Ухвала суду № 138580990, 29.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 липня 2026 року Справа №360/804/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №360/804/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення індексації грошового забезпечення, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №360/804/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення індексації грошового забезпечення задоволено.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, у сумі 81 494,39 грн.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №360/804/25.

Рішення суду набрало законної сили 13.08.2025.

З матеріалів справи видно, що на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, який скеровано до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

28.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, в якій вона просить суд встановити судовий контроль за виконанням ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі №360/804/25 та зобов`язати керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 подати звіт про виконання зазначеного рішення суду у строк два місяці.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що після набрання рішенням законної сили позивач вжила усіх передбачених законом заходів, спрямованих на його добровільне та примусове виконання. Отриманий виконавчий лист пред`явлено до примусового виконання.

24.09.2025 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №АСВП 79166335 із зазначенням терміну виконання. Незважаючи на це, рішення суду виконано не було.

12.06.2026 позивач звернулася до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання інформації щодо готовності виконати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №360/804/25 та щодо подання фінансово-економічною службою заявок-розрахунків на виділення видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Направлення заяви підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» №6470101339341 від 13.06.2026 та копією трекінгу, згідно з яким поштове відправлення вручено одержувачу 23.06.2026. Відповіді на цю заяву позивачу не надано.

15.06.2026 позивач звернулася до начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про надання інформації про хід виконавчого провадження. Направлення заяви підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» №6470101339457 від 16.06.2026 та копією трекінгу, згідно з яким поштове відправлення вручено 22.06.2026. Відповіді на цю заяву позивачу не надано.

За таких обставин позивач вважає, що вичерпала передбачені законом механізми позасудового виконання рішення, однак її порушене право досі не поновлено, у зв`язку з чим виникла необхідність у застосуванні судом механізму судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України.

Надаючи оцінку щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі, суд зважає на таке.

Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено у ст. 382 КАС України, за приписами ч. 1 якої суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень відповідачем у справі може суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту, а в разі неподання такого звіту шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

При цьому зазначена норма не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.

Вказана позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.05.2020 у справі №800/320/17.

Суд зазначає, що судовий контроль це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Суд вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набрало законної сили, має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й, зокрема, через виконання цього рішення.

Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас суб`єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.

У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після ухвалення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.

Оскільки на момент звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №360/804/25, суд вважає за необхідне задовольнити частково заяву позивача та встановити відповідачеві строк для подання звіту - 20 календарних днів з дати отримання копії цієї ухвали.

Керуючись ст. 14, 241, 248, 370, 382 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №360/804/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення індексації грошового забезпечення - задовольнити частково.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №360/804/25 протягом 20 календарних днів з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені ст. 256 КАС України. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про встановлення судового контролю може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя К.І. Ремез