Рішення № 138583843, 29.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року Справа № 480/7044/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7044/25 за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про стягнення заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської обласної прокуратури (далі по тексту - відповідач), в якій просить стягнути з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 01.05.2024 по 31.10.2024 у розмірі 46850,76 грн. (сорок шість тисяч вісімсот п`ятдесят гривень сімдесят шість копійок).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у період з 31.10.2001 по 04.05.2016 безперервно працював в органах прокуратури України на різних посадах, у період з 20.06.2019 по 22.10.2021 - на посаді прокурора Шосткинської місцевої прокуратури, був звільнений з посади та з органів прокуратури з 22.10.2021. Проте, при звільненні позивачу безпідставно не було нараховано та виплачено вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку. 22.08.2025 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі № 480/6934/23, постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2024, зміненої постановою КАС ВС від 24.06.2025 по справі № 480/6934/23 Сумська обласна прокуратура здійснила виплату позивачу вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку у сумі 7631,00 грн. та середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні за період з 23.10.2021 по 30.10.2023 у сумі 58173,81 грн. Позивач вважає, що оскільки відповідач не виплатив у строк, зазначений статтею 116 КЗпП України, усі належні йому виплати, відповідно до положень статті 117 Кодексу Законів про працю України підлягає виплаті середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 01.05.2024 по 31.10.2024 (6 місяців) у сумі 46850,76 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що ОСОБА_1 право на стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні вже реалізував у справі № 480/6934/23 за його позовом до Сумської обласної прокуратури. Таким чином, вимоги у цій справі про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні за період з 01.05.2024 по 31.10.2024 не ґрунтуються на нормах чинного трудового законодавства, оскільки спрямовані на повторне притягнення Сумської обласної прокуратури до відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій з аргументами відповідача не погодився, наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у позовній заяві.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 витребувано у Сумської обласної прокуратури довідку із зазначенням загальної суми, яка була виплачена позивачу під час звільнення з посади прокурора та сум, які було виплачено після звільнення з посади прокурора, в тому числі на виконання рішень суду.

На виконання ухвали суду відповідач надав суду витребувані докази.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом керівника Сумської обласної прокуратури № 405к від 19.10.2021 позивача звільнено з посади прокурора Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 113 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 22 жовтня 2021 року (а.с. 15).

Проте при звільненні з позивачем не було проведено в повному обсязі остаточний розрахунок, а саме не виплачено вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку.

В подальшому рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі № 480/6934/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Сумської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 на підставі наказу керівника Сумської обласної прокуратури від 19.10.2021 № 405к вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку. Стягнуто з Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) вихідну допомогу при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку, що становить 7631,00 грн. У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 по справі № 480/6934/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 по справі № 480/6934/23 - в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні скасовано.

Прийнято нову постанову, якою у цій частині адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, Сумська область, 40000; код ЄДРПОУ 03527891) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні у розмірі 5 328 (п`ять тисяч триста двадцять вісім) гривень 49 (сорок дев`ять) копійок. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні відмовлено.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 480/6934/23 залишено без змін.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.06.2025 у справі № 480/6934/23 постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №480/6934/23 змінено, доповнивши її мотивувальну частину мотивами цієї постанови. Абзац 4 резолютивної частини постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №480/6934/23 викладено у такій редакції: «Стягнути з Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м.Суми, Сумська область, 40000; код ЄДРПОУ 03527891) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні у розмірі 58 173 (п`ятдесят вісім тисяч сто сімдесят три) гривні 81 (вісімдесят одна) копійка, з урахуванням раніше виплачених сум.». У іншій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №480/6934/23 залишено без змін.

Як встановлено із виписки з карткового рахунку позивача, платіжних інструкцій від 21.08.2025 № 1048/3, від 21.08.2025 № 1048/4, від 21.08.2025 № 1048/5, на виконання вищевказаних рішень суду відповідач 22.08.2025 року виплатив позивачу вихідну допомогу при звільненні та середній заробіток за затримку виплати вихідної допомоги при звільненні у загальному розмірі 50669,70 грн., з урахуванням утримання військового збору у розмірі 3290,24 грн. та податку на доходи фізичних осіб у розмірі 11844,87 грн. (а.с. 38, 71, 75, а.с. 75 звор. бік).

Вважаючи порушеним своє право на виплату середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні за період з 01.05.2024 по 31.10.2024, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно із частиною 1 статті 117 КЗпП України (у редакції до внесення змін Законом № 2352-IX, що була чинна до 18.07.2022) в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX, що чинна з 19.07.2022) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

З аналізу наведених вище законодавчих норм випливає, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При цьому редакцією частини 1 статті 117 КЗпП України, що чинна з 19.07.2022, строк, за який може бути виплачено середній заробіток, обмежений 6 місяцями.

З огляду на зміст трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Згідно з ч. 2 ст. 117 КЗпП України (у редакції до внесення змін Законом № 2352-IX, що була чинна до 18.07.2022) при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX, що чинна з 19.07.2022) при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

З матеріалів справи, а саме з витягу з наказу керівника Сумської обласної прокуратури № 405к від 19.10.2021 судом встановлено, що позивача звільнено з посади прокурора Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області з 22 жовтня 2021 року (а.с. 15). При цьому вихідну допомогу при звільненні було перераховано на картковий рахунок позивача 22.08.2025 року.

Отже, період затримки виплати вихідної допомоги становить з 23.10.2021 (наступний день після звільнення) по 21.08.2025 (останній день перед остаточним розрахунком), а тому такий умовно варто поділити на 2 частини: до набрання чинності Законом №2352-ІХ (19.07.2022) і після цього:

1) період з 23.10.2021 по 18.07.2022 року, до якого підлягають урахуванню норми статті 117 КЗпП України, у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року, та висновки Верховного Суду у справі №761/9584-15-ц щодо застосування принципу співмірності, які стосуються безпосередньо цієї статті у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року;

2) період з 19.07.2022 по 21.08.2025, до якого підлягають врахуванню норми статті 117 КЗпП України, у редакції чинній на момент ухвалення рішення, яким законодавець обмежив виплату 6 місяцями, із застосуванням принципу співмірності, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 жовтня 2025 року у справі №489/6074/23.

Суд зазначає, що спірний період стягнення середнього заробітку у цій справі (з 01.05.2024 по 31.10.2024) охоплюється періодом з 19.07.2022 по 21.08.2025, до якого підлягають врахуванню норми статті 117 КЗпП України, у редакції чинній на момент ухвалення рішення, яким законодавець обмежив виплату 6 місяцями.

При цьому, як було встановлено вище, позивач раніше уже звертався до суду із вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги.

Так, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024, зміненою постановою КАС ВС від 24.06.2025 по справі № 480/6934/23, стягнуто з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні у розмірі 58 173 (п`ятдесят вісім тисяч сто сімдесят три) гривні 81 (вісімдесят одна) копійка, з урахуванням раніше виплачених сум.

У постанові від 24.06.2025 по справі № 480/6934/23 КАС ВС дійшов висновку, що за період з 19.07.2022 до 30.10.2023 на користь позивача слід стягнути 46850 грн. 76 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розрахованого як 354,93 (середньоденний заробіток) х 132 робочі дні (за 6 місяців).

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача про те, що ОСОБА_1 право на стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні вже реалізував у справі № 480/6934/23 за його позовом до Сумської обласної прокуратури.

Оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, уже було стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні, у тому числі за період після 19.07.2022 в межах шести місяців, то стягнення середнього заробітку за період з 01.05.2024 по 31.10.2024 спричинить притягнення Сумської обласної прокуратури до відповідальності у більшому обсязі, ніж передбачено статтею 117 КЗпП України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про стягнення з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.05.2024 по 31.10.2024 у розмірі 46850,76 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек