Рішення № 138583374, 29.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1333/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ч.5 ст.262 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальність «ІМЕНІ ГАГАРІНА» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішень, акту, зобов?язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «ІМЕНІ ГАГАРІНА» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про анулювання реєстрації платником єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Гагаріна» від 04.09.2025 року №1152/21-22-04-04-13, акт Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку ІV групи юридичної особи умов перебування на спрощеній системі оподаткування від 04.09.2025 року №1152/21-22-04-04-13, та рішення, викладене в листі №3644/6/21-22-04-04-14 від 04.09.2025, про невизнання Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звітності з єдиного податку четвертої групи;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі поновити Товариство з обмеженою відповідальністю «Імені Гагаріна» в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з дати виключення з реєстру.

В обґрунтування заявлених позовних вимог було зазначено, що підприємство 10.09.2025 року від Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі отримало рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Гагаріна» від 04.09.2025 року №1152/21-22-04-04-13, акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку ІV групи юридичної особи умов перебування на спрощеній системі оподаткування від 04.09.2025 року №1152/21-22-04-04-13, та рішення, викладене в листі №3644/6/21-22-04-04-14 від 04.09.2025, про невизнання Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі звітності з єдиного податку четвертої групи.

Вважаючи протиправними вищевказані рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку, акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку ІV групи юридичної особи умов перебування на спрощеній системі оподаткування та рішення, викладене в листі, про невизнання звітності підприємства з єдиного податку четвертої групи, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 05.02.2026 року у справі №420/1333/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч.5 ст.262 КАС України.

17.02.2026 року та 17.04.2026 року до суду від Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надійшли аналогічні за змістом відзиви на адміністративний позов (т. 1 а.с. 225-238, т. 2 а.с. 3-7), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що ТОВ «ІМЕНІ ГАГАРІНА» надано до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2024 рік від 29.08.2025 року №9262691105 податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік від 29.08.2025 року №9262691066. Згідно з розрахунком загальна сума доходу складає 9 839 013,17 грн. Частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній рік складає 0%. Підприємством для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку звітність подано пізніше 20 лютого 2025 року.

23.03.2026 року та 21.04.2026 року від представника позивача до суду надійшли аналогічні за змістом відповіді на відзив (т.1 а.с. 239-247, т. 2 а.с. 17-27), з яких вбачається, що листом №3644/6/21-22-04-04-14 від 04.09.2025 року викладено рішення про невизнання звітності з єдиного податку четвертої групи, поданої 29.08.2025 року, в той же час рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку ТОВ «ІМЕНІ ГАГАРІНА» від 04.03.2025 року №1152/21-22-04-04-13 якраз ґрунтується на звітності, яка вважається не поданою. Тобто, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи є акт камеральної перевірки неподаної звітності. Таким чином, на переконання позивача, рішення ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, викладене в листі №3644/6/21-22-04-04-14 від 04.09.2025 року про невизнання звітності з єдиного податку четвертої групи, самим відповідачем визнано нікчемним, оскільки податковий орган подану звітність визнає і на підставі неї робить акти перевірки та приймає рішення, тим самим частково визнавши позовні вимоги позивача.

Ухвалою суду від 07.04.2026 року було вирішено подальший розгляд справи №420/1333/26 проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання по справі.

05.05.2026 року, 01.06.2026 року (відкладено на іншу дату за клопотанням представника позивача) та 15.06.2026 року були проведені підготовчі судові засідання по справі, в якому приймали участь представник позивача адвокат Тарабака К.М., та представник ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Ярошенко Г.Ю., які надавали пояснення щодо предмета спору та характеру спірних правовідносин, а також заявлених позовних вимог та заперечень проти них.

15.06.2026 року підготовче провадження у справі №420/1333/26 було закрито та призначено розгляд справи по суті.

30.06.2026 року сторони по справі до судового засідання не з`явились, були повідомлені про дату та час проведення судового засідання належним чином та своєчасно. Представник позивача надіслала до суду клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи положення ч.9 ст.205 КАС України, а також те, що сторонами було викладено власну правову позицію по суті заявлених позовних вимог та фактичних обставин справи, надані необхідні письмові докази; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Судом у справі встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕНІ ГАГАРІНА» (далі підприємство, ТОВ «ІМЕНІ ГАГАРІНА») зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 33515149.

Місцезнаходженням виробничих потужностей та адміністративних будівель підприємства є наступна адреса: Запорізька обл., Великобілозерський р, с. Велика Білозерка, на підтвердження чого надано витяг з Державного реєстру речових прав та Державного реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 175-181).

З 01.01.2009 року підприємство було зареєстровано як сільськогосподарське підприємство із спеціальним режимом оподаткування податком на додану вартість (платником фіксованого сільськогосподарського податку), а з 2015 року по 31.12.2024 року мало статус платника єдиного податку ІV групи.

14.09.2022 року підприємство направляло Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі заяву про неможливість виконання своєчасно свого податкового обов`язку (в порядку п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України) (т. 1 а.с. 152), що відповідачем за час розгляду спростовано не було.

Розпорядженням Запорізької обласної військової адміністрації №891 від 21.08.2025 року про внесення змін до Розпорядження голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 19.02.2025 року №172 «Про наявність обставин непереборної сили у 2024 році у сільськогосподарських товаровиробників Запорізької області» закріплено наявність на території Запорізької області обставин непереборної сили та затверджений перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин у 2024 році, до якого включено ТОВ «Імені Гагаріна» (т.1 а.с.148-151).

29.08.2025 року підприємство засобами електронного зв`язку надіслало Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі направило наступну податкову звітність: податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік, зареєстрована за №9262691084, разом із Додатками (т.1 а.с.29-42, 43-56, 57-69), податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік, зареєстрована за №9262691099, разом із Додатками (т.1 а.с.70-77, 78-81, 82-86), загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік, зареєстрована за №9262691066, разом із Додатками (т.1 а.с.87-100, 101-115, 116-129), розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік, зареєстровану за №9262691105 (т.1 а.с.130-133), розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік, зареєстровану за №9262691117 (т.1 а.с.134-137), розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік, зареєстровану за №9262691086 (т.1 а.с.138-141).

За твердженням підприємства, ним було подано до податкового органу всі документи, передбачені законодавством для подачі податковому органу на підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік.

Водночас, 04.09.2025 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на підставі п.п.5 п.299.10 ст.299 ПК України було проведено камеральну перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку четвертої групи - юридичної особи на спрощеній системі оподаткування - ТОВ «ІМЕНІ ГАГАРІНА». За результатами камеральної перевірки було складено Акт №1152/21-22-04-04-13 (т. 1 а.с. 24-25, т. 2 а.с. 14-15), в якому зазначено про факт встановлення порушень, за які передбачено анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи відповідно до п.п.295.9.1 п.295.9 ст.295, пп.10.1 п.10 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для цілей, визначених, зокрема, пп.298.8.1 п.298.8 ст.298, абз.5 п.299.10 ст.299 ПК України. Встановлено, що підприємство для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подано пізніше 20 лютого 2025 року податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи.

На підставі висновків вищевказаного Акту №1152/21-22-04-04-13 від 04.09.2025 року, Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі було прийнято рішення №1152/21-22-04-04-13 від 04.09.2025 року (т. 1 а.с. 23; т. 2 а.с. 14) про анулювання реєстрації платником єдиного податку ТОВ «ІМЕНІ ГАГАРІНА» платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2025 року, згідно з п.п.5 п.299.10 ст.299 ПК України.

В рішенні окремо зазначено, що встановлено факт того, що частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній рік складає 0%.

Крім того, Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було направлено лист «Щодо відмови у реєстрації платником» №3644/6/21-22-04-04-14 від 04.09.2025 року (т. 1 а.с. 21-22), в якому зазначено, що податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік, подана ТОВ «ІМЕНІ ГАГАРІНА» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 29.08.2025 року №9262691066 (код ДНІ 2103); Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2024 рік від 29.08.2025 року №9262691105 (код ДНІ 2103) не можуть бути визнані податковою звітністю у зв`язку з відсутністю підтвердженого статусу платника єдиного податку на 2025 рік.

Не погоджуючись із рішенням про анулювання реєстрації платником єдиного податку, актом про результати камеральної перевірки та рішенням-повідомленням про невизнання звітності з єдиного податку четвертої групи, та вважаючи такі акти та рішення податкового органу протиправними, підприємство звернулось до суду за захистом своїх прав та законних інтересів в адміністративній справі №420/1333/26.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дослідивши зміст адміністративного позову, відзиви, відповіді на відзив, а також наданих до суду письмових доказів у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

За п.291.2 та п.291.3 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п.291.4 ст.291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються 4 групи платників єдиного податку, зокрема, до четвертої групи відносяться сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік (абзац 1 пункту 294.1 статті 294 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Пунктом 298.8 ст.298 ПК України визначено порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування.

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Підпунктом 298.8.4 п.298.8 ст.298 ПК України визначено, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Статею 299 ПК України визначено порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку.

Згідно п.299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до пп.5 п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

За п.п.295.9.1 п.295.9 ст.295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи: самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Пунктом 299.10 ст.299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Аналізуючи вищевказане, податкове законодавство чітко розмежовує поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

При цьому, ПК України встановлено підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи, зокрема, якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, однак не містить норму, відповідно до якої платник, який несвоєчасно - до 20 лютого, подав таку звітність, не може бути або втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №814/1394/15 та від 08.12.2021 у справі №580/2725/19.

За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як було встановлено судом, що 04.09.2025 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на підставі п.п.5 п.299.10 ст.299 ПК України було проведено камеральну перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку четвертої групи - юридичної особи на спрощеній системі оподаткування - ТОВ «ІМЕНІ ГАГАРІНА». За результатами камеральної перевірки було складено Акт №1152/21-22-04-04-13, в якому зазначено про факт встановлення порушень, за які передбачено анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи відповідно до п.п.295.9.1 п.295.9 ст.295, пп.10.1 п.10 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для цілей, визначених, зокрема, пп.298.8.1 п.298.8 ст.298, абз.5 п.299.10 ст.299 ПК України, а саме встановлено, що підприємство для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи подано пізніше 20.02.2025 року.

Як встановлено судом, та не є спірним в межах спірних правовідносин, позивач до 01.01.2025 року мав статус платника єдиного податку четвертої групи. При цьому, відповідного рішення податкового органу про анулювання такої реєстрації відповідачем не приймалося, а тому 01.01.2025 року позивач автоматично повинен був набути статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік. З метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи позивачем скеровувалася до контролюючого органу відповідна податкова звітність, яка була отримана відповідачем.

Водночас, підставою для виключення підприємства з реєстру платників єдиного податку для контролюючого органу стало саме несвоєчасне (29.08.2025 року) подання підприємством податкової звітності (податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи, подана від 29.08.2025 року №9262691066 (код ДНІ 2103); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника, поданий від 29.08.2025 року №9262691105 (код ДНІ 2103)), про що зазначено в Акті камеральної перевірки №1152/21-22-04-04-13 від 04.09.2025 року.

Відповідно до п.299.11 ст.299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Тобто, аналізуючи вищевказані приписи суд доходить висновку, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у підпункті 4 пункту 291.4. статті 291 ПК України.

Враховуючи вищенаведене, що для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи мають бути виконані всі вимоги, передбачені ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/543/17, від 16.04.2018 у справі №808/657/16, від 08.05.2018 у справі №816/1088/17, від 19.04.2019 у справі №822/2037/18.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 року у справі №320/1040/19 зазначив, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Водночас, оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку ТОВ «ІМЕНІ ГАГАРІНА» від 04.09.2025 року №1152/21-22-04-04-13, прийняте контролюючим органом за результатами проведення камеральної, а не документальної перевірки позивача, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Окрім того, як було встановлено судом, відповідач, посилаючись на п.п.295.9.1 п.295.9 ст.295 та п.п.98.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України щодо недотримання позивачем строку подання податкової звітності, не підтверджує статус позивача як платника четвертої групи, фактично анулювавши такими діями такий статус позивача з 01.01.2025 року, що не узгоджується з вищезазначеними вимогами ПК України.

З цього приводу судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.12.2019 року по справі №806/499/16, відповідно до яких податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для не підтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру платників.

Крім того суд вважає слушним посилання позивача в обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку подання податкової звітності, оскільки у підприємства були об`єктивні причини для цього, а саме очікування рішення Запорізької ОВА про підтвердження форс-мажору, яке було видане лише 21 серпня 2025 року. Враховуючи, що позивач надав разом зі звітністю Розпорядження Запорізької ОВА №891 та листи з поясненнями, контролюючий орган був зобов`язаний розглянути їх по суті, а не автоматично анулювати реєстрацію.

З приводу посилання податкового органу на те, що в оскаржуваному рішенні №1152/21-22-04-04-13 від 04.09.2025 року окремо зазначено про те, що частка сільськогосподарського товаровиробництва підприємства за попередній рік складає 0%, суд зазначає наступне.

Згідно абз.1 підпункту 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Абзацом 2 зазначеного підпункту встановлено, що якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Отже, чинне законодавство надавало можливість продовжувати суб`єктам господарювання свою діяльність як сільськогосподарський товаровиробник платник єдиного податку четвертої групи у разі не досягнення 75% частки сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи. Це дозволено, якщо підприємство мало справу з обставинами непереборної сили, тобто якщо в попередньому звітному році на підприємстві стався форс-мажор - заморозки, засуха, повінь, пожежа тощо. У цьому випадку сільгоспвиробнику потрібно разом із податковою звітністю подати рішення обласної ради про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Такий висновок ґрунтується на позиції, наведеній Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 року у справі № 340/3300/19.

06.05.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 року №3050-IX (далі - Закон №3050-IX).

Цим законом підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 10.

Згідно з п.п.10.1 п.10 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України для цілей, визначених підпунктом "а" підпункту 4 пункту 291.4 статті 291, підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 та підпунктом 4 пункту 299.10 статті 299 цього Кодексу, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків.

Відповідно до Правил оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0002451-06#Text) перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Перехідні положення не можуть міститися в законопроектах про внесення змін до інших законів чи про визнання законів такими, що втратили чинність. У разі необхідності врегулювання питань, що мають вирішуватися у перехідних положеннях, відповідні зміни повинні вноситися до основного закону (законів).

За своєю суттю означені вище норми в Перехідних положеннях ПК не є самостійними, вони прив`язані виключно до тіла Кодексу.

Як підтверджується назвою Закону №3050-IX, яким внесено зазначені вище зміни, його метою було саме звільнення від певних податків.

На користь такого висновку свідчить й Пояснювальна записка до проекту Закону №3050, згідно з якою законопроект розроблено для врегулювання податкових відносин щодо нерухомого майна, що знищено чи пошкоджено в результаті збройної агресії Російської Федерації.

Узагальнюючи наведене Верховний Суд у постанові від 09.07.2025 року по справі №420/22049/24 зазначив, що законодавець передбачив 2 окремих механізми регулювання, які застосовуються у разі невиконання платником єдиного податку четвертої групи критерію частки сільськогосподарського товаровиробницва:

(1) загальний режим, закріплений у абзаці першому підпункту 298.8.4 ПК України, за яким платник втрачає право на застосування спрощеної системи у разі якщо така частка менше 75%;

(2) винятковий режим, що ґрунтується на обставинах непереборної дії і передбачений абзацом другим підпункту 298.8.4 пункту 298.8 статі 298 ПК України, за яким незалежно від фактичної частки сільськогосподарського товаровиробництва шляхом підтвердження у визначений законодавством спосіб обставин непереборної дії та включення до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин, вимога мінімальної частки 75% не застосовується.

Додатково, у зв`язку з набранням чинності Законом №3050-IX, законодавець увів третій спеціальний режим, за яким допускається знижена гранична частка сільськогосподарського товаровиробництва (дорівнює або перевищує 50 відсотків), але лише для суб`єктів, що мають не менше 30 % угідь на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями не менше шести місяців.

Таким чином, третій механізм дії, передбачений означеними вище Перехідними положеннями ПК України, діє окремо від другого механізму, а саме обставин непереборної дії, та встановлює альтернативний кваліфікаційний критерій та окремі розміри частки, що дає право залишатися платником четвертої групи за відповідних умов.

Натомість другий механізм, що передбачений абзацом 2 підпункту 208.8.4 ПК України, як норма загальної дії, усуває будь-яку вимогу до частки, незалежно від її обсягу.

На переконання Верховного Суду у постанові від 09.07.2025 року по справі №420/22049/24, кожен з наведених механізмів є окремим, і кожен платник не позбавлений права використати будь-який із означених механізмів, залежно від конкретної та індивідуальної до нього ситуації.

Як було встановлено судом в межах розгляду адміністративної справи №420/1333/26, всі активи підприємства (об`єкти нерухомості, земельні ділянки тощо) розташовані на території Великобілозерської територіальної громади Василівського району та Калинівської територіальної громади Веселівського району Запорізької області, які були окуповані РФ з перших днів повномасштабного вторгнення і є тимчасово окупованими по теперішній час, що вбачається із Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, який діяв до 20.03.2025 року та Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій №376 від 28.02.2025 року.

Оскільки підприємство не мало можливості проводити господарську діяльність з огляду на знаходження земельних ділянок та господарських потужностей під окупацією, частка сільськогосподарського товаровиробництва позивача за 2024 рік склала 0%.

Проте, як встановлено судом, разом з податковою звітністю позивач засобами електронного зв`язку до контролюючого органу направив лист, до якого додано Розпорядженням Запорізької обласної військової адміністрації №891 від 21.08.2025 року про внесення змін до Розпорядження голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 19.02.2025 року №172 «Про наявність обставин непереборної сили у 2024 році у сільськогосподарських товаровиробників Запорізької області», відповідно до якого закріплено наявність на території Запорізької області обставин непереборної сили та затверджений перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин у 2024 році, до якого включено ТОВ «Імені Гагаріна».

Водночас, варто зазначити, що податковий орган під час розгляду справи не заперечував факту подання позивачем разом з податковою звітністю відповідних доказів щодо знаходження земельних ділянок та господарських потужностей під окупацією, а також його включення до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок вказаної окупації (непереборної сили). Тобто, контролюючий орган під час розгляду справи не заперечував відповідності поданих позивачем документів саме передбаченим абзацом другим підпункту 288.8.4 пункту 288.4 статті 288 ПК України вимогам.

Таким чином суд доходить висновку, що хоча частка сільськогосподарського товаровиробництва позивача за 2024 рік склала 0%, разом з податковою звітністю він подав податковому органу відповідні документи на підтвердження обставин непереборної сили та наявності підстав для застосування до нього положень абзацу 2 підпункту 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку про те, що рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі №1152/21-22-04-04-13 від 04.09.2025 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку ТОВ «ІМЕНІ ГАГАРІНА» є необґрунтованим, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про визнання протиправною та скасування Акту Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про результати камеральної перевірки №1152/21-22-04-04-13 від 04.09.2025 року, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, підставою для прийняття Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку позивача став Акт камеральної перевірки.

Водночас, судом вище було встановлено, що лише на підставі акту документальної перевірки, якій підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платників єдиного податку, контролюючий орган може прийняти таке рішення.

Вищевказані обставини свідчать про те, що Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, при проведенні вищевказаної камеральної перевірки, як суб`єкт владних повноважень діяло не на підставі та не у спосіб визначений законодавством.

Разом з тим суд зазначає, оскаржуваний акт про проведення камеральної перевірки не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, що порушує інтереси позивача шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, але індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, що впливає на стан прав та обов`язків підприємства є рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №1152/21-22-04-04-13 від 04.09.2025 року, яке за висновком суду підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а відтак суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування Акту Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про результати камеральної перевірки №1152/21-22-04-04-13 від 04.09.2025 року, як таких, що заявлені зайво.

Щодо вимоги позивача визнати протиправним та скасувати лист Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі «Щодо відмови у реєстрації платником» №3644/6/21-22-04-04-14 від 04.09.2025 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.49.2 ст.49 ПКУ платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Як було встановлено судом вище, позивач подав податку звітність 29.08.2025 року.

Разом з тим, Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було оформлено лист «Щодо відмови у реєстрації платником» №3644/6/21-22-04-04-14 від 04.09.2025 року, в якому зазначено, що податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік, подана ТОВ «ІМЕНІ ГАГАРІНА» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 29.08.2025 року не може бути визнана податковою звітністю у зв`язку з відсутністю підтвердженого статусу платника єдиного податку на 2025 рік.

Водночас, згідно з п.49.8, п.49.9, п.49.10 ст.49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених п.48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Крім того, враховуючи факт оформлення листа «Щодо відмови у реєстрації платником» №3644/6/21-22-04-04-14 від 04.09.2025 року через винесення необґрунтованого рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі №1152/21-22-04-04-13 від 04.09.2025 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку ТОВ «ІМЕНІ ГАГАРІНА», суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення контролюючого органу, у вигляді листа «Щодо відмови у реєстрації платником» №3644/6/21-22-04-04-14 від 04.09.2025 року, про невизнання поданої підприємством звітності з єдиного податку четвертої групи.

Щодо зобов`язальної вимоги позивача відносно Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в частині поновлення ТОВ «ІМЕНІ ГАГАРІНА» в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з дати виключення з реєстру, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Суд зазначає, що в позовній заяві товариства з обмеженою відповідальність «ІМЕНІ ГАГАРІНА» заявлено основні та похідну позовні вимоги, які виникли із спільного юридичного факту, тобто мають єдину підставу позову, а тому, на переконання суду, через наявність підстав для задоволення основної позовної вимоги, похідна від неї (зобов`язальна) позовна вимога також підлягає задоволенню.

За приписами п.п.299.1., 299.2 ст.299 ПК України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

З метою належного та повного відновлення порушеного права позивача, а також враховуючи висновок суду про протиправність рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №1152/21-22-04-04-13 від 04.09.2025 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку ТОВ «ІМЕНІ ГАГАРІНА», суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі поновити товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕНА ГАГАРІНА» в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з дати виключення з реєстру.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 5 324,80 грн. (пропорційно до кількості задоволених вимог) з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 72-77, 90, 241-246, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «ІМЕНІ ГАГАРІНА» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішень, акту, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №1152/21-22-04-04-13 від 04.09.2025 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку ТОВ «ІМЕНІ ГАГАРІНА».

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, викладене у листі-повідомленні «Щодо відмови у реєстрації платником» №3644/6/21-22-04-04-14 від 04.09.2025 року, про невизнання поданої підприємством звітності з єдиного податку четвертої групи.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі поновити товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕНІ ГАГАРІНА» в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з дати виключення з реєстру.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕНІ ГАГАРІНА» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 5 324,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальність «ІМЕНІ ГАГАРІНА» (73026, м.Херсон, вул. Привокзальна, 5, код ЄДРПОУ 33515149).

Відповідач - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73022, м. Херсон, просп. Незалежності, 75, код ЄДРПОУ 43995495).

Суддя О.В. Білостоцький