Рішення № 138583336, 28.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/38584/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П. розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 , в якому позив просить:

стягнути з розрахункових рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 2 021 441,88 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до інтегрованої картки платника податків у ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на момент звернення до суду обліковується заборгованість на загальну суму - 2021 441,88 гривень. Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості виникла на підставі проведених контрольно-перевірочних заходів за наслідками яких винесено податкові повідомлення рішення.

Також, представник позивача зазначає, що у зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми від 29.06.2016 № 4120-17, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.

Представник позивача вказує, що станом на день звернення до суду з даним адміністративним позовом заборгованість не погашена.

Ухвалою суду від 10.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.12.2025 року об 10:00.

Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що вимоги ГУ ДПС у м. Києві зазначені у позові є необґрунтованими та обставини справи частково не відповідають дійсності.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача зазначає, що відповідач не отримував жодних листів від ГУ ДПС у м. Києві з податковими повідомленнями рішеннями так само, як і від ГУ ДПС в Одеській області. Крім того, відповідач ставить під сумнів чи взагалі позивач чи ГУ ДПС в Одеській області надсили ОСОБА_1 описані в позовній заяві ППР, адже з рекомендованого листа неможливо встановити, що було надіслано. Також зазначаємо, що в матеріалах справи позивач надає чотири рекомендованих повідомлення без зазначення, що саме міститься у надісланому листі та 8 корінців податкових повідомлень-рішень. На думку сторони відповідача, за наявності наданих доказів неможливо встановити, які саме чотири корінця ППР ГУ ДПС в Одеській області намагались відправити, а які відправлено не було взагалі.

Також представник позивача зазначає, що з чотирьох рекомендованих повідомлень, які нібито підтверджують направлення корінців ППР позивачу, тільки два було направлено до 01.07, рекомендовані повідомлення від 2022, 2024 не було направлено до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), тобто ГУ ДПС України вже порушує норму встановлену п.п. 266.7.2. ПК України. Виходячи з цього, позивач правомірно направляв ОСОБА_1 лише два податкових повідомлення рішення.

Крім того, представник відповідача зазначає, що ГУ ДПС у м. Києві надає, як доказ своїх вимог корінці ППР, які нібито були направлені позивачу. Однак, враховуючи приписи п.п. 266.7.2. податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку повинно містити відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. В свою чергу, ГУ ДПС в Одеській області намагалося надіслати позивачу лише корінець податкового повідомлення-рішення, з якого неможливо встановити жодних даних та інформації, окрім платника податку, вид податку та суму податку.

Сторонами також надано додаткові письмові пояснення.

Ухвалою суду від 10.02.2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі до тридцяти днів.

Ухвалою суду від 28.04.2026, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 20.05.2026 року о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні, призначеному на 22.06.2026 року об 11:00 сторони участі не приймали. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог КАС України.

Ухвалою суду від 22.06.2026, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача у зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-V1 (далі - ПК України) визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того. п. 36.5. ст. 36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Так, станом на 11.11.2025 року, відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом становить 2021441,88 грн.

Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості виникла на підставі проведених контрольно-перевірочних заходів за наслідками яких винесено:

податкове повідомлення-рішення форма «Ф» від 15.04.2021 № 0148936-2403-1551 на суму 49 628,10 грн та податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0148937-2403-1551 від 15.04.2021 на суму 313 068,78 грн, які направлені засобом поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 та вручені 15.06.2021;

податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0099623-2403-1551 від 24.06.2022 на суму 433 872,00 грн та податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») від 24.06.2022 №0099774-2403-1551 на суму 68 778,00 грн, які направлені засобом поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 та вручені 30.07.2022;

податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №0947554-2407-1551- UA800000000000336424 від 25.06.2024 на суму - 484 490,40 грн та податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») № 0947555-2407-1551- UA800000000000336424 від 25.06.2024 на суму - 76 802,10 грн, які направлені засобом поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 та вручені 02.10.2024;

податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») № 0178275-2407-1553- UA800000000000336424 від 05.05.2025 на суму 513 415,20 грн та податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») № 0178276-2407-1553- UA800000000000336424 від 05.05.2025 на суму 81 387,30 гривень, які направлені засобом поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 та вручені 23.05.2025.

Згідно із п. п. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ф» №4120-17 від 29.07.2016 року на суму 180531,00 грн.

Податкова вимога направлена ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві засобом поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено відповідачу 08.08.2016.

Згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 42.2, 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Так, відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2045383 від 25.11.2025 та ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області №5188/30679 від 03.12.2025 ОСОБА_1 з 01.11.2007 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

Таким чином судом встановлено, що податкові повідомлення рішення та податкова вимога направлені відповідачу за його податковою адресою.

Доводи представника відповідача стосовно протиправності направлення декількох ППР в одному конверті, у зв`язку з чим, на думку представника відповідача, неможливо встановити вміст поштового направлення є необґрунтованими, оскільки норми ПК України не зобов`язують податковий орган складати опис вмісту конверта, а встановлює обов`язок здійснити направлення рекомендованим листом. По друге, жодним нормативно-правовим актом не встановлено заборони здійснювати направлення платнику податків декількох актів індивідуальної дії в одному конверті.

Щодо строку надсилання податкових повідомлень рішень слід зазначити, що як вірно зауважує представник позивача, усталеним є підхід Верховного Суду згідно з яким винесення податкових повідомлень-рішень після 01 липня року базового податкового періоду є лише підставою для сплати податкового зобов`язання в більш пізній термін відповідно підпункту 266.10.1, пункту 266.10 статті 266 ПК України (протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення), однак, не впливає на правомірність самого податкового повідомлення-рішення та не може бути підставою для його скасування, зокрема постанова від 23 січня 2025 року у справі № 160/568/24.

Разом з тим, щодо змісту податкового повідомлення рішення та підстав їх прийняття, суд зазначає, що оцінка податкового правопорушення, встановленого за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16 , 03.02.2022 № 560/4343/19.

Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

У межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов`язань.

У спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.

Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.07.20022 у справі № 160/7345/20, 03.02.2022 № 560/4343/19.

Відтак, суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога надсилались контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою відповідача та вважаються врученими платнику податків у день, зазначений в повідомленні про вручення.

З огляду на викладене сума заявленого до стягнення боргу є узгодженою та може бути стягнута в судовому порядку.

В матеріалах відсутні докази оскарження податкових повідомлень-рішень в окремому судовому процесі, чи пред`явлення зустрічного позову в межах цієї справи.

Разом з тим, відповідачем доказів погашення податкового боргу у сумі 2021441,88 грн до суду не надано.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДПС у м. Києві є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 2 021 441,88 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Суддя П.П.Марин