Ухвала суду № 138583822, 29.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 липня 2026 року Справа № 480/5827/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області і просить суд:

1. Визнати протиправними дій Головного управління ПФУ в Сумській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2026 роки, з якої сплачено страхові внески, та який ураховується для обчислення пенсії у розмірі 1,17; 1,11; 1,11, 1,14, 1,197, 1.0796, 1.115, 1,121, через порушення частини 2, 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-19

2. Зобов`язати Головне управління ПФУ в Сумській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2026 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,17: 1,11; 1,11; 1,14: 1,197, 1,0796; 1,115, 1,121 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату заборгованості пенсії починаючи з 01 березня 2019 року.

Разом із позовною заявою представник позивача подав заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду, зазначає, що про порушення свого права на належне проведення індексації пенсії він дізнався лише після звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 01.05.2026 року та отримання листа-відповіді від 01.06.2026 № 1800-0202-8/28047, у якому відповідач фактично підтвердив застосований ним алгоритм та розрахунок індексації пенсії за 2019 2026 роки.

Розглянувши матеріали позовної заяви та клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем фактично заявлено вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2019 індексацію та перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2026 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,17: 1,11; 1,11; 1,14: 1,197, 1,0796; 1,115, 1,121 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату заборгованості пенсії.

У той же час, позивач поштовим зв`язком звернувся до суду із даним позовом 22.07.2026.

Суд враховує, що у справах, предметом розгляду яких було оскарження дій територіального органу ПФУ щодо проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу ) в Україні, Верховним Судом постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 по справі № 200/422/24, від 27.01.2025 по справ №620/7211/24, від 28.01.2025 по справі №440/4663/24, від 28.01..2025 по справі №120/1483/24, та інших позовні вимоги в частині перевищення позивачем шестимісячного строку звернення до суду залишено без розгляду відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України.

Верховний Суд зазначив у зазначених поставах, що право громадян на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Щодо посилань позивача на те, що про порушення свого права він дізнався лише після звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 01.05.2026 та отримання відповіді від 01.06.2026 № 1800-0202-8/28047, суд зазначає, що таке звернення та отримання листа-відповіді є лише діями позивача, спрямованими на самостійне відновлення свого права.

Суд наголошує, що пенсія є періодичним, щомісячним платежем. Отже, отримуючи щомісячно пенсійні виплати протягом 2019 2026 років, позивач мав реальну об`єктивну можливість дізнатися про розмір нарахованої йому пенсії, її складові (в тому числі наявність чи відсутність індексації) та за наявності сумнівів щодо правильності її обчислення своєчасно звернутися за судовим захистом у визначений законом шестимісячний строк з моменту проведення відповідної щомісячної виплати.

Сам по собі факт ініціювання позивачем листування з пенсійним органом через декілька років після початку виплат не свідчить про поважність причин пропуску встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України строку звернення до суду щодо попередніх виплачених щомісячних сум.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених висновків Верховного Суду, які стосуються дослідження судом строків звернення до суду у спорах щодо не нарахування та невиплати індексації пенсії, у повному обсязі, яка є щомісячною виплатою, позивачем пропущено 6 місячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.03.2019 до 21.01.2026 індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2026 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,17: 1,11; 1,11; 1,14: 1,197, 1,0796; 1,115, 1,121 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату заборгованості пенсії.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Також суд зазначає, що за приписами п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У порушення вказаних норм, в позовній заяві не зазначено відомості про наявність чи відсутність електронного кабінету у позивача та відповідачів.

Крім того, відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві, серед іншого, зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивач у позовній заяві письмово не підтвердив того факту, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Стосовно клопотання позивача про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 3.1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).

Разом з тим, позивачем надано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з тяжким матеріальним становищем.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Суд зауважує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Суд зазначає, що саме по собі звернення до суду з вимогами, які стосуються соціальних прав, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, питання звільнення від сплати судового збору вирішується судом з урахуванням майнового стану особи та за наявності належних доказів, що підтверджують неможливість його сплати.

Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування таких фінансових труднощів і такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд враховує, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Водночас надані відомості не містять інформації про доходи позивача за весь рік, що передував року подання позову.

Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік. Даний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 30.01.2020 справа №804/4449/18 адміністративне провадження №К/9901/2597/20.

Слід зауважити, що згідно зі ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, пенсія є доходом, що підтверджується нормами чинного законодавства.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як отримуває пенсійних виплат відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас доказів щодо розміру нарахованих та фактично виплачених сум пенсії позивачкою до суду не надано.

Згідно змісту позовних вимог, а також доданих до позовної заяви документів, вбачається, що позивач отримує пенсію в розмірі 8055,66 грн.

Виходячи з розміру щомісячної пенсії позивача, сума судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за календарний рік.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №521/940/17.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

У справі "Шишков проти Росії" (заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78, п. 57).

При цьому, звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду. Одночасно суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати суду докази , які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або докази сплати судового збору за вимоги немайнового характеру у розмірі 1331,20 грн за наступними реквізитами:

Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:

- Рахунок - UA878999980313151206084018540

- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- докази сплати судового збору за вимоги немайнового характеру у розмірі 1331,20 грн;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом у частині позовних вимог, а саме: зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.03.2019 до 21.01.2026 індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2026 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,17: 1,11; 1,11; 1,14: 1,197, 1,0796; 1,115, 1,121 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату заборгованості пенсії, із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду, та надати докази поважності причин його пропуску;

- письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Гелета