінованих їй злочинів;

-здати на зберігання до ГУ ДМС України у Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у разі отримання таких документів обвинуваченою ОСОБА_5 ).

Відповідно до вимог статті 182 КПК України роз`яснити обвинуваченій та заставодавцю, що в разі невиконання покладених на обвинувачену обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, а до обвинуваченої може бути застосовано інший запобіжний захід.

Строк закінчення тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 25 вересня 2026 року о 24 годині 00 хвилин.

В порядку статті 206 КПК України зобов`язати керівника Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях ОСОБА_8 забезпечити ув`язненій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надання необхідної медичної допомоги (з урахуванням її скарг на стан здоров`я), за необхідності з залученням відповідних лікарів-спеціалістів з орієнтовного переліку закладів охорони здоров`я відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 №239/5/104, а також забезпечити в подальшому її належне медичне лікування.

Копію ухвали направити прокурору та обвинуваченій, до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» та до Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях.

У судове засідання викликати учасників судового провадження: прокурора, захисника адвоката ОСОБА_4 .

Обвинувачену ОСОБА_5 доставити до суду під вартою із Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченою, яка тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення їй копії ухвали.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 29 липня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1