Ухвала суду № 138582718, 27.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1684/26

УХВАЛА

про відмову у роз`ясненні судового рішення

27 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про роз`яснення судового рішення по справі №420/1684/26,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просив суд:

1. Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО97478 від 24.10.2025 року, виданої на ім`я померлого ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

2. Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО97478 від 24.10.2025 року, виданої на ім`я померлого ОСОБА_2 на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше проведених виплат та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО97478 від 24.10.2025 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , виданої станом на 01.01.2023.

3обов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО97478 від 24.10.2025 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , виданої станом на 01.01.2023 рік та з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення суду сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили 15.05.2026.

14.07.2026 від відповідача у справі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява в порядку ст.254 КАС України, у якій просить роз`яснити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року по Справі № 420/1684/26, а саме, вказати з якої саме дати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зобов`язане здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО97478 від 24.10.2025 року про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 01.01.2023 року на ім`я померлого ОСОБА_2 , та з урахуванням виплачених сум.

У своїх доводах заявник вказує, що ОСОБА_1 пенсія за втратою годувальника за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ призначена і виплачується з 18.07.2023 року. В той же час, рішенням від 14.04.2026 суд зобов`язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року.

Розглянувши доводи заявника, суд виходить з такого.

Питання роз`яснення судового рішення регулюються ст.254 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На підставі зазначеного та керуючись ч. 3 ст.254 КАС України суд вважає можливим здійснення розгляду заяви про роз`яснення судового рішення у даній адміністративній справі в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та вищевказану заяву відповідача про роз`яснення рішення суду, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 та 3ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Згідно п. 6, 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

При цьому, слід також зазначити, що вирішення процесуальних питань, що випливають з судового рішення, чи надання правових порад щодо дій учасників справи після ухвалення судового рішення, не відповідає меті роз`яснення, а отже у межах процедури роз`яснення судового рішення є неможливим.

Суд звертає увагу на те, що ст.254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень ст.254 КАС України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши викладене, суд вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі №420/1684/26, за роз`ясненням якого звернувся заявник ГУ ПФУ в Одеській області, є чітким, зрозумілим, викладеним з додержанням норм, передбачених процесуальним законом, і додаткового роз`яснення не потребує.

Подана Головним управлінням ПФУ в Одеській області заява не містить відомостей, які б свідчили про незрозумілість судового рішення, його нечіткість.

Обставини, на які посилається заявник, фактично свідчать про його неоднозначне бачення способу та порядку виконання рішення. Зі змісту заяви вбачається, що заявник шляхом постановлення ухвали про роз`яснення судового рішення просить вирішити питання що стосується дати, з якої необхідно проводити перерахунок пенсії позивача.

Водночас, суд наголошує, що процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

У спірному випадку, як вже вказано вище, відсутні підстави для роз`яснення рішення суду від 14.04.2026, оскільки його зміст та резолютивна частина є зрозумілими і не містять неповноти, неточностей чи суперечностей.

Крім того, за своїм змістом заява про роз`яснення містить пропозицію роз`яснити спосіб та порядок виконання рішення суду.

Доводи, на яких ґрунтується, подана відповідачем, заява про роз`яснення судового рішення, на переконання суду, є фактично зверненням до суду за вирішенням процесуальних питань, що пов`язані із виконанням судового рішення, наданням правових порад щодо дій заявника після ухвалення судового рішення, що з огляд на викладене вище, не відповідає меті роз`яснення, а отже у межах процедури роз`яснення судового рішення є неможливим.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.12.2023 у справі № №400/2839/22, роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 КАС України, не допускається.

Згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз`яснення судового рішення, Суд зобов`язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз`яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.

Підсумовуючи усе вищевикладене у сукупності з урахуванням аналізу доводів заявника, суд приходить до висновку, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі №420/1684/26 яке відповідач у справі просить роз`яснити, зокрема її резолютивна частина, є чітким та зрозумілим, та не може бути роз`яснено у спосіб, який просить заявник.

За вказаного, відсутні правові підстави, прямо передбачені ст. 254 КАС України, для задоволення заяви ГУ ПФУ в Одеській області про роз`яснення судового рішення у даній справі.

Керуючись ст.241, 248, 254, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про роз`яснення судового рішення по справі №420/1684/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА