Рішення № 138584418, 28.07.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/868/26

Провадження №2/338/937/26

28 липня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В. В.

з участю секретаря - Смеречук Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»), через свого представника, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 11 492 грн 60 коп. заборгованості за договором кредитної лінії № 00-10276965 від 24 березня 2025 року, 2 662 грн 40 коп. судового збору та 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 24 березня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 у формі електронного документа укладено договір кредитної лінії № 00-10276965, за яким позичальникові надано 7 000 грн. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 43295.

Первісний кредитор перерахував 7 000 грн на платіжну картку НОМЕР_1 . Позивач зазначив, що позичальник не здійснив платежів, унаслідок чого станом на 18 вересня 2025 року виникла заборгованість: 8400 грн основного боргу, 3 092 грн 60 коп. процентів та 2 800 грн штрафних санкцій. Штрафні санкції до ціни позову не включені.

18 вересня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» і ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал, на підставі якого позивач вважає себе новим кредитором за договором відповідача.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 05 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, клопотання представника позивача задоволено та витребувано у банківської установи інформацію про надходження коштів на платіжну картку, яка належить відповідачу.

Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформував, своїм правом на подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.

З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові та електронні матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

24 березня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10276965 у формі електронного документа.

За пунктами 1.2-1.4 договору кредитодавець надав відповідачу кредитну лінію на споживчі потреби у сумі 7 000 грн строком на 360 календарних днів, із кінцевою датою повернення 19 березня 2026 року. Розрахунковий платіжний період становив 15 днів, перша періодична дата платежу - 08 квітня 2025 року.

Пунктами 1.5.1-1.5.4 договору передбачено стандартну фіксовану процентну ставку 0,94% від суми кредиту за кожний день користування та знижену ставку 0,57% на день протягом перших 15 днів за умови внесення першого платежу не пізніше наступного дня після першої періодичної дати. У разі невиконання цієї умови проценти з дати видачі кредиту підлягали розрахунку за стандартною ставкою.

Пунктом 1.6 договору встановлено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 20% від суми кредиту, тобто 1 400 грн. У визначенні термінів договору ця комісія названа платою саме за надання кредиту, при цьому окремо зазначено, що вона не є платою за додаткову або супутню послугу кредитодавця.

У договорі визначено, що денна процентна ставка у розумінні Закону України «Про споживче кредитування» за стандартним сценарієм із урахуванням комісії становить 1,00%, а реальна річна процентна ставка - 3823,32%. У паспорті споживчого кредиту відтворено ті самі істотні умови.

ОСОБА_1 акцептував договір одноразовим ідентифікатором 43295, надісланим 24 березня 2025 року о 21:07 на номер телефону НОМЕР_2 . Довідка про ідентифікацію містить його прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, РНОКПП, номер договору й зазначені дані акцепту.

Факт перерахування кредиту підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід» щодо успішного переказу коштів, транзакція № 44284-32686-18874, дата і час 24 березня 2025 року 21:07:49, сума 7 000 грн, картка отримувача НОМЕР_1 .

Крім того, АТ «ПУМБ» на виконання ухвали суду про витребування доказів, повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 випущено платіжну картку НОМЕР_3 до рахунку НОМЕР_4 , на яку 24 березня 2025 року о 21:07:49 надійшло 7 000 грн через сервіс іншого банку. Отже, офіційна банківська інформація підтверджує і належність картки відповідачу, і зарахування кредитних коштів.

18 вересня 2025 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» і ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал. За пунктом 2.2 договору права вимоги переходять у момент підписання акта приймання-передачі реєстру боржників.

Акт приймання-передачі реєстру підписаний сторонами 18 вересня 2025 року. Витяг із реєстру містить відповідача, його РНОКПП, номер і дату кредитного договору та загальну суму 11 492 грн 60 коп. Платіжною інструкцією № 608 від 25 вересня 2025 року підтверджено перерахування ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» фінансування ТОВ «МАКС КРЕДИТ» за цим реєстром.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена, шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи позивачем доведено, що кредитний договір № 00-10276965 від 24 березня 2025 року укладено сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію".

При цьому ОСОБА_1 на веб-сайті кредитодавця та через особистий кабінет подавав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе.

Ідентифікація ОСОБА_1 на веб-сайті кредитодавця здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, з використанням його особистих даних, а саме: паспорта, ідентифікаційного коду, місця проживання, електронної пошти, номера платіжного засобу, на який необхідно перерахувати кошти, тощо.

Доказів, що вказаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, відповідачем не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження ОСОБА_1 міг отримати кредитні кошти.

Надані позивачем докази в сукупності підтверджують факт перерахування відповідачу ОСОБА_1 24 березня 2025 року від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» кредитних коштів у розмірі 7000 грн на платіжну (банківську картку) НОМЕР_3 , дана обставина не заперечується відповідачем.

За таких обставин, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження факту укладення кредитного договору між сторонами та перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів згідно з умовами договору.

Також, суд приходить до висновку, що позивач, який не є первісним кредитором, довів перехід до нього прав вимоги за договором факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал від 18 вересня 2025 року та витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-10276965 від 24 березня 2025 року. Договір факторингу є чинним, його дійсність не оспорювалась.

При цьому слід зазначити, що відповідач розмір кредитної заборгованості не спростував, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надав.

Щодо вимоги про стягнення основаної заборгованості (тіла) кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов Кредитного договору № 00-10276965 від 24 березня 2025 року, укладеного між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та позичальником ОСОБА_1 тіло кредиту (сума кредиту): становить чітко 7000,00 грн (пункт 1.2 Договору). Комісія за надання кредиту: становить 1400,00 грн (пункт 1.6 Договору).

У детальному розрахунку заборгованості первісний кредитор ТОВ «МАКС КРЕДИТ» чітко розмежовував ці суми: сума заборгованості за основним зобов`язанням вказана як 7000,00 грн, а сума заборгованості за нарахованими комісіями - 1400,00 грн.

Після переуступки вимоги новому кредиторові ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», у виписці з особового рахунку боржника ОСОБА_1 новий кредитор зазначає, що прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8400,00 гривень. При цьому окрема графа щодо заборгованості по комісії у цьому документі взагалі відсутня і вимога з боку позивача не заявляється.

Отже, дослідивши надані суду письмові та електронні докази, зокрема кредитний договір, детальний розрахунок заборгованості та інформацію про зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 , суд не може задовольнити вимогу про стягнення 8400 грн, саме як «тіла кредиту», оскільки це прямо суперечить пункту 1.2 Кредитного договору. На думку суду документально підтверджений розмір тіла кредиту становить - лише 7000 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Щодо стягнення відсотків в сумі 3092 грн 60 коп., суд приходить до висновку, що дії Кредитодавця щодо нарахування відсотків є правомірними, в межах строку дії договору, та такими, що повністю відповідають умовам Кредитного договору.

Частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» обмежує максимальний розмір денної процентної ставки одним відсотком. Договір укладено 24 березня 2025 року, коли це обмеження вже застосовувалося у повному обсязі. Договірна денна процентна ставка за стандартним сценарієм становить рівно 1,00%, а номінальна плата за користування кредитом - 0,94% на день.

За відсутності першого платежу умова застосування зниженої ставки не настала. Розрахунок процентів відтворюється наступним чином: 15 днів ? 39 грн 90 коп. = 598 грн 50 коп.; донарахування різниці між стандартною та зниженою ставкою за ті самі 15 днів - 388 грн 50 коп.; 32 наступні дні ? 65 грн 80 коп. = 2 105 грн 60 коп. Загалом - 3 092 грн 60 коп., що також дорівнює 47 дням користування кредитом за стандартною ставкою. Проценти нараховано з 24 березня до 09 травня 2025 року, тобто в межах договірного строку.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості, яка становить 10 092 грн 20 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 7000 гривень та заборгованості по відсоткам в сумі 3092 грн 60 коп.

Питання про судові витрати вирішується за статтями 133, 137, 141 ЦПК України. Частка задоволених майнових вимог становить 10 092,60 / 11 492,60, або 87,82%.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2 662 грн 40 коп. Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 338 грн 07 коп.

Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої-третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову і значення справи для сторін, поведінку сторін під час розгляду справи, а також їхні дії щодо досудового вирішення спору та врегулювання спору мирним шляхом.

Отже, ЦПК України передбачає такі критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, необхідність і розумність розміру, з урахуванням складності справи та конкретних обставин її розгляду.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується судовим розсудом, який повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, додаткову угоду № 25771373536 від 21 січня 2026 року та акт від 17 березня 2026 року. Згідно з актом вартість складання позовної заяви становить 5 000 грн за 2 години, вивчення матеріалів справи - 1 000 грн за 2 години, підготовки та подання адвокатського запиту - 500 грн за 1 годину, підготовки клопотання про витребування доказів - 500 грн за 1 годину, усього - 7 000 грн.

Відсутність документа про фактичну оплату не є самостійною підставою для відмови у розподілі таких витрат, оскільки частина друга статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України охоплюють витрати, які сторона сплатила або має сплатити, а договором визначено порядок майбутньої сплати гонорару.

За результатами дослідження поданих доказів суд враховує, що ця справа є типовою та нескладною за своєю суттю. Позовна заява і договори, на яких ґрунтуються вимоги, мають типовий характер, правовідносини не потребували опрацювання винятково складних фактичних обставин або нестандартних правових питань та не вимагали особливої уваги представника позивача.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, їх фактичності та неминучості, а також розумності й обґрунтованості їхнього розміру. Такий підхід викладено, зокрема, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited проти України» (заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані документи та обсяг виконаних робіт, врахувавши типову категорію спору, нескладність юридичної кваліфікації правовідносин, ціну позову, часткове задоволення позовних вимог, а також засади розумності, адекватності, пропорційності та справедливості, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат у сумі 7 000 грн не є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг і часом, необхідним для їх виконання.

З урахуванням наведеного суд вважає обґрунтованим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до 4 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10276965 від 24 березня 2025 року в загальній сумі 10 092 (десять тисяч дев`яносто дві) грн 60 коп., з яких: 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. - заборгованість за сумою кредиту; 3 092 (три тисячі дев`яносто дві) грн 60 коп. - заборгованість за процентами.

В решті позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 338 (дві тисячі триста тридцять вісім) грн 07 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання, зазначене позивачем: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Решетов