Ухвала суду № 138582139, 29.07.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5140/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (надалі відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області (код ЄДРПОУ 40108845) щодо непроведения розслідування нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_1 11 червня 2016 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області (код ЄДРПОУ 40108845) провести розслідування за фактом поранення, отриманого 11 червня 2016 року на той час поліцейським батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Кіровоград» при ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими (далі - Порядок №705), затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України №705 від 05.10.2020, зареєстрованим 17.11.2020 в Міністерстві юстиції України за №1139/35422, зі складанням акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1.

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

За приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03 грудня 2025 року №4695-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову, який подано фізичною особою становить:

- немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суддею встановлено, що позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру. Відтак, позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн (3328,00 грн х 0,4). Однак, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору.

До позовної заяви позивач надав копію посвідчення ветерана війни - учасника бойових дій.

Перевіряючи підстави звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову, суд зазначає наступне.

Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI визначено, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII (далі Закон №3551-XII).

Статтею 12 Закону №3551-XII закріплено пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту.

Частиною другою статті 22 Закону №3551-XII встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Пільги учасників бойових дій стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин (правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2020 у справі № 9901/70/20.)

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Також подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону Про судовий збір викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 701/589/22.

Суд зазначає, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 701/589/22, від 20.07.2023 у справі № 160/20070/21.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 567/79/23 вказала, що із часу прийняття нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Луганській області (код ЄДРПОУ 40108845) щодо непроведения розслідування нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_1 11.06.2016, не пов`язана з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та не стосується пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу - стаття 12 Закону № 3674-VI, а отже судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах.

Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір стосується непроведення розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 11.06.2016 під час проходження ним служби у поліції та виконання службових обов`язків. Позивач просить признати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо непроведення такого розслідування та зобов`язати відповідача провести його з оформленням результатів відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2007.

Отже, заявлені вимоги безпосередньо пов`язані з проходженням позивачем публічної служби, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Суд враховує, що подія, у зв`язку з якою ОСОБА_1 просить провести розслідування нещасного випадку, сталася 11.06.2016, тобто більше ніж за десять років до звернення з цим позовом. З доданого до позовної заяви висновку службового розслідування від 11.07.2016 вбачається, що розслідування за фактом отримання позивачем тілесних ушкоджень було проведено невдовзі після відповідної події. Цим висновком встановлено, що позивач отримав тілесні ушкодження під час проходження служби та виконання службових обов`язків. Отже, останній як безпосередній учасник події та особа, щодо якої проводилося службове розслідування, мав об`єктивну можливість у розумних рядків з`ясувати його результати, склад документів, оформлених за наслідками розслідування, а також наявність чи відсутність акта про нещасний випадок за встановленою формою. При цьому позовна заява не містить пояснень, які саме обставини протягом тривалого часу з 2016 до 2026 року перешкоджали ОСОБА_1 звернутися до відповідних органів з питання отримання акта розслідування нещасного випадку, перевірити факт його складення або своєчасно оскаржити бездіяльність уповноваженого органу.

Саме по собі неотримання позивачем акта за формою Н-1 не свідчить про те, що він протягом усього цього періоду не міг дізнатися про можливе порушення свого права.

Тривала бездіяльність позивача щодо з`ясування цих обставин не може змінювати моменту, з якого він повинен був дізнатися про можливе порушення своїх прав, та не свідчити про дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Положення статті 122 КАС України пов`язують початок перебігу строку звернення до суду не лише з моментом, коли особа фактично дізналася про порушення, а й з моментом, коли вона повинна була дізнатися про нього. Такий момент визначається з урахуванням об`єктивної можливості особи виявити належну зацікавленість у стані своїх прав та вжити розумних заходів для їх захисту.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем при поданні позову заяви про поновлення строку звернення до суду не подано.

За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: доказів сплати суми судового збору у розмірі 1331,20 грн (оригінал платіжного документа) або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища); заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК