Ухвала суду № 138582428, 29.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/25108/25

провадження №

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю

29 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №380/25108/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

16.07.2026 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шляхом зобов`язання військову частину НОМЕР_1 , військову частину НОМЕР_2 подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 у справі №380/25108/25.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що військова частина НОМЕР_1 та військова частина НОМЕР_2 дотепер не виконала рішення суду, у зв`язку з чим, заявник звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Ухвалою від 20 липня 2026 року заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду призначено до розгляду в порядку письмового провадження; запропоновано військовій частині НОМЕР_1 , військову частину НОМЕР_2 надати до суду інформацію щодо виконання рішення суду у справі №380/25108/25.

Представниками відповідачів подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що військові частини утримуються за рахунок кошторису Міністерства оборони України, є державними організаціями, які фінансуються виключно за рахунок коштів державного бюджету та проводить видатки у відповідності до ст.51 Бюджетного кодексу України на основі наданого кошторису на відповідний рік. У зв`язку із тим, що Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 згідно ст.22 Бюджетного Кодексу України є розпорядником коштів 3 рівня, це унеможливлює здійснення перерахунків, виконання у такій спосіб рішення суду. Зазначили, що після отримання відповідного фінансування, згідно рішення суду, невідкладно перерахують кошти на розрахунковий рахунок громадянина. Зважаючи на викладене, просять суд врахувати дані пояснення.

Розглянувши подану в порядку ст.382 КАС України заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення та встановлення судового контролю, виходячи з такого.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 у справі №380/25108/25, позов задоволено частково, а саме :

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види) за період з 05.03.2022 по 28.07.2022, без урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01.01.2022.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види) за період з 05.03.2022 по 28.07.2022 (які фактично були виплачені в цей період) виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види) за період з 29.07.2022 по 28.08.2025, без урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01.01.2022, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 01.01.2023, Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік на 01.01.2024, Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік на 01.01.2025.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види) за період з 29.07.2022 по 28.08.2025 (які фактично були виплачені в цей період) виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01.01.2022, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 01.01.2023, Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік на 01.01.2024, Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік на 01.01.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України Про адміністративну процедуру від 17.02.2022 року №2073-IX, висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Аналогічні положення містяться у ст.370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, а також ст.ст.14 та 370 КАС України.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено ст.ст.382-3823 КАС України.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.3821 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а й передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

Так, зі змісту рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 року у справі №380/12458/24 слідує, що зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види) за період з 05.03.2022 по 28.07.2022 (які фактично були виплачені в цей період) виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум та зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види) за період з 29.07.2022 по 28.08.2025 (які фактично були виплачені в цей період) виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01.01.2022, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 01.01.2023, Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік на 01.01.2024, Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік на 01.01.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.

19.06.2026 вказане судове рішення набрало законної сили.

16.07.2026 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

Однак, як підтверджено матеріалами справи, таке, станом на 29.07.2026, так і не виконане. Доказів зворотнього відповідачами не надано.

Щодо посилань відповідачів на відсутність коштів та особливості бюджетного фінансування, то такі суд вважає безпідставними, адже відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України (рішення від 08.11.2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які виплати проводити громадянам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити такі виплати, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату коштів, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 року, Європейський суд з прав людини констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, виправдовуючи неспроможність виконати судове рішення про виплату боргу. Невиконання судового рішення не може бути виправдане відсутністю бюджетних видатків.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 у цій справі шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали.

Суд роз`яснює Військовій частині НОМЕР_1 , Військовій частині НОМЕР_2 що відповідно до ч.ч.2-4 ст.3823 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 293, 295, 382 КАС України, суд,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС України задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 по справі №380/25108/26.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 по справі №380/25108/26 протягом двох місяців з моменту отримання копії цієї ухвали.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити Військовій частині НОМЕР_1 , Військовій частині НОМЕР_2 що наслідком не додержання вимог частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України при подачі звіту про виконання судового рішення є постановлення судом ухвали про відмову в його прийнятті.

Попередити Військову частину НОМЕР_1 , Військовій частині НОМЕР_2 що відповідно до ч. 3, 10 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 надати до суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гулкевич І.З.