Ухвала суду № 138585033, 28.07.2026, Воловецький районний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 936/1022/22

Провадження № 6/936/25/2026

28.07.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі:

Головуючого судді Сухої Н.І.

при секретарі Притуп К.І.

представник заявника: Моргун Д.М.

представника боржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селища Воловець за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Свалявський відділ Державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області про зміну способу і порядку виконання судового рішення,

в с т а н о в и в:

Стягувач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою в порядку ст. 435 ЦПК України, в якій просить: накласти арешт на автомобіль марки «VOLKSWAGEN GOLF VARIANT», номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ; провести товарознавчу експертизу з метою встановлення дійсної вартості вказаного автомобіля; змінити спосіб і порядок виконання рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 26 травня 2023 року у справі № 936/1022/22 шляхом передачі вказаного транспортного засобу в натуру стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості, а в разі перевищення вартості авто над сумою боргу передати його Свалявському відділу ДВС для реалізації та повернення коштів стягувачу.

Заява обґрунтована тим, що на виконанні у Свалявському відділі державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист № 936/1022/22, виданий 18 квітня 2024 року, про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором оренди у розмірі 344 906,57 грн та судового збору в сумі 3 449,98 грн.

Заявник зазначає, що вказане судове рішення протягом тривалого часу залишається невиконаним у зв`язку з відсутністю у боржника грошових коштів та іншого майна, на яке можливо звернути стягнення, а також через ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань та зміну ним місця фактичного проживання. Внаслідок тривалого невиконання рішення суду та чинних інфляційних процесів присуджена до стягнення грошова сума суттєво знецінюється, що призводить до порушення майнових прав стягувача.

Разом з тим, стягувачу стало відомо, що на підставі рішення іншого суду боржник став співвласником транспортного засобу автомобіля марки «VOLKSWAGEN GOLF VARIANT», 2013 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 , ринкова вартість якого орієнтовно становить від 300 000 до 350 000 грн. На переконання заявника, існують обґрунтовані ризики укладення боржником фраудаторного правочину щодо фіктивного відчуження своєї частки у майні з метою приховування автомобіля від примусового стягнення.

Посилаючись на положення статті 435 ЦПК України, стягувач вважає за необхідне змінити спосіб виконання судового рішення з грошового стягнення на передачу вищевказаного автомобіля в натурі у власність ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості, якщо його вартість є еквівалентною сумі боргу. У разі, якщо вартість транспортного засобу перевищує розмір боргу, заявник просить передати майно органу державної виконавчої служби для його примусової реалізації з подальшим поверненням належних стягувачу коштів.

Також, з метою недопущення відчуження майна та встановлення його дійсної ринкової вартості, заявник просить суд накласти арешт на вказаний автомобіль та призначити у справі судово-товарознавчу експертизу.

Представником ОСОБА_3 подано письмові пояснення, в яких просить у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити та постановити ухвалу про відмову у вчиненні процесуальних дій. Зокрема, представник зазначає, що твердження ОСОБА_2 , що рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 26.05.2023 у справі № 936/1022/22 не може бути виконане у зв`язку з тим, що у боржника ОСОБА_3 відсутнє майно, за рахунок якого можна здійснити стягнення, не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах виконавчого провадження № 74907453, яке було відкрито за заявою стягувача 05.02.2024 Свалявським ВДВС у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, знаходиться відповідь Міністерства внутрішніх справ України на запит державного виконавця від 09.05.2024 про наявні у боржника транспортні засоби.

Постановою державного виконавця Свалявського ВДВС від 09.05.2024 накладено арешт на все майно ОСОБА_3 із забороною його відчуження. При цьому, 24.10.2024, за результатами розгляду заяви-повідомлення стягувача - ОСОБА_2 , головним державним виконавцем Свалявського ВДВС проведено опис та арешт майна боржника, що знаходилося за адресою: АДРЕСА_1 . Перелік майна відображено у відповідній постанові від 24.10.2024.

Також, представник стверджує, що, враховуючи той факт, що чинне законодавство України не містить конкретного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення, з аналізу судової практики вбачається, що заявником має бути доведено існування конкретних обставин, які істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим певний строк. Однак, виконавчий лист № 936/1022/22, виданий 18.04.2024, повернуто стягувачу ОСОБА_2 за його заявою. Постанова про повернення стягувачу виконавчого документа у ВП № 74907453 винесена головним державним виконавцем Свалявського ВДВС 09.07.2025, тобто, до моменту звернення стягувача до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Щодо вимоги заявника про накладення арешту на автомобіль Volkswagen Golf Variant, номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2 представник боржника зазначила, що така вимога є заявою про забезпечення позову, порядок подання якої визначено ст. 152 ЦПК України. Натомість, згідно ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Щодо вимоги заявника про проведення судом товарознавчої експертизи з метою встановлення дійсної вартості автомобіля Volkswagen Golf Variant, номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , представник боржника вважає, що під час примусової реалізації майна боржника орган державної виконавчої служби, приватний виконавець не є продавцем такого майна, а виступає замовником електронного аукціону або аукціону за фіксованою ціною. Дана вимога заявника це покладення на суд функцій державної виконавчої служби.

Окрім того, представник боржника зазначає, що ОСОБА_3 внутрішньо переміщена особа, із зареєстрованим фактичним місцем проживання в будинку АДРЕСА_2 . Заявнику про це відомо, однак, він кожного разу в процесуальних документах вписує неіснуючі адреси боржника. Боржник не має можливості вивести своє майно, оскільки це майно після опису та арешту головним державним виконавцем Свалявського ВДВС передано на відповідальне зберігання стягувачу. Наведена стягувачем інформація про наявність у боржника неабиякої кількості кредиторів та, нібито, підготовку до укладання тих чи інших правочинів з метою уникнення виконання зобов`язань, не відповідає дійсності.

Представник заявника ОСОБА_4 у судовому засіданні подану заяву підтримав та просив задовольнити.

28.07.2026 на адресу Воловецького районного суду Закарпатської області надійшло клопотання ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи постанови про відкриття виконавчого провадження заступником начальника відділу Свалявського ВДВС у Мукачівському районі Закарпатської області ВП №8159773 від 27.07.2026, винесеної при примусовому виконанні виконавчого листа №936/1022/22 від 18.04.2024, виданого Воловецьким районним судом Закарпатської області та клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначив, що він не був залучений до розгляду заяви, просить долучати його до відеоконференцій, бажає скористатися правовою допомогою та зазначає, що його представник ОСОБА_4 не має можливості взяти участь в судовому засіданні, оскільки, як йому відомо, 28.07.2026 він буде зайнятий у кримінальному процесі, просить відкласти розгляд справи для забезпечення йому належної професійної правової допомоги на участь у судовому процесі.

Щодо поданого клопотання про відкладення розгляду справи суд зазначає таке.

Суд вважає безпідставними посилання стягувача ОСОБА_2 на неповідомлення його про розгляд справи та необхідність відкладення судового засідання для забезпечення його особистої участі, оскільки відповідно до матеріалів справи, стягувач та його представник повідомлялися про дату, час і місце судового розгляду у встановленому законом порядку. Крім того, інтереси стягувача у даній справі представляє адвокат Моргун Д.М., який раніше реалізував право на надання пояснень по суті заяви. За таких обставин подане стягувачем клопотання про відкладення розгляду справи з мотивів надання можливості особистої участі та зайнятості адвоката в іншому процесі (без надання підтверджуючих документів) суд розцінює як суперечливу процесуальну поведінку, спрямовану на затягування розгляду справи, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи слід відмовити.

Окрім того, представники стягувача та боржника скористалися своїм правом, були присутні в судовому засіданні в режимі відеоконференції та детально виклали свої доводи та заперечення по суті заяви. Отже, право стягувача на правову допомогу було повністю реалізовано, а повторне відкладення за відсутності підтверджених поважних причин порушує принцип розумності строків розгляду справи (ст. 6 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Окрім того, нез`явлення учасників не перешкоджає розгляду заяви за ст. 435 ЦПК України, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України, нез`явлення учасників справи не перешкоджає розгляду питання про зміну способу і порядку виконання рішення.

Ураховуючи, що стягувач та його представник раніше висловили свою процесуальну позицію, а третя особа - Свалявський ВДВС подала клопотання про розгляд справи без її участі, неявка представників в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Представник боржника ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю підтримала доводи, викладені у письмових поясненнях.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилась, однак надіслала клопотання про розгляд справи без її участі та зазначила, що станом на 17.06.2026 на виконанні Свалявського ВДВС відсутній виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 .

Розгляд справи неодноразово відкладався, заявник та боржник та їх представники належним чином повідомлялись про час та дату розгляду заяви, представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні виклали доводи та заперечення щодо поданої заяви.

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, заслухавши представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити повністю з огляду на таке.

Як встановлено ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Верховний Суд у постанові від 05.09.2018 у справі № 2-749/11/2229 роз`яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України.

Суд зазначає, що на стадії виконання рішення, суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Визначення порядку виконання рішення - це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід вчинити сторонам, державному виконавцеві, іншим суб`єктам владних повноважень у разі, якщо рішення не буде виконано добровільно.

Порядок виконання включає в себе визначення способу (заходів) виконання, строку вчинення дій або утримання від них, покладення обов`язку вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

У постанові від 24 грудня 2014 року у справі № 21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 07 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі № 130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі № 295/16238/14-а.

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 26 травня 2023 року по справі № 936/1022/22 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 присуджено до стягнення грошові кошти (заборгованість за договором оренди та судовий збір). Отже, характер зобов`язання є грошовим.

Порядок звернення стягнення на майно боржника (включаючи рухоме майно/транспортні засоби) врегульований Законом України «Про виконавче провадження». Згідно зі ст.ст. 48, 56, 57, 61 цього Закону, виявлення майна боржника, накладення на нього арешту, визначення його ринкової вартості (залучення суб`єкта оціночної діяльності) та примусова реалізація через електронні аукціони здійснюються безпосередньо державним або приватним виконавцем у межах відкритого виконавчого провадження. Пряма передача майна стягувачу судом, минаючи процедуру торгів, чинним законодавством на цій стадії не передбачена.

Суд також враховує, що за твердженням самого стягувача боржник є співвласником зазначеного вище автомобіля. Передача всього транспортного засобу стягувачу порушить майнові права іншого співвласника, який не є стороною виконавчого провадження.

Окрім цього, судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Свалявського ВДВС від 09.07.2025 виконавчий лист № 936/1022/22 повернуто стягувачу ОСОБА_2 за його ж власною заявою. Станом на момент звернення стягувача до суду (26.05.2026) із даною заявою та її розгляду, примусове виконавче провадження не здійснюється, а виконавчий документ на виконанні у ВДВС відсутній, що підтвердив Свалявський ВДВС та зазначив, що станом на 17.06.2026 на виконанні Свалявського ВДВС відсутній виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 .

Щодо вимог про накладення арешту на автомобіль та призначення судом товарознавчої експертизи, то вони також не підлягають задоволенню, оскільки вжиття заходів щодо виявлення майна боржника, накладення на нього арешту, оголошення в розшук та залучення суб`єктів оціночної діяльності для визначення вартості майна (експертів) віднесено до виключних повноважень державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження (ст. 18, 36, 56, 57 Закону України «Про виконавче провадження»). Заявник не позбавлений права звернутися з відповідними клопотаннями безпосередньо до органу ДВС.

Також, суд вважає безпідставними та неналежними доводи стягувача про те, що боржник умисно приховує або змінює своє місце проживання з метою ухилення від виконання рішення суду, оскільки з матеріалів справи, зокрема, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.04.2019 №2105-5000117019 вбачається, що ОСОБА_3 має офіційно зареєстроване фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стягувачем ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактів умисного переховування боржника ОСОБА_3 , зміни ним місця проживання задля перешкоджання виконанню рішення суду чи свідомого ухилення від виконавчих дій.

Окрім цього, суд зауважує, що у разі відсутності боржника за відомим місцем проживання чи неможливості встановлення його місцеперебування під час примусового виконання, Закон України «Про виконавче провадження» (ст. 36) передбачає чіткий спеціальний механізм звернення виконавця до суду з поданням про розшук боржника. Твердження про зміну боржником місця проживання не є процесуальною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення в розумінні ст. 435 ЦПК України (зокрема, для примусового вилучення та передачі майна в натурі стягувачу), оскільки питання розшуку чи повідомлення боржника вирішуються у межах виконавчого провадження за спеціальними нормами законодавства.

Щодо клопотання ОСОБА_2 , отриманого через Електронний суд 28.07.2026 про долучення постанови від 27.07.2026 (ВП № 8159773) та її оцінки по суті, суд зазначає, що подана стягувачем постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 8159773 винесена 27.07.2026 тобто за один день до судового засідання, що підтверджує заперечення боржника та інформацію Свалявського ВДВС (станом на 17.06.2026) про те, що на момент звернення стягувача до суду з заявою про зміну способу виконання рішення та протягом усього часу розгляду справи виконавчий документ на виконанні був відсутній. Відкриття нового ВП не змінює відсутності підстав для застосування ст. 435 ЦПК України, оскільки повторне пред`явлення виконавчого листа до виконання 27.07.2026 свідчить про те, що примусове виконання за новим виконавчим провадженням тільки розпочалося. Сам факт відкриття виконавчого провадження означає, що відтепер саме державний виконавець у межах ЗУ «Про виконавче провадження» зобов`язаний здійснювати заходи щодо розшуку, опису, арешту та реалізації майна боржника через електронний аукціон. Повторне подання виконавчого листа до ДВС лише додатково доводить процесуальну безпідставність вимог стягувача щодо передачі йому майна (автомобіля) судом в порядку ст. 435 ЦПК України без проведення передбаченої законом процедури примусового виконання.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 259, 260, 353, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви стягувача ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання рішення суду, накладення арешту на майно та призначення товарознавчої експертизи у цивільній справі № 936/1022/22 відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Наталія Суха