Рішення № 138582278, 28.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 рокусправа № 380/9771/26м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, 1,121;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2026 року індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 13559,41 грн на коефіцієнти збільшення, у розмірі 1,115, 1,121.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком з 01.02.2024 року, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням даних про стаж та заробіток. При обчисленні його пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення (2021-2023 роки), що становить 13559,41 грн. Позивач вказує, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25.02.2025 року № 209 та від 25.02.2026 року № 236, якими запроваджено щорічну індексацію пенсій із застосуванням коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,115 та 1,121 відповідно. Натомість, Відповідач при проведенні індексації його пенсії застосував не загальні коефіцієнти збільшення, а обмежувальні (знижені) коефіцієнти, передбачені для пенсій, призначених у відповідних роках (1,023 у 2025 році та 1,036 у 2026 році), що призвело до штучного заниження розміру його пенсійної виплати.

Позивач наголошує, що встановлення Кабінетом Міністрів України обмежуючих коефіцієнтів залежно від року призначення пенсії суперечить статті 42 Закону № 1058-IV, яка не містить жодних застережень чи обмежень за датою виходу на пенсію, а також порушує конституційне право на соціальний захист та рівність громадян перед законом. З метою досудового врегулювання спору Позивач 06.04.2026 року звернувся до Відповідача із відповідною заявою про перерахунок, проте 21.04.2026 року Відповідач листом повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Позивач вважає таку відмову протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Ухвалою від 19 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 380/9771/26 без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зазначає, що є територіальним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується виключно Конституцією, законами України та чинними актами Кабінету Міністрів України. Відповідач зазначає, що Позивач отримує пенсію за віком з 01.02.2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн. При здійсненні індексації з 01.03.2025 року та з 01.03.2026 року Відповідач суворо керувався підпунктом 6 пункту 2 Постанови КМУ № 209 та підпунктом 6 пункту 2 Постанови КМУ № 236, які були прийняті Урядом спеціально з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки. Згідно з цими нормами, для пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2024 рік, було встановлено чіткі фіксовані коефіцієнти збільшення бази заробітку (1,023 та 1,036 відповідно). Відповідач стверджує, що оскільки зазначені постанови Уряду є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду, нарахування пенсії Позивачу здійснено у повній відповідності до норм матеріального права, а правові підстави для самовільного застосування загальних коефіцієнтів 1,115 та 1,121 у Пенсійного фонду відсутні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та є одержувачем пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (особова справа № 134850012693).

Пенсію за віком Позивачу призначено з 01 лютого 2024 року згідно з нормами Закону № 1058-IV. За матеріалами пенсійної справи страховий стаж Позивача становить 36 років 00 місяців 21 день (враховано по 30.04.2024 року), коефіцієнт страхового стажу становить 0,36000. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,41316.

При обчисленні розміру заробітної плати Позивача для призначення пенсії було застосовано базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення (2021 2023 роки), який становить 13559,41 грн.

З 1 березня 2025 року на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 209 Відповідачем проведено перерахунок пенсії Позивача із застосуванням збільшеного на обмежувальний коефіцієнт 1,023 показника середньої заробітної плати, який склав 13871,28 грн.

З 1 березня 2026 року на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 236 Відповідачем проведено перерахунок пенсії Позивача із застосуванням обмежувального коефіцієнта 1,036 для пенсій, призначених у 2024 році. Внаслідок цього проіндексований показник середньої заробітної плати в розрахунку Відповідача склав 14370,64 грн (13559,41 грн Ч 1,023 Ч 1,036), середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 20308,01 грн (14370,64 грн Ч 1,41316), а загальний розмір пенсійної виплати з урахуванням доплати за понаднормовий стаж та підвищення як жителю гірського району станом на 01.04.2026 року склав 8804,20 грн.

06.04.2026 року Позивач через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із письмовою заявою, у якій вимагав провести індексацію його пенсії без застосування дискримінаційних обмежувальних коефіцієнтів, а шляхом послідовного множення базового показника 13559,41 грн на повні коефіцієнти збільшення - 1,115 (з березня 2025 року) та 1,121 (з березня 2026 року) відповідно до статті 42 Закону № 1058-IV.

Листом від 21.04.2026 року № 21686-22386/А-02/8-1300/26 Відповідач відмовив Позивачу у задоволенні його вимог, мотивуючи це тим, що розрахунок пенсії здійснено у суворій відповідності до чинних положень Постанов КМУ № 209 та № 236.

Не погоджуючись із такими діями та розрахунком Відповідача, Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №1282-ХІІ).

Відповідно до статті 1 названого Закону, індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону України №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року №2017-ІІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №2017-ІІІ), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно приписів частини 2 статті 19 названого Закону, державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України №1282-ХІІ, є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частиною 2 статті 9 цього Закону передбачено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З огляду на необхідність вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ (далі Закон України №2040-ІХ), яким частину 5 статті 2 Закону України №1282-ХІІ було викладено в новій редакції.

Так, названою правовою нормою визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV.

Преамбулою названого Закону у редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №1058-ІV) закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі Постанова №124), якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України №1058-ІV (далі Порядок №124).

Перш за все слід зауважити, що пунктом 2 Порядку №124 визначений перелік пенсій, які підлягають перерахунку, а саме, пенсії призначені: відповідно до Закону України №1058-ІV; відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пунктом 3 Порядку №124 також передбачено, перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли:

по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом 3 частини 3 статті 45 Закону України №1058-ІV (за зверненнями, які надійшли з 01 січня року, в якому проводиться перерахунок);

в період з 01 січня року, в якому проводиться перерахунок, до дати, з якої проводиться перерахунок, обчислені відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з пунктом 5 названого Порядку у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом 1 пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%

К = ------------------------ + 1%,

100%

де ЗСЦ показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України №1058-ІV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі Постанова № 185) з 01 березня 2024 року установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Підпунктом 6 пункту 2 названої Постанови передбачено, що до пенсій, призначених відповідно до Закону України №1058-ІVза зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 р. включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком №124, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та пунктом 6 Постанови № 168, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії

Постановою Уряду від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі Постанова №209) установлено, що з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Пунктом 3 цієї Постанови також установлено, що у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 і підпунктами 1 7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;

розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1 7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень;

пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03 січня 2025 року № 1.

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 209 установлено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України №1058-ІV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 року включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення, зокрема для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, 1,0345. Перерахунок пенсій відповідно до цього підпункту проводиться із збереженням щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 Постанови № 118, пунктом 6 Постанови № 168 і підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 185, в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом України №1058-ІV. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час подальших перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі Постанова №236) установлено, що з 01 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 236 установлено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України №1058-ІV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 року включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, передбачених підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209, на коефіцієнт збільшення, зокрема для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, 1,048.

Отже, індексація пенсій відповідно до Постанови № 185, Постанови № 209 та Постанови №236 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Таким чином, положення Порядку № 124, не узгоджені з приписами частини 2 статті 42 Закону України №1058-ІV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону України №1058-ІV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Наведене забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, названий принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Такий принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. До того ж, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

Отже, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною 2 статті 42 Закону України №1058-ІV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

В іншому випадку, відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України № 1058-ІV. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини 2 статті 42 Закону України № 1058-ІV положень пункту 5 Порядку № 124, у спосіб, що обмежує чи звужує встановлені Законом гарантії, є протиправним.

З урахуванням вищезазначеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною 2 статті 42 Закону України № 1058-ІV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії під час її призначення.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24, від 28 січня 2025 року у справі № 400/4663/24. Суд зауважує, що у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 суд відмовився відійти від висновків, викладених у названих вище постановах.

Оцінюючи законність застосування Відповідачем вказаних обмежувальних коефіцієнтів (1,023 та 1,036) до пенсії Позивача, суд виходить з наступних фундаментальних принципів права.

По-перше, суду відомо, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 року у справі № 320/14123/25 було визнано протиправним та нечинним підпункт 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року № 209 в частині встановлення обмежених коефіцієнтів індексації для пенсій, призначених у 2021 2024 роках. Набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативного акта нечинним відповідно до статті 265 КАС України свідчить про те, що цей обмежувальний механізм втратив правову основу.

По-друге, навіть за умови формальної чинності підзаконного акта, суд адміністративної юрисдикції зобов`язаний керуватися принципом верховенства права та ієрархічної переваги закону над підзаконним актом. Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Оскільки норми статті 42 Закону № 1058-IV (який має вищу юридичну силу) вимагають проведення повноцінної індексації показника середньої заробітної плати для всіх раніше призначених пенсій без дискримінації за роком призначення, Кабінет Міністрів України, визначаючи «порядок та розмір» збільшення, не мав правових делегованих повноважень звужувати зміст закону та звужувати права окремої групи пенсіонерів, ставлячи їх у нерівне становище порівняно з іншими громадянами. Встановлення штучних занижених коефіцієнтів індексації (1,023 замість 1,115 та 1,036 замість 1,121) є прямим порушенням принципу соціальної справедливості та диференціації пенсій.

З огляду на викладене, суд констатує, що пенсія ОСОБА_1 , призначена у 2024 році із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн, підлягала щорічній індексації на загальних засадах без жодних обмежень. Відповідач був зобов`язаний провести перерахунок пенсії Позивача з 01.03.2025 року із застосуванням повного коефіцієнта збільшення середньої заробітної плати у розмірі 1,115, а з 01.03.2026 року - із застосуванням коефіцієнта 1,121, виходячи з базового показника заробітку Позивача у сумі 13559,41 грн.

Застосування Відповідачем знижених коефіцієнтів 1,023 та 1,036 призвело до протиправного обмеження розміру законних пенсійних виплат Позивача. Таким чином, відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у проведенні належної індексації, викладена у листі від 21.04.2026 року, є протиправною, а дії щодо здійснення індексації у зменшеному розмірі - незаконними.

З метою ефективного відновлення порушеного права Позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Відповідача здійснити з 01.03.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із послідовним застосуванням до базового показника середньої заробітної плати (13559,41 грн) загальних коефіцієнтів індексації 1,115 та 1,121 відповідно до вимог частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач у цій справі не довів правомірності своїх дій та не спростував доводів позовної заяви, оскільки посилання на підзаконні акти не може виправдовувати порушення норм законів та Конституції України.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Оцінивши матеріали справи та пенсійної справи Позивача, суд дійшов беззаперечного висновку про повну обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір в сумі 1065,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною квитанцією установи банку. Вказана сума підлягає стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, 1,121.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10, ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 01.03.2026 року індексацію пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 13559,41 грн на коефіцієнти збільшення, у розмірі 1,115, 1,121.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1065 (одна тисяча шістдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 28 липня 2026 року.

Суддя О.І. Коморний