Рішення № 138581685, 28.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Київ справа №320/7797/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

1. Скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.04.2024:

- № 1017276-2411-1015- НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 визначено за податковий період 2023 року до сплати суму податкового зобов`язання у розмірі 3751,15 грн., як податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нepyxoмостi;

- № 1017277-2411-1015- НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 визначено за податковий період 2023 року до сплати суму податкового зобов`язання у розмірі 1659,16 грн. як податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нepyxомості;

- № 1017279-2411-1015- НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 визначено за податковий період 2023 року до сплати суму податкового зобов`язання у розмірі 61553,86 грн. як податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нeрухомості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у податковому періоді 2023 року він не був власником об`єкту нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, а тому не мав статусу платника податку щодо такого об`єкту. Позивач зазначає, що ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12 витребувано від нього у власність ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." нежитлову будівлю (контору) загальною площею 909,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, а ухвалою Верховного Суду від 18.08.2020 касаційне провадження закрито. Відтак, на думку позивача, рішення про витребування майна набрало законної сили 02.06.2020, а тому саме з цієї дати він втратив право власності на об`єкт нерухомості. Також позивач звертає увагу на те, що спірні податкові повідомлення-рішення містять, на його думку, істотні неточності та невідповідності. Зокрема, зазначає, що за адресою: АДРЕСА_2 у нього відсутні об`єкти нежитлової нерухомості, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, вказує на зазначення у розрахунках дати припинення права власності - 31.12.2999, яку вважає очевидно помилковою, а також на невідповідність площ об`єкта нерухомості, оскільки при загальній площі будівлі 909,3 кв. м у розрахунку зазначено сумарну площу 984,5 кв. м. На думку позивача, наведені обставини свідчать про безпідставність та помилковість визначення контролюючим органом податкових зобов`язань.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 19.02.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову, зазначаючи, що відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Базою оподаткування, згідно з підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України, є загальна площа об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі його частки. На обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач посилається на відомості інформаційно-комунікаційної системи "Податковий блок", відповідно до яких за позивачем обліковуються такі об`єкти нерухомого майна: 52/1000 частки нежитлової будівлі загальною площею 978,8 кв. м, 23/1000 частки цієї ж нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , а також нежитлова будівля загальною площею 909,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Саме на підставі зазначених відомостей контролюючим органом сформовано податкові повідомлення-рішення форми "Ф" № 1017276-2411-1015-UA32120090000034281, № 1017277-2411-1015-UA32120090000034281 та № 1017279-2411-1015-UA32120090000034281 від 30.04.2024. Крім того, відповідач зазначає, що ставки податку визначені відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України та рішення Миронівської міської ради від 30.06.2021 № 1119-11-VIII "Про встановлення ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки", яким на 2022- 2023 роки встановлено ставку податку для об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 1,1 % мінімальної заробітної плати за 1 кв. м бази оподаткування. Також відповідач звертає увагу, що відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платник податку має право звернутися до контролюючого органу із письмовою заявою для проведення звірки даних щодо об`єктів нерухомості, їх площі, права на пільгу та розміру нарахованого податку. Просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, покликаючись на важливе значення справи, складністю справи та суспільною важливістю.

У відповіді на відзив позивач наголошує, що на підтвердження своїх доводів до позовної заяви долучив інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.02.2025 № 412411012 та № 412411900, з яких вбачається, що у 2023 році він не був власником об`єктів нерухомості, щодо яких відповідачем визначено податкові зобов`язання.

Зокрема, за адресою АДРЕСА_3 власником нежитлового приміщення з 2017 року є ОСОБА_2 , а за адресою АДРЕСА_1 власниками є ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." (731/1000 часток), ОСОБА_3 (96/1000 часток) та ОСОБА_4 (173/1000 часток). Крім того, нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 витребувана у позивача ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12, яка набрала законної сили 02.06.2020 після залишення її без змін судом апеляційної інстанції. Водночас, як зазначає позивач, відповідач, обґрунтовуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, послався виключно на відомості інформаційно-комунікаційної системи "Податковий блок", на думку позивача, відповідач не спростував відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та не пояснив причин розбіжностей між даними цього реєстру і відомостями ІКС "Податковий блок".

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) є платником податків, зборів (обов`язкових платежів).

Господарський суд Київської області ухвалою від 26.06.2019 у справі Б8/142-12, залишеної без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020, витребував від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агро" (код ЄДРПОУ 30349365; адреса: вул. Леніна, 127 Г, місто Миронівка, Миронівський район, Київська обл., 08800) у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." (ЄДРПОУ 36263844, адреса: вул. Соборності, буд. 130, м. Миронівка, Миронівський район, Київська обл., 08800) 87/1000 часток нерухомого майна - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (сто тридцять), загальною площею 1088,2 кв.м, а саме: нежитлова будівля склад цементу площею 633,3 кв.м, позначена літерою " 1,Р", реєстраційний номер 1170434632229, будівля ДЕПО диспечера площею 454,9 кв.м, позначена літерою " 1,Т" (зареєстрований в Державному реєстрі як будівля ДЕПО диспетчера, під літ. " 1, Т", реєстраційний номер 1170434632229.

Витребував від ОСОБА_5 (податковий номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 ) у власність Товариства з обмеженою відповідальністю ВІК-Р.С.Ф." (ЄДРПОУ 36263844, адреса: вул. Соборності, буд.130, м. Миронівка, Миронівський район, Київська обл., 08800) нежитлову будівлю жомосушки, 1955 року побудови, цегляна, загальною площею 2253,4 кв.м. позначена літерою "А", що знаходиться за адресою: Київська область місто Миронівка, вулиця Соборності, будинок №130 Г (сто тридцять "Г") реєстраційний номер 1170434332229; нежитлову будівлю вертикальні відстійники, 1976 року побудови, цегляна, загальною площею 357,0 кв.м, позначена літерою "А", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер 1170434232229; нежитлову будівлю компресорної, 1976 року побудови, цегляна, загальною площею 276,4 кв.м, позначена літерою "А", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер 1170434032229; а також 644/1000 часток від цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1170434632229, загальною площею 8113,4 кв.м, а саме: нежитлова будівля АБК, площею 2269,8 кв.м позначена літерою "А-3"; жомова вагова площею 31,3 кв.м, позначена літерою "Є"; цукровий склад площею 2810,1 кв.м позначений літерою "Ж"; адмінкорпус бурякопункт площею 325.4 кв.м, позначений літерою "К"; лабораторія сировини площею 216,2 кв.м., позначена літерою "Л"; насосна станція промводзабезпечення площею 73,0 кв.м. позначена літерою "Н"; насосна станція техгосводопровода площею 105,4 кв.м. позначена літерою "О"; трансформаторна площею 368,3 кв.м. позначена літерою "Р"; будівля промводозабезпечення площею 138,2 кв.м. позначена літерою "Т"; шамотодробілка площею 21,1 кв.м. позначена літерою "X"; будівля насосної подачі площею 113,9 кв.м. позначена літерою "Ц"; пилорама площею 508,3 кв.м. позначена літерою "Ш"; склад електрозапчастин площею 384,4 кв.м. позначена літерою "Я"; прохідна площею 13,9 кв.м. позначена літерою " 1,Б"; вагова площею 17,5 кв.м. позначена літерою " 1,Д"; прохідна площею 15,5 кв.м. позначена літерою " 1,Е"; вагова з/д колії площею 8,8 кв.м. позначена літерою " 1,З"; пожарне ДЕПО площею 182,5 кв.м. позначена літерою " 1,С"; сауна площею 418,9 кв.м. позначена літерою " 1,Ш"; вагова площею 54,5 кв.м. позначена літерою " 1, Щ" зареєстрована як житлова будівля; вагова площею 36,4 кв.м. позначена літерою " 1,Ю", (номер запису про право власності 19188796).

Витребував від ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ) у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." (ЄДРПОУ 36263844, адреса: вул. Соборності, буд.130, м. Миронівка, Миронівський район, Київська обл., 08800), нерухоме майно (реєстраційний номер 1170371832229), а саме: нежитлова будівля (контора), 1952 року побудови, цегляна, загальною площею 909,3 кв.м., позначена літерою "А", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Витребувати від ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_7 ) у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." (ЄДРПОУ 36263844, адреса: вул. Соборності, буд. 130, м. Миронівка, Миронівський район. Київська обл., 08800) нежитлові будівлі цеху механізації та гаражів для тракторів (реєстраційний номер 1166437332229), а саме: нежитлова будівля (автогараж цеха механізованого 1975 року побудови, цегляна, загальною площею 978,8 кв.м, позначена літерою "А"; нежитлова будівля (гараж для тракторів); 1976 року побудови, цегляна, загальною площею 1139,2 кв.м, позначена літерою "Б", підвал "під Б", прибудова "б1", навіс "б2", мийка "В", навіс "Г", навіс "Д", ворота "h", огорожа "hl", ворота "h2", огорожа "h3", що знаходиться за адресою: Київська область, місто Миронівка, вулиця Соборності, будинок №129 а (сто двадцять дев`ять "а").

30.04.2024 Головним управління ДПС у Київській області, на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст 266 Податкового кодексу України, прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 1017276-2411-1015-UA3212009000034281, яким ОСОБА_1 визначено за податковий період 2023 року до сплати суму податкового зобов`язання у розмірі 3751,15 грн, як податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

№ 1017277-2411-1015-UA3212009000034281, яким ОСОБА_1 визначено за податковий період 2023 року до сплати суму податкового зобов`язання у розмірі 1659,16 грн, як податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , 130;

№ 1017279-2411-1015-UA3212009000034281, яким ОСОБА_1 визначено за податковий період 2023 року до сплати суму податкового зобов`язання у розмірі 61553,86 грн, як податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.02.2025 № 412411012, ОСОБА_2 , починаючи з 31.01.2017 на підставі Договору про поділ нерухомого майна №219 від 31.01.2017, посвідчений приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Шепітько В.В, є власником нежитлового приміщення, загальною площею 978,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.02.2025 № 412411900, власником нежитлового приміщення, загальною площею 978,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 є:

- з 19.01.2024 зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф", частка 644/1000 та частка 87/1000, підстава для реєстрації такого права - ухвала суду, серія та номер: Б8/142-12, видана 26.06.2019, видавник Господарський суд Київської області;

- з 23.02.2017 зареєстровано право власності за ОСОБА_3 , частка 96/1000, підстава для реєстрації такого права - договір купівлі-продажу серія та номер: 434, виданий 23.02.2017, видавник: Шепітько В.В., приватний нотаріус Миронівського районного нотаріального округу Київської області;

- з 23.02.2017 зареєстровано право власності за ОСОБА_4 , частка 173/1000, підстава для реєстрації такого права - договір купівлі-продажу серія та номер: 432, виданий 23.02.2017, видавник: Шепітько В.В., приватний нотаріус Миронівського районного нотаріального округу Київської області.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.02.2025 № 412411900, за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф.", з 19.01.2024 зареєстровано право власності нежитлового приміщення, загальною площею 909,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , підстава для реєстрації такого права - ухвала суду, серія та номер: Б8/142-12, видана 26.06.2019, видавник Господарський суд Київської області.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VII ( далі - ПК України), зі змінами та доповненнями, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до вимог підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Відповідно до положень пункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно вимог пункту 266.3.2 пункту 266.3 ст. 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, відповідно пункту 266.7.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості та відповідної ставки податку.

База оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;_б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/ будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік) (підпункт 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України).

Відповідно до пункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України сільським, селищним, міським радам або радам об`єднаних територіальних громад надано право за рішенням на встановлення ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості виключно залежно від місця розташування та типів об`єктів.

При цьому, положення підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу передбачають, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості та відповідної ставки податку (пункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ).

Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Підпунктом 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 ПК України встановлено, що у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (пп. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПК України).

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає таке.

Статтею 12 КАС визначено форми адміністративного судочинства: загальне або спрощене позовне провадження.

Частинами другою, третьою цієї статті передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У частинах четвертій, шостій статті 12 КАС наведено перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, а також справ незначної складності, а в частині п`ятій цієї ж статті вказано, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Зокрема, відповідно до частин першої - третьої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частина 4 статті 257 КАС встановлює перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, ця справа не віднесена до категорії справ, яка підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, однак ця справа не підпадає й під категорію справ незначної складності.

Суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, а також обґрунтування позовних вимог виключно письмовими доказами, не вимагають проведення підготовчого судового засідання, а лише бажання учасника процесу усно викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які можуть бути висловлені письмово, не зумовлює необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданого клопотання та відсутність підстав для його задоволення.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 30.04.2024 № 1017276-2411-1015-UA3212009000034281 та № 1017277-2411-1015-UA3212009000034281.

Податковим повідомленням-рішенням № 1017276-2411-1015-UA3212009000034281 ОСОБА_1 визначено за податковий період 2023 року до сплати суму податкового зобов`язання у розмірі 3751,15 грн, як податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Також податковим повідомленням-рішенням № 1017277-2411-1015-UA3212009000034281, позивачу визначено за податковий період 2023 року до сплати суму податкового зобов`язання у розмірі 1659,16 грн, як податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

З аналізу підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України вбачається, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. При цьому підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України передбачає, що саме власники об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (фізичні та юридичні особи) є платниками цього податку.

Для обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган використовує: (1) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; або (2) відомості з оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документи на право власності; або (3) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та документів, наданих платником, у сукупності.

Таким чином, законодавець передбачив кілька джерел, з яких податковий орган може отримати відомості, необхідні для обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Натомість, у відзиві на позовну заяву, відповідач покликається на інформацію про об`єкти оподаткування з ІКС "Податковий блок", відповідно до якого за ОСОБА_1 обліковуються:

- 52/1000 частки нежитлової будівлі, загальною площею 978,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 23/1000 частки нежитлової будівлі загальною площею 978,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

За наведеного правового регулювання, суд дійшов висновку, що такі відомості не належать до джерел інформації, визначених пунктом 266.3 статті 266 Податкового кодексу України для обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Натомість, як встановлено судом, відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчать про відсутність у позивача у відповідний податковий період права власності на 52/1000 та 23/1000 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

Вирішуючи питання щодо пріоритету даних, які має використовувати податковий орган, у разі наявності підтверджених розбіжностей між відомостями, що містяться у Державному реєстрі та у документах платника податків, суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

За визначенням, наведеним у п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

За правилами ч. 2 ст. 12 Закону №1952-IV відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Питання застосування норми частини другої статті 12 Закону №1952-IV вже неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду. Так, зокрема, але не виключно, у постановах від 24 січня 2020 року (справа № 910/10987/18), від 26 жовтня 2022 року (справа № 538/2185/14-ц), від 20 лютого 2018 року (справа № 917/553/17), Верховний Суд дійшов висновку, що нормою частини другої статті 12 Закону № 1952-IV законодавець врегулював правову ситуацію, коли відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії, та які мають пріоритет над записами, що містяться у цьому Державному реєстрі.

При цьому усталеною є також позиція Верховного Суду, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою для його виникнення.

Відповідно до висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 02 липня 2019 року (справа № 48/340), від 12 березня 2019 року (справа № 911/3594/17), від 19 січня 2021 року (справа № 916/1415/19), відомості Державного реєстру презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи.

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справ № 440/9997/22, при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податковий орган повинен використовувати не тільки дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, але й наявні відомості, що містяться в оригіналах відповідних документів платника податків, зокрема в документах на право власності (за умови їх подання). За наявності розбіжностей у таких даних оригінали документів, надані платником, зокрема документи на право власності, мають пріоритет над даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, при визначенні позивачу податкових зобов`язань відповідач був зобов`язаний керуватися відомостями, визначеними підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, а саме даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або правовстановлюючими документами. Натомість визначення податкових зобов`язань на підставі відомостей ІКС "Податковий блок", які не передбачені Податковим кодексом України як джерело інформації для обчислення податку, суперечить вимогам закону.

Як вбачається з оскаржуваних ППР податковий орган керувався інформацією щодо набуття позивачем прав на зазначені об`єкти нерухомості 08.07.2016 та 15.11.2016.

Також, судом встановлено, що вказані об`єкти витребувані не від позивача, а від інших осіб.

Зокрема, ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020, у власність ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." витребувано 87/1000 часток нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (склад цементу та будівля ДЕПО диспетчера, реєстраційний номер 1170434632229), від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агро", а також нежитлову будівлю жомосушки, нежитлову будівлю вертикальних відстійників, нежитлову будівлю компресорної та 644/1000 часток цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, від ОСОБА_5 .

Крім того, ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020, від ОСОБА_2 у власність ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." витребувано нежитлові будівлі цеху механізації та гаражів для тракторів (реєстраційний номер 1166437332229), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 . Отже, зазначений об`єкт також був витребуваний не від позивача, а від іншої особи.

Таким чином, доказів того, що 52/1000 та 23/1000 частки нежитлової будівлі, загальною площею 978,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , щодо яких контролюючим органом визначено податкові зобов`язання позивачу, перебували у його власності протягом 2023 року - відсутні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а відтак податкові повідомлення-рішення від 30.04.2024 № 1017276-2411-1015-UA3212009000034281 та № 1017277-2411-1015-UA3212009000034281 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 30.04.2024 № 1017279-2411-1015-UA3212009000034281.

Податковим повідомленням-рішенням № 1017279-2411-1015-UA3212009000034281, ОСОБА_1 визначено за податковий період 2023 року до сплати суму податкового зобов`язання у розмірі 61553,86 грн, як податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, приймаючи вказане рішення контролюючий орган виходив з того, що позивач був власником відповідного нерухомого майна протягом 2023 року.

Проте судом встановлено помилковість таких висновків.

З`ясовано, що інформація щодо власності позивача на відповідний об`єкт внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до інформаційних баз ДПС, у зв`язку з попереднім укладенням ним правочинів з ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд".

Питання виникнення в позивача права власності на вказане нерухоме майно було предметом перевірки Господарського суду Київської області у справі № Б8/142-12 про банкрутство ТОВ "ВІК-Р.С.Ф."

Суд дійшов висновку, що позивач не набув права власності як добросовісний набувач на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на підставі правочинів від 15.11.2016 та від 31.01.2017, укладених з ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд".

У зв`язку з цим ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12 витребувано з володіння позивача на користь ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." нежитлову будівлю (контору) загальною площею 909,3 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1-1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 зазначену ухвалу залишено без змін, у зв`язку з чим вона набрала законної сили.

Таким чином, судовими рішеннями, що набрали законної сили, встановлено відсутність у позивача права власності на відповідне нерухоме майно, позивач не був його власником у 2023 році, а тому він не є платником податку на нерухоме майно щодо цього об`єкта.

При цьому факт внесення лише 19.01.2024 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про вказану ухвалу суду правового значення не має, оскільки, як зазначалось вище, з таким фактом пов`язано не виникнення, а офіційне визнання та підтвердження державою наявності в ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." права власності на нерухоме майно.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а відтак податкове повідомлення-рішення від 30.04.2024 № 1017279-2411-1015-UA3212009000034281 є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на наведене, суд дійшов переконання, що позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, отже останньому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Адміністративний позов - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.04.2024 № 1017276-2411-1015-UA3212009000034281, № 1017277-2411-1015-UA3212009000034281 та № 1017279-2411-1015-UA3212009000034281 Головного управління ДПС у Київській області.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-А; код ЄДРПОУ: 43141377).

4. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сас Є.В.