Рішення № 138585060, 29.07.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1484/26

2/301/1138/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" липня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П.,з участю позивачки ОСОБА_1 , представників сторін ОСОБА_2 та Азарової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 24 вересня 2014 року сторони зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Брідської сільської ради Іршавського району Закарпатської області за актовим записом №24.

Шлюб сторін розірвано рішенням Іршавського районного суду від 14.07.2023 року по справі №301/1662/23.

Під час шлюбу у сторін народилися двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Діти проживають з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка не заперечує факт того, що відповідач періодично надає кошти на утримання дітей, а саме: у жовтні 2025 року відповідач надав 10000 грн., у січні 2026 року 10000 грн., у лютому 2026 року 10000 грн. Проте відповідач відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дітей на постійній та регулярній основі.

Відповідач працює за наймом та займається виконанням будівельних робіт, пов`язаних із ремонтом і влаштуванням покрівель будівель та житлових будинків. Зокрема, він здійснює демонтаж старого покрівельного покриття, заміну елементів каркаса даху, монтаж гідроізоляції та обрешітки, встановлення покрівельного покриття (металочерепиці, профнастилу), а також утеплення горищних приміщень між кроквами.

Зазначена трудова діяльність є джерелом його постійного доходу, який відповідач отримує на регулярній основі, у зв`язку з чим він має реальну можливість брати належну участь у матеріальному забезпеченні своїх дітей.

Крім того, 25.06.2025 року відповідач набув у власність земельну ділянку площею 0,1543 га з кадастровим номером 2121980801:03:001:0087.

Також за відповідачем зареєстровані два транспортні засоби, а саме: марка «Skoda Octavia», державний номерний знак « НОМЕР_1 », зареєстрований 05.02.2026 року; марка «Opel Combo», державний номерний знак « НОМЕР_2 », зареєстрований 12.04.2024 року.

Відповідач придбав земельну ділянку і транспортний засіб, вартість яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму.

Відповідач як батько малолітніх дітей зобов`язаний брати участь у їх утриманні, нести постійні витрати, пов`язані із забезпечення їхніх потреб, та створювати належні умови для їхнього повноцінного розвитку і виховання.

Позивачка щомісячно несе значні витрати, пов`язані з утриманням дітей, їхнім розвитком та вихованням. Зокрема, вона щомісяця сплачує 1300 грн. за відвідування дітьми футбольної секції, придбала для них футбольну форму вартістю 12000 грн., а також оплачує додаткові заняття з англійської мови. Крім того, діти потребують належного медичного обслуговування. Вартість лише одного лікування зубів для дитини становить 2700 грн.

Відповідач є працездатною особою, має регулярний дохід та не має інших утриманців, але бере незначну участь у вихованні дітей, бачиться з ними рідко, переважно у вихідні дні.

ОСОБА_1 просила зобов`язати ОСОБА_3 до сплати аліментів на її користь на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 20000 грн. щомісячно на двох дітей, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою Іршавського районного суду від 11.06.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02 липня 2026 року представник відповідача ОСОБА_6 подала відзив на позов, згідно якого відповідач вважав, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки викладені в позовній заяві обставини не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач ніколи не ухилявся від обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей та має намір завжди здійснювати перед ними свої батьківські обов`язки. Кожен місяць він надавав позивачці обумовлені гроші на дітей, що позивачка частково визнає. Тільки у березні 2026 року він не зміг надати відповідні кошти на утримання дітей, так як не мав роботи і відповідно не мав ніякого доходу, проте на наступний місяць передав кошти позивачці у подвійному розмірі. Однак, позивачка не бажала врахувати ту обставину, що він має мінливий заробіток та не має постійного місця працевлаштування.

Відповідач дійсно працював та займався покрівельними роботами, однак з березня 2026 року він практично не має роботи, так як значно зменшилися замовлення і можливість виконувати цю роботу. Відповідач був зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 18.10.2019 року, однак 16.04.2026 року був вимушений знятись з обліку та припинити підприємницьку діяльність. Таким чином, на даний час він не має постійної роботи, тільки нестабільні підзаробітки, за які отримує незначний дохід. У зв`язку з цим його матеріальний стан значно погіршився, він не має постійного місця роботи та стабільного джерела прибутку, отримує лише нерегулярні доходи від робіт тимчасового характеру.

Позивачка ОСОБА_1 не надала жодних доказів того, що відповідач працює та отримує значний дохід, який дозволить сплачувати аліменти у вказаному у позовній заяві розмірі. Наразі, у зв`язку із втратою роботи та реальними фінансовими можливостями, він зможе сплачувати на кожну дитину по 3500 грн. щомісячно.

Після розірвання шлюбу з позивачкою, відповідач добровільно придбав для неї автомобіль «Шкода Октавія», державний номер « НОМЕР_3 », щоб вона могла відвозити дітей по їх потребам. Крім того, за власні кошти він здійснив капітальний ремонт цього автомобіля. Натомість позивачка не враховує цих обставин та стверджує, що вона самостійно забезпечує дітей та відвозить на гуртки.

У позові позивачка зазначає, що відповідач бере незначну участь у вихованні дітей, проте таке твердження не відповідає дійсності, тому що відповідач любить своїх дітей і бажає брати повноцінну участь у їх розвитку, вихованні та щоденному житті. Однак, позивачка свідомо перешкоджає йому у спілкуванні з його дітьми, в зв`язку з чим він звертається із відповідною заявою до органів опіки та піклування Білківської сільської ради.

Батько відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має захворювання цукрового діабету 2 типу, субкомпенсованого, ожиріння 1 класу, аліментарно-конституційного генезису. Наразі батько не може влаштуватись на роботу, яка йому дозволена за діагнозом, оскільки може виконувати лише певний вид роботи, а тому відповідач вимушений витрачати також частину свого доходу на підтримку фактично непрацездатного батька та оплати комунальних послуг, придбання продуктів харчування та ліків.

Обов`язок утримання дітей лежить на обох батьках як на батьку, так і на матері дітей. У разі, якщо позивачка бажає стягнути з відповідача 20 тис. грн. щомісячно на утримання дітей, то вона бажає повністю перекласти фінансове забезпечення дітей тільки на нього, що є несправедливим та не відповідає вимогам Сімейного кодексу України.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що на даний час становить для дітей віком від 6 до 18 років 3512 грн. Отже, на даний час, відповідач фактично сплачує всю суму прожиткового мінімуму для дітей.

На підставі наведеного, ОСОБА_3 просив задовольнити частково позовні вимоги та стягувати з нього на утримання двох дітей аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 3500 грн. на кожну дитину щомісячно.

29 липня 2026 року представник позивачки ОСОБА_2 подала відповідь на відзив, згідно якого просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Посилається на те, що позивачка не погоджується з доводами відповідача. Відповідач стверджує про відсутність стабільного доходу та скрутне матеріальне становище, однак ці твердження спростовуються наданими позивачкою доказами.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджує, що 25.06.2025 року відповідач набув у власність земельну ділянку площею 0,1543 га, кадастровий номер 2121980801:03:001:0087.

Лист Регіонального сервісного центру МВС №2146/31/28/35/2627-аз-2649-2026 від 02.07.2026 року підтверджує, що 05.02.2026 року відповідач зареєстрував на своє ім`я автомобіль «Skoda Octavia» державний номерний знак « НОМЕР_1 ».

Таким чином, протягом нетривалого часу відповідач здійснив придбання нерухомого та рухомого майна значної вартості.

У своєму відзиві відповідач не пояснює за рахунок яких коштів ним були придбані земельна ділянка та автомобіль, хоча одночасно стверджує про відсутність роботи, стабільного доходу та скрутний матеріальний стан.

Крім того, позивачем подано до суду скриншоти із застосунку Instagram, які підтверджують, що відповідач продовжує здійснювати діяльність із виконання будівельних робіт, пов`язаних із ремонтом та влаштуванням покрівель будинків, рекламує результати своєї роботи та фактично здійснює господарську діяльність. Це свідчить про наявність у відповідача фактичного джерела доходів, незалежно від того, чи зареєстрований він як фізична особа-підприємець.

Сам факт припинення державної реєстрації фізичної особи-підприємця не свідчить про припинення отримання доходів від виконання будівельних робіт і не підтверджує відсутність платоспроможності відповідача.

Посилання відповідача на те, що він добровільно придбав автомобіль для позивачки не підтверджене жодними належними та допустимими доказами. Крім того, зазначені обставини не звільняють його від встановленого законом обов`язку належним чином утримувати своїх дітей.

Так само твердження відповідача щодо перешкод у спілкуванні з дітьми не є предметом розгляду цієї справи та не впливають на визначення розміру аліментів.

Окремо відповідач посилається на необхідність утримання свого батька.

Разом з тим відповідно до наданих відповідачем документів його батько є пенсіонером та отримує пенсійне забезпечення. Доказів того, що батько є непрацездатним у розумінні закону, перебуває виключно на утриманні відповідача або що відповідач несе постійні значні витрати на його утримання, матеріали справи не містять.

Крім того, після звернення до суду позивачем отримано план лікування щодо встановлення брекет-системи неповнолітньому ОСОБА_4 , виданий клінікою Helsoma Clinic 14.07.2026 року. Згідно з планом лікування вартість ортодонтичного лікування становить 31008 грн., що свідчить про необхідність понесення значних витрат на лікування дитини. Ці обставини підтверджують збільшення фактичних витрат на забезпечення належного розвитку та здоров`я дітей і підлягають врахуванню судом при визначенні розміру аліментів.

Посилання відповідача на те, що позивачка також повинна брати участь у матеріальному забезпеченні дітей, не заперечується. Разом з тим такий обов`язок не звільняє відповідача від участі у витратах відповідно до свого реального матеріального становища, яке є значно кращим, ніж він намагається показати суду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі. Пояснила, що вона витрачає щомісяця на утримання дітей біля 30000 грн. Вважала, що відповідач має можливість сплачувати алеміенти у розмірі по 10000 грн. щомісяця на кожну дитину. Він за короткий проміжок часу придбав земельну ділянку та автомашину, що свідчить про те, що він і надалі отримує високі доходи, оскільки продовжує займатися підприємницькою діяльністю. Вважала, що інших осіб на утриманні відповідача не має, оскільки його батько, не зважаючи на наявність хвороби, також займається підприємницькою діяльністю і має високі доходи.

В судовому засіданні представник позивача Мешко В.М. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задовольнити. Вважала, що поданими до матеріалів справи доказами доведено, що відповідач по даний час займається підприємницькою діяльністю і отримує високі доходи, які дозволяють йому сплачувати аліменти у розмірі 20000 грн. щомісяця, про що свідчить і придбання ним дороговартісного майна.

Представник відповідача Азарова І.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково у розмірі по 3500 грн. щомісячно на кожну дитину. Не заперечувала, що в минулому році та на початку 2026 року відповідач придбав у власність земельну ділянку та автомашину, але то було тоді, коли відповідач ще займався підприємницькою діяльністю та отримував високі доходи. З березня 2026 року відповідач не мав замовлень на роботу, тому вимушений був припинити підприємницьку діяльність. Доходи відповідача значно зменшилися, стали нерегулярними, тому і матеріальну допомогу на утримання дітей давав із запізненням. З липня 2026 року відповідач влаштувався на роботу, де розмір його зарплати становить 26000 грн., інших доходів він не має, тому не має можливості сплачувати аліменти у розмірі, який просить позивачка.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини його неявки не відомі (а.с.53).

Заслухавши пояснення позивачки та представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Одним iз способiв такого утримання дитини є сплата алiментiв тим з батьків, хто проживає окремо вiд дитини, на користь того з батькiв, хто проживає разом з дитиною.

Сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_4 від 27.09.2016 року (а.с.7) та серії НОМЕР_5 від 27.10.2018 року (а.с.8).

Шлюб сторін розірвано рішенням Іршавського районного суду від 14.07.2023 року по справі №301/1662/23 (а.с.9,10).

Сторони проживають окремо.

Діти проживають з позивачкою. Дана обставина підтверджується копією Акту обстеження факту проживання за адресою: АДРЕСА_1 , складеного комісією Іршавської міської ради за №04.1-19/33 від 13.02.2026 року (а.с.11).

ОСОБА_1 у позовній заяві зазначила, що відповідач періодично надає матеріальну допомогу на утримання дітей, а саме: у жовтні 2025 року надав 10000 грн., у січні та у лютому 2026 року по 10000 грн., однак така допомога не є постійною та регулярною.

Згідно з ст. 180, 181 ч.3 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Позивачка відповідно до ч.1 ст.184 СК України просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд враховує, що діти проживають з матір`ю, тому обов`язок по їхньому утриманню лежить переважно на позивачці.

Позивачка посилається на те, що відповідач ОСОБА_3 спроможний сплачувати аліменти на утримання двох дітей у розмірі по 20000 грн. щомісячно, оскільки він працює за наймом та займається виконанням будівельних робіт, пов`язаних із ремонтом і влаштуванням покрівель будівель та житлових будинків. Зазначена трудова діяльність є джерелом його постійного доходу, який відповідач отримує на регулярній основі.

На підтвердження вказаного позивачкою надано суду скриншоти з облікового запису відповідача з соціальної мережі «Instagram» за 13 серпня 2023 року, 30 травня 2025 року та 13 грудня 2025 року, на яких зображено фото храмів та будівель, які, на думку суду, не підтверджують ні розмір доходів відповідача, ні факт продовження відповідачем підприємницької діяльності.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.06.2026 року, відповідач був зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 18.10.2019 року, однак 15.04.2026 року він припинив підприємницьку діяльність (а.с.31-32).

Відповідно до довідки ТОВ «Вей Логістика» №31 від 27.07.2026 року, ОСОБА_3 працює в ТОВ «Вей Логістика» на посаді охоронця з місячним окладом 26083,33 грн. з 02.07.2026 року (а.с.59).

Позивачка також посилається на те, що діти потребують дороговартісного лікування у стоматолога. Згідноплану лікування, виданого клінікою «Helsoma Clinic» в м. Ужгород 14.07.2026 року, вартість ортодонтичного лікування щодо встановлення брекет-системи неповнолітньому ОСОБА_4 становить 31008 грн. (а.с.69). При цьому, з вимогами про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дітей позивачка до суду не зверталася.

Також позивачка надала суду докази про придбання відповідачем у власність рухомого та нерухомого майна.

Зокрема, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №483471596 від 26.06.2026 року, 25 червня 2025 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності земельну ділянку площею 0,1543 га з кадастровим номером 2121980801:03:001:0087 (а.с.36).

Відповідно до листа ТСЦ МВС №2146 від 02.07.2026 року за №31/28/35/2627-аз-2649-2026, станом на 01.07.2026 року за ОСОБА_3 значаться зареєстровані такі транспортні засоби: марка «Skoda Octavia», державний номерний знак « НОМЕР_1 », зареєстрований 05.02.2026 року; марка «Opel Combo», державний номерний знак « НОМЕР_2 », зареєстрований 12.04.2024 року (а.с.39).

Представник відповідача не заперечувала, що в період здійснення підприємницької діяльності відповідачем було придбано автомашину та земельну ділянку, однак ствердила, що на день розгляду справи доходи відповідача значно зменшилися, у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності, тому суд вважає, що факт належності відповідачу на праві власності транспортного засобу та земельної ділянки не свідчить про високий рівень його доходів.

Також відповідач зазначив, що після розірвання шлюбу з позивачкою, він добровільно придбав для неї автомобіль «Шкода Октавія», державний номер « НОМЕР_3 », щоб вона могла відвозити дітей по їх потребам.

Відповідно до листа ТСЦ МВС №2146 від 17.07.2026 року за №31/28/35/2764-аз-2845-2026, станом на 01.07.2026 року, за позивачкою ОСОБА_1 значаться зареєстрованими транспортний засіб марка «Skoda», модель «Octavia», державний номерний знак « НОМЕР_3 », 2013 року випуску, синього кольору, та транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», модель «Sprinter 316 CDI», державний номерний знак « НОМЕР_6 », 2012 року випуску, жовтого кольору (а.с.57-58).

Відповідач посилається на те, що його батько ОСОБА_3 має захворювання, які перешкоджають йому влаштуватись на роботу, тому відповідач вимушений витрачати частину свого доходу на утримання батька. Однак, відповідач не надав доказів, що він надає батькові матеріальну допомогу, що його батько потребує матеріальної допомоги і що відсутні інші особи, які можуть матеріально утримувати батька.

Суд враховує положення ст.141 та ч.2 ст.182 СК України стосовно рівності прав та обов`язків батьків, у тому числі, щодо утримання дитини, щодо мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ст.182 ч.2 СК України, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (для дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2026 року становить 3512 грн.) і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2026 року становить 8647 грн.

Враховуючи наведене, конкретні обставини справи, докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд вважає позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково та визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 6000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до суду, тобто з 10.06.2026 року, і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ч.2 ст.184 СК України, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд вважає допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачку звільнено від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, суд вважає відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України стягнути такий з відповідача в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 180-182, 184, 191 СК України, ст. 13, 263-264, 279 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , до сплати аліментів на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у твердій грошовій сумі по 6000 (шість тисяч) грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 10 червня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

В решті позовних вимог відмовити.

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп. судового збору, який підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 29 липня 2026 року.

Головуюча : М. О. Пітерських