Рішення № 138584793, 02.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7972/24

Номер провадження 2/404/2196/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді Мохонько В.В.,

за участі секретаря - Клочко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку загального провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління комунальної власності Кропивницької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до Кропивницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління комунальної власності Кропивницької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді від 15 травня 2023 року Серія НОМЕР_1 . Родинні стосунки між позивачем та ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_1 виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)від 05 вересня 2024 року Серія НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , відповідно до витягу №16978324 від 10.12.2007 про реєстрацію права власності на нерухоме майно обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» реєстраційний номер: 21349785.

Позивач є єдиним спадкоємцем померлої, інших спадкоємців за заповітом чи за законом які виявили бажання вступити в спадок - немає.

Позивач вказав що пропущений строк для прийняття спадщини у зв`язку з тим, що про складання заповіту позивачу не було відомо та війною.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від11вересня 2024 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

23 жовтня 2024 року Управлінням комунальної власності Кропивницької міської ради подано клопотання про розгляд справ без участі представника Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, не заперечують щодо задоволення позовних вимог.

05 листопада 2024 року представником відповідача Кропивницької міської ради подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровоградавід07 листопада 2024 витребувано від приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Куроп`ятник Валентини Миколаївни (вул. Велика Перспективна, 1Б, м. Кропивницький,): -належним чином завірену копію спадкової справи та інформацію: хто та коли звертався із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , кому видавалось свідоцтво про право на спадщину, чи є в наявності заповіт.

У зв`язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування Кіровського районного суду міста Кіровограда змінено на Фортечний районний суд міста Кропивницького.

15 травня .2025 року на вимогу ухвали суду від приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Куроп`ятник В. М. надійшла до суду відповідь.

Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницькоговід17 листопада 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

В судове засідання позивач та представник не з`явилися, повідомлені належним чином, позивач подала заяву щодо розгляду справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про час та місце розгляду справи.

Суд, в межах наданих доказів, вислухавши виступи учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді від 15 травня 2023 року Серія НОМЕР_1 . Родинні стосунки між позивачем та ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_1 виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)від вересня 2024 року Серія НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина : 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , відповідно до витягу №16978324 від 10.12.2007 про реєстрацію права власності на нерухоме майно обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» реєстраційний номер: 21349785.

Позивач є єдиним спадкоємцем померлої за законом, що знайшло своє підтвердження в суді.

Позивач вказала, що пропущений строк для прийняття спадщини у зв`язку з тим, що про складання заповіту позивачу не було відомо та війною.

На виконання вимог ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2024 року Приватник нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Валентиною Куроп`ятник, надані інформаційні довідки за № 79335387 від 28.11.2024 року та № 79335345 від 28.11.2024 - якою встановлено, що у спадковому реєстрі інформація відсутня.

04 вересня 2024 року Приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області було надано роз`яснення на усне звернення стосовно надання роз`яснення щодо пропущеного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до витягу з реєстру мешканців міста Кропивницького станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ОСОБА_3 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 одна. У зв`язку з цим, приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Куроп`ятник В.М. відмовив спадкоємцю у заведені спадкової справи і рекомендував звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

05 листопада 2024 року представником відповідача Кропивницької міської ради подано відзив на позовну заяву. Представник Кропивницької міської ради заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначив, що позивачем не доведено наявності поважних причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного статтею 1270 ЦК України. На думку відповідача, наведені позивачкою обставини не підтверджують існування об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які унеможливлювали своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому підстави для визначення додаткового строку, передбачені статтею 1272 ЦК України, відсутні. У зв`язку з цим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Часом відкриття спадщини, згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, тому часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_2 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав цих вимог суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (відповідно до частин другої, третьої та шостої статті 13 ЦК України).

Стаття 5 ЦПК України визначає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 цього ж Кодексу передбачено, щодо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (частина перша статті 1222 ЦК України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (частина перша статті 1258 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1259 ЦК України діти спадкодавця входять до першої черги спадкоємців.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Отже, подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (правові висновки у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 24 червня 2020 року у справі № 759/10380/16-ц, від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21, від 20 липня 2022 року у справі № 489/5656/20, які відповідають абзацу шостому пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо, що відповідає позиції, викладеній у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 та від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини.

У той же час, необізнаність позивачів про законні підстави виникнення відповідного права та, як наслідок, початку строку його реалізації, передбаченого законом, за своєю суттю є умовою, яка взагалі виключає можливість реалізації цього права.

За приписами ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зі змісту статті 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав цих вимог суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (відповідно до частин другої, третьої та шостої статті 13 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини лише для осіб, які не є спадкоємцями першої черги або кожної наступної черги, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом. Постанова ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24 ).

Тож навіть у разі незнання про наявність заповіту позивач повинна була учинити активні дії для прийняття спадщини подати заяву про прийняття спадщини у встановлений ЦК України шестимісячний строк.

Велика Палата ВС констатувала, що факт усвідомлення позивачем його права на спадкування за законом як спадкоємця першої черги спадкування поряд із незнанням про наявність заповіту, складеного на його ім`я, за умови не вчинення ним жодних активних дій щодо встановлення спадкової маси і прийняття спадщини протягом передбаченого ЦК України строку, не свідчить як про порушення принципу свободи заповіту, так і про виникнення в нього об`єктивних обставин, які унеможливили або істотно ускладнили йому своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у відведений ЦК України строк. Постанова ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24 ).

Тож необізнаність про наявність заповіту може бути оцінена як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Суд оцінивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено наявності поважних причин пропуску встановленого статтею 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини. Подані до суду докази не підтверджують існування об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які б унеможливлювали своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Сам по собі факт існування заповіту та відсутності заведеної спадкової справи не є безумовною підставою для визначення додаткового строку, оскільки відповідно до положень статті 1272 ЦК України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, саме на позивача покладається обов`язок доведення існування поважних причин пропуску строку. Оскільки таких обставин під час судового розгляду не встановлено, а належних і достатніх доказів на їх підтвердження позивачем не надано, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління комунальної власності Кропивницької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: Кропивницька міська рада, місцезнаходження: вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 26241020;

третя особа: Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, місцезнаходження: вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 37623993.

Повне судове рішення складено 13.07.2026 року

Суддя

Фортечного районного суду

міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО