Ухвала суду № 138582622, 28.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2618/26

УХВАЛА

28 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши заяву представника позивача, подану відповідно до статті 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі № 420/2618/26 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено та, зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.

Це рішення суду набрало законної сили 10 квітня 2026 року.

13 квітня 2026 року судом видано виконавчий лист у справі № 420/2618/26.

16.07.2025 ОСОБА_2 (далі - заявник), в інтересах якого діє адвокат Афонін Дмитро Вікторович, звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, у якій просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_2 в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року по справі №420/2618/26, починаючи з 01 липня 2026 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати ОСОБА_2 в повному обсязі суму пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року по справі №420/2618/26, починаючи з 01 липня 2026 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомити Одеського окружного адміністративного суду про виконання ухвали суду у місячний строк з моменту її отримання.

Заява умотивована тим, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року по справі № 420/2618/26 відповідачем 29 березня 2026 року було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.06.2026, згідно з яким розмір його пенсії склав 27817,82 грн.

Водночас у липні 2026 року позивачу фактично виплачено пенсію у розмірі 20953,34 грн замість належних 27817,82 грн, що підтверджується довідкою про доходи пенсіонера.

З посиланням на викладене, представник позивача висновує, що недоплата пенсії у липні 2026 року в розмірі 6864,48 грн підтверджує невиконання відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року по справі № 420/2618/26.

Ухвалою від 21.07.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі № 420/2618/26 та вирішено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідача зобов`язано надати до суду документально підтверджені відомості про здійснений ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року по справі № 420/2618/26 перерахунок пенсії, нарахування різниці між нарахованим та фактично виплаченим розміром, виплату нарахованої різниці.

Суд звертає увагу, що ухвалу суду від 21.07.2026 у справі № 420/2618/26 доставлено до електронного кабінету ГУ ПФУ в Одеській області 22.07.2026 о 21:19, але на момент винесення даної ухвали відповідач не надав жодних доказів про вчинення дій на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі № 420/2618/26.

Враховуючи, що відповідачем не надано витребуваних судом письмових пояснень та доказів на спростування доводів заявника, суд, з огляду на приписи статті 383 КАС України, здійснює розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, на підставі наявних доказів.

Вирішуючи заяву, подану позивачем у порядку ст.383 КАС України, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частинами 2, 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, нормами статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 року Європейський суд з прав людини зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України», nо.38773/05, від 26.07.2012 року).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України»).

Як встановлено з матеріалів справи, Головним управлінням 11.05.2026 проведено перерахунок пенсії з 01.06.2026 ОСОБА_2 , в результаті здійснення зазначеного перерахунку пенсія позивача визначена в розмірі 27817,82 грн.

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_2 , наданої ГУ ПФУ в Одеській області на адвокатський запит адвоката Афоніна Д.В., позивачу виплачено пенсію у розмірі 20953,34 грн, у той час як наданий стороною протокол перерахунку пенсії свідчить про те, що її розмір становить 27817,82 грн.

Пояснень причин виплати у липні перерахованої пенсії у меншому розмірі, ніж визначена при виконанні рішення суду, відповідач не надав.

Водночас, наведене не може слугувати безсумнівною підставою для висновку, що вказані дії учинені відповідачем протиправно і при виконанні Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі № 420/2618/26.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі № 420/2618/26 було зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2025.

Цим рішенням не визнавалось право позивача на отримання конкретного розміру пенсії, як і покладався на відповідача обов`язок виплачувати такий розмір на майбутнє.

Суд зауважує, що наступні перерахунки пенсії позивача виходять за межі позовних вимог, що були предметом розгляду у справі № 420/2618/26.

Таким чином, проведений Головним управлінням ПФУ перерахунок з 01.06.2026 здійснений пенсійним органом не на виконання та не в межах вказаного судового рішення, яке чітко визначало період з 01.03.2025. Проте, питання законності, правильності чи обґрунтованості нарахування виплат у липні 2026 року, як і сам факт здійснення цього нового перерахунку з червня 2026 року, виходять за межі позовних вимог, що були предметом розгляду у справі № 420/2618/26.

Зазначені дії відповідача щодо зміни розміру пенсії з 01.06.2026 та її фактичної виплати в меншому обсязі становлять предмет окремого, нового спору між сторонами. Оскільки такі нарахування охоплюються новими правовідносинами, вони не можуть розглядатися та оцінюватися судом у межах даної справи чи у процедурі контролю за виконанням рішення від 10.03.2026.

Виходячи із змісту заяви, позивач убачає протиправність дій відповідача виключно у тому, що після здійсненого у червні 2026 року перерахунку відповідач у липні 2026 року виплатив позивачу пенсію у меншому розмірі.

Однак такі дії щодо виплати пенсії у іншому розмірі, ніж визначений самим відповідачем на виконання рішення суду у цій справі, вчинені ним після виконання рішення суду, а отже свідчать про виникнення між сторонами нового спору.

У зв`язку з цим суд зазначає, що потреба у постановлені судом окремої ухвали за наслідком розгляду поданої в порядку статті 383 КАС України заяви може бути зумовлена виключно діями або бездіяльністю, що свідчать про умисне ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення або виконання його у спосіб, який суперечить установленому судом.

У даному випадку рішення суду відповідачем не виконано, оскільки перерахунок пенсії ОСОБА_2 проведено не з визначеної судом дати, однак дії відповідача щодо здійснення цього нового перерахунку та виплати пенсії у липні в меншому розмірі не охоплювались предметом спору у цій справі, а відтак є предметом окремого нового спору та не підлягають судовому контролю.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви у порядку ст. 383 КАС України.

Керуючись ст. 248, 256, 295, 383 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача, подану відповідно до статті 383 КАС України в адміністративній справі №420/2618/26 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.С. Пекний