Рішення № 138582507, 29.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 р. № 400/1249/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, провизнання протиправним та скасування рішення від 30.01.2026 року № 142850009170 в частині; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 30.01.2026 року № 142850009170, в частині призначення ОСОБА_1 , пенсії в розмірі 60 відсотків від місячної (чинної) заробітної плати за аналогічною посадою, з якої був звільнений, та обмеження максимального розміру пенсії до десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести ОСОБА_1 , перерахунок пенсії у зв`язку з переходом з пенсії по інвалідності ІІ групи, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, на пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697 VII, в розмірі 80 відсотків від місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її максимального розміру.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказує на те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 30.01.2026 року №142850009170 йому проведено перерахунок пенсії з 29.12.2025 року у зв`язку з переходом з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII. З 01.01.2026 року відповідачем протиправно призначено пенсію в розмірі 60 відсотків від місячної заробітної плати за аналогічною посадою, з якої позивач був звільнений та встановлено максимальний розмір пенсії, відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI.

Ухвалою від 10.02.2026 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (головуючий суддя Мельник О.М.).

Відповідно до наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 № 33-к суддю Мельника О.М. відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням його на підставі рішенням Вищої ради правосуддя від 17.02.2026 № 215/0/15-26 у відставку.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи №400/1249/26» було здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Лісовську Н.В.

Ухвалою суду від 19.02.2026 р. прийнято справу № 400/1249/26 до свого провадження та визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві обґрунтував свою позицію тим, що позивач з 29.12.2025 переведений на пенсію за вислугу років відповідно до Закону «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697 VII. Відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України « Про прокуратуру» № 1697 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Законом України від 08.07.2011 № 3668 Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Отже, розмір пенсійної виплати позивача з 29.12.2025, з урахуванням обмеження максимального розміру, визначено законом склав 23610 грн., з 01.01.2026 склав 25950 грн. Разом з цим, пенсійна справа позивача рішенням №142850009170 від 19.02.2026 приведена у відповідність та встановлено загалом 80% пенсії від загального проценту розрахунку від заробітку. Відтак, нарахування пенсійної виплати проводиться відповідно до чинного законодавства.

Позивач надав відповідь на відзив та зазначив про те, що відповідно до абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому, згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-VIII цього Закону положення щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Таким чином, запроваджені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" № 911-VIII від 24.12.2015 р . обмеження щодо виплати максимального розміру пенсії у зв`язку із викладенням ч. 15 ст. 86 Закону 1697 у новій редакції, застосовуються до тих пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.

Справу розглянуто судом в порядку письмового провадження.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

25.06.2012 позивачу призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІ.

Позивач отримав довідку Миколаївської обласної прокуратури від 30.03.2021 № 21-95 вих-21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за нормами, чинними на 15.03.2021, за якоюза відповідною (прирівняною) посадою заступник прокурора Первомайської міжрайонної прокуратури, яка прирівнюється до посади заступника керівника окружної прокуратури заробітна плата становить 63093,34 грн.

З 01.02.2025 позивача переведено на пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

З 29.12.2025 позивача переведено (за заявою) на пенсію за вислугу років відповідно до Закону «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII.

З рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №142850009170 від 30.01.2026 року про призначення пенсії вбачається, що загальний процент розрахунку пенсії від заробітку становить 60%, основний розмір пенсії від середнього заробітку з 01.01.2026 становить 37856 грн, розмір пенсії з надбавками 38944 грн, максимальний розмір пенсії 25950 грн.

Вважаючи дії щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії під час проведення перерахунку пенсії та встановлення загального проценту розрахунку пенсії від заробітку 60% протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

За змістом статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.

При цьому, абзацом 1 пункту 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Абзацом 2 цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.

На думку суду, положення пункту 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону №3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.

Закон № 1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 сформував наступний правовий висновок:

«…колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувати правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.»

«… внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний… на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Отже, позовні вимоги (..) у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.».

Верховний Суд не відступав від вказаних правових висновків, навпаки зазначений висновок підтриманий Верховним Судом у низці інших постанова, зокрема: від 29.06.2023 у справі N 140/2530/21, від 22.08.2023 у справі N 140/7066/21 та від 19.12.2023 у справі N 340/1053/21, від 28.02.2024 року у справі №240/20830/21, від 12.03.2024 року у справі №420/20965/22, від 09.12.2024 року у справі №580/5503/20.

Отже, застосовуючи вищезазначені правові висновки Верховного Суду в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд вважає, що на спірні відносини позивача по даній справі поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону N 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача провести перерахунок пенсії в розмірі 80 відсотків від місячної (чинної) заробітної плати, суд зазначає наступне.

Відповідачем у відзиві зазначено про те, що пенсійна справа позивача рішенням №142850009170 від 19.02.2026 приведена у відповідність та встановлено загалом 80% пенсії від загального проценту розрахунку від заробітку.

З рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №142850009170 від 19.02.2026 року про перерахунок пенсії вбачається, що загальний процент розрахунку пенсії від заробітку становить 80%.

Отже, підстав для зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії в розмірі 80 відсотків від місячної (чинної) заробітної плати, немає.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 29.07.2026 р.

Суддя Н. В. Лісовська