Рішення № 138585252, 17.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3407/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Іванова А.П., за участю секретаря судового засідання Боти О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №4443204 від 04.03.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у загальному розмірі 81 750,00 грн, з яких: 15 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 20 250,00 грн проценти, нараховані первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» за період з 04.03.2024 по 25.10.2024; 46 500,00 грн проценти, нараховані позивачем як новим кредитором (фактором) за період з 26.10.2024 по 26.02.2025 (124 календарні дні), а також стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 04.03.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, укладено договір №4443204 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким відповідачу надано кредит у сумі 15 000,00 грн строком на 360 днів (з 04.03.2024 по 26.02.2025) зі стандартною процентною ставкою 2,50 % за кожен день користування кредитом (п.1.4.1 Договору) та можливістю застосування зниженої ставки 0,01 % на день за умови сплати відповідачем першого платежу до 02.04.2024 включно або протягом трьох календарних днів після цієї дати (п.1.4.2 Договору).

Кредитні кошти в сумі 15 000,00 грн перераховано на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 04.03.2024 о 17:58:24, що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек Україна» (платіжного провайдера, який здійснював переказ коштів за дорученням ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору про надання платіжних послуг №03012024-1 від 03.01.2024).

25.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (яке в подальшому змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») укладено договір факторингу №25/10/2024, за яким фактору відступлено право грошової вимоги до відповідача, зокрема, за спірним кредитним договором на загальну суму 38 062,50 грн (15 000,00 грн тіла кредиту, 20 250,00 грн процентів, 2 812,50 грн штрафних санкцій), що підтверджується витягом з реєстру боржників (додаток №1 до договору факторингу) та копією платіжного доручення від 01.11.2024 про сплату ціни продажу за договором факторингу.

Позивач зазначив, що про відступлення права вимоги відповідача повідомлено 25.10.2024 шляхом розміщення відповідної інформації в особистому кабінеті клієнта на сервісі «Credit7» та шляхом надсилання 28.10.2024 текстового (SMS) повідомлення на телефонний номер, зазначений відповідачем при укладенні договору.

Оскільки на момент відступлення права вимоги строк дії кредитного договору (до 26.02.2025) не сплив, позивач, як новий кредитор, нарахував проценти за користування кредитом за період з 26.10.2024 по 26.02.2025 (124 дні) за ставкою 2,50 % на день у сумі 46 500,00 грн (15 000,00 грн х 2,5 % х 124 дні).

Від представника відповідача адвоката Ракущинця А.А. надійшли до суду письмові пояснення, в яких проти задоволення позову заперечив у повному обсязі з наступних підстав.

Представник відповідача зазначив про недотримання позивачем письмової форми електронного кредитного договору. Вказав, що питання дотримання письмової форми електронного правочину, підписаного не кваліфікованим (удосконаленим) електронним підписом, а одноразовим ідентифікатором. Також представник відповідача надав суду контррозрахунок заборгованості. Зазначив, що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (набрав чинності 24.12.2023), встановлено тимчасові (перехідні) та постійні обмеження максимального розміру денної процентної ставки за споживчими кредитами: протягом перших 120 днів з дня набрання чинності зазначеним законом (орієнтовно до 2324.04.2024) не більше 2,5 % на день; протягом наступних 120 днів (орієнтовно до 2124.08.2024) не більше 1,5 % на день; після спливу 240-денного перехідного періоду не більше 1 % на день (постійна норма п.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Виходячи з наведеного, представник відповідача навів власний контррозрахунок процентів: за період з 04.03.2024 по 02.04.2024 (30 днів) за ставкою 0,01 % 45,00 грн; за період з 03.04.2024 по 26.04.2024 (24 дні) за ставкою 2,5 % 9 000,00 грн; за період з 26.10.2024 по 26.02.2025 (124 дні) за граничною ставкою 1,0 % (а не за заявленою позивачем ставкою 2,5 %) 18 600,00 грн, а не 46 500,00 грн, як заявлено кредитором. Загальний розмір процентів, на переконання відповідача, має становити 27 645,00 грн (45,00 + 9 000,00 + 18 600,00), а не 66 750,00 грн, як заявлено у позові. З огляду на викладене представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином, однак в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином, проте подав до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без його участі та без участі відповідача, проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.03.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №4443204 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів (додаток №1 до договору) підписані з боку відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором «42710» 04.03.2024 о 17:56:59, що відображено безпосередньо у тексті вказаних документів.

Довідкою ТОВ «Пейтек Україна» від 01.11.2024 №20241101-4915 підтверджується, що 04.03.2024 о 17:58:24, тобто безпосередньо після підписання договору, на платіжну картку НОМЕР_1 (зазначену відповідачем під час укладення договору) перераховано кошти у сумі 15 000,00 грн з ідентифікацією номера транзакції, сесії, коду авторизації та банку-еквайра.

Право грошової вимоги за вказаним договором передане позивачу на підставі договору факторингу №25/10/2024 від 25.10.2024, що підтверджується договором факторингу, витягом з реєстру боржників (додаток №1 до договору факторингу), в якому під порядковим номером 3860 зазначено відповідача, номер кредитного договору №4443204 та суму заборгованості 38 062,50 грн, а також копією платіжної інструкції №3475 від 01.11.2024 про перерахування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на користь ТОВ «Лінеура Україна» коштів у сплату ціни продажу за договором факторингу.

Зміну найменування позивача з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підтверджено Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Повідомлення відповідача про відступлення права вимоги здійснено позивачем (Клієнтом за договором факторингу через дії ТОВ «Лінеура Україна») шляхом розміщення відповідної інформації в Особистому кабінеті відповідача 25.10.2024 та шляхом направлення 28.10.2024 текстового (SMS) повідомлення на телефонний номер НОМЕР_2 , що відповідає номеру телефону, зазначеному відповідачем у позовній заяві та документах справи, і підтверджується реєстром SMS-повідомлень із зазначенням ідентифікатора повідомлення, дати й часу відправки.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах і він підписаний його стороною (сторонами). Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до пунктів 5, 6, 12 частини першої статті 3 та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою статті 11 цього Закону; електронний правочин вважається підписаним, зокрема, у разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором; такий електронний договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що при укладенні спірного договору дотримано процедуру електронного укладення договору, викладену в розділі 6 Правил надання коштів у позику ТОВ «Лінеура Україна» (реєстрація в Особистому кабінеті, верифікація телефонного номера, ознайомлення з Правилами, Паспортом споживчого кредиту, підписання оферти одноразовим ідентифікатором): договір, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів підписані одним і тим самим одноразовим ідентифікатором «42710» в один і той самий момент часу 04.03.2024 о 17:56:59, а безпосередньо після цього, о 17:58:24, здійснено перерахування кредитних коштів саме на ту картку, номер якої зазначений у розділі 4 позовної заяви та відповідає умовам договору.

Така дії свідчить про фактичне волевиявлення відповідача на укладення договору та про відповідність його змісту фактичним умовам кредитування, а отже підтверджує цілісність і незмінюваність відповідного електронного документа з достатнім ступенем вірогідності.

Суд враховує правову позицію, на яку послався представник відповідача (постанова Верховного Суду від 04.02.2026 у справі №758/14925/23), однак зазначає, що в тій справі підставою для скасування судових рішень стало саме невиконання судами обов`язку за клопотанням відповідача витребувати оригінали електронних доказів у порядку статті 95 ЦПК України за наявності обґрунтованих сумнівів у їх достовірності. У цій же справі відповідач (її представник), заперечуючи проти форми договору, обмежився загальним посиланням на неналежність поданих копій, проте не подав відповідно до статті 95 ЦПК України клопотання про витребування судом оригіналу електронного документа чи інших електронних доказів (зокрема, журналу підписання одноразовим ідентифікатором, електронного листування), не навів жодних конкретних обставин чи доказів, які ставили б під сумнів достовірність наданих позивачем копій, і не спростував належними доказами факт отримання кредитних коштів на вказану в договорі картку. Крім того, факт та розмір отриманих коштів підтверджено незалежним джерелом довідкою платіжного провайдера, а не лише документами самого кредитора.

За таких обставин суд, відхиляє доводи відповідача про недотримання письмової форми договору як необґрунтовані та такі, що не підтверджені належними і допустимими доказами, і визнає доведеним факт укладення сторонами договору №4443204 від 04.03.2024 у формі, яка за правовими наслідками прирівнюється до письмової, та факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 15 000,00 грн.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За статтею 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Оскільки судом встановлено, що договір факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 є дійсним, фактор виконав свій обов`язок щодо оплати ціни відступлення права вимоги, право вимоги до відповідача включено до Реєстру боржників, а відповідача належним чином повідомлено про заміну кредитора, суд дійшов висновку, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором № 4443204 від 04.03.2024 у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу такого права.

Щодо розміру нарахованих процентів та контррозрахунку відповідача.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Згідно з частинами першою, другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються сторонами в договорі.

Разом з тим, суд враховує, що свобода договору у частині встановлення процентної ставки за споживчим кредитом обмежена імперативними нормами законодавства про захист прав споживачів.

Так, статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній з 24.12.2023, після внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг») встановлено граничні розміри денної процентної ставки за споживчими кредитами: на постійній основі не більше 1 відсотка на день; на перехідний період тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності зазначеними змінами, максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,5 відсотка на день протягом перших 120 днів та 1,5 відсотка на день протягом наступних 120 днів. Ці обмеження є імперативними та застосовуються незалежно від того, яку ставку сторони погодили в договорі: умови договору, що суперечать їм, не підлягають застосуванню в частині перевищення.

Перевіряючи контррозрахунок відповідача в частині періоду з 04.03.2024 по 26.04.2024, суд зазначає таке. Пунктом 1.4.2 Договору передбачено, що знижена процентна ставка 0,01 % застосовується лише за умови сплати Клієнтом коштів у визначеній сумі до 02.04.2024 включно (або протягом трьох календарних днів після цієї дати); у разі невиконання цієї умови користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою «на звичайних (стандартних) умовах». Ця умова була погоджена сторонами заздалегідь, на момент укладення договору, є частиною узгодженої договірної конструкції ціноутворення (знижка як заохочення до дострокової/своєчасної часткової сплати), а не одностороннім погіршенням становища споживача після укладення договору. Оскільки належних доказів сплати відповідачем коштів у визначений строк матеріали справи не містять, а відповідач таких доказів суду не надала, суд погоджується з тим, що за період з 04.03.2024 по 26.04.2024 підлягає застосуванню стандартна ставка 2,5 % на день, що не перевищує максимально допустимий за законом розмір денної ставки для першого зі 120-денних періодів (до 2223.04.2024).

Відтак суд відхиляє довід відповідача про збереження за нею права на знижену ставку 0,01 % за вказаний період та визнає обґрунтованим нарахування первісним кредитором процентів у сумі 20 250,00 грн.

Натомість щодо періоду з 26.10.2024 по 26.02.2025 (124 дні), за який позивач нарахував проценти за ставкою 2,5 % на день у сумі 46 500,00 грн, суд погоджується з доводами відповідача.

Вказаний період настає значно пізніше спливу 240-денного перехідного строку від дня набрання чинності відповідними змінами до Закону України «Про споживче кредитування» (24.12.2023), тобто вже під час дії постійної (несплинної) норми про граничний розмір денної процентної ставки не більше 1 відсотка на день.

Застосування позивачем у цей період ставки 2,5 % на день суперечить імперативній нормі закону та є неправомірним у частині перевищення встановленого максимуму.

З огляду на це проценти за вказаний період підлягають перерахунку за максимально допустимою ставкою 1 відсоток на день: 15 000,00 грн х 1 % х 124 дні = 18 600,00 грн, а не 46 500,00 грн, як заявлено позивачем.

Отже, контррозрахунок відповідача суд визнає обґрунтованим лише в частині, що стосується періоду з 26.10.2024 по 26.02.2025, та не приймає доводів відповідача щодо збереження зниженої ставки за період з 04.03.2024 по 26.04.2024 з підстав, викладених вище.

Таким чином, за розрахунком суду, загальний розмір заборгованості відповідача, що підлягає стягненню, складає 53 850,00 грн, з яких: 15 000,00 грн тіло кредиту; 20 250,00 грн проценти, нараховані первісним кредитором за період з 04.03.2024 по 26.04.2024; 18 600,00 грн проценти, нараховані позивачем як новим кредитором за період з 26.10.2024 по 26.02.2025, у межах, установлених законом.

Суд також відхиляє доводи відповідача про неналежність поданих позивачем документів, оскільки, крім самого кредитного договору та розрахунків, факт видачі та розмір кредитних коштів підтверджено довідкою платіжного провайдера, а факт переходу права вимоги договором факторингу, витягом з реєстру боржників та платіжним документом про оплату ціни продажу вимоги.

Всі інші доводи та заперечення відповідача розглянуті та відхилені, як такі, які не спростовують висновків суду. Відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу на спростування доводів позовної заяви та підтвердження своїх заперечень.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на 65,87 % (53 850,00 грн від заявлених 81 750,00 грн). Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією. Пропорційно розміру задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 595,67 грн.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133, статтями 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат і покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Факт надання позивачу правничої допомоги адвокатом Столітнім М.М. підтверджується договором про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, заявкою на виконання доручення, рахунком на оплату та актом приймання-передачі наданих послуг на суму 10 000,00 грн, з детальним описом видів і обсягу (у годинах) наданих послуг.

Розмір заявлених витрат суд визнає співмірним зі складністю справи. Таким чином, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6 587,16 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 7683, 89, 95, 133, 137, 141, 174176, 259, 263265, 268, 273, 280284 ЦПК України, статтями 203, 205, 207, 512, 514, 516, 526, 530, 610612, 625629, 633, 634, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 10541056-1, 10771082 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 1, 8, 16, 18 Закону України «Про споживче кредитування», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) заборгованість за договором №4443204 від 04.03.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 53 850 (п`ятдесят три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп., з яких: 15 000,00 грн тіло кредиту, 20 250,00 грн проценти за період з 04.03.2024 по 26.04.2024, 18 600,00 грн проценти за період з 26.10.2024 по 26.02.2025.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) судовий збір у розмірі 1 595 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто п`ять) грн 67 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 587 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн 16 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Іванов