Ухвала суду № 138580727, 27.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 липня 2026 року Справа №160/14040/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали заяви матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/14040/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі №160/14040/25 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 25.02.2022 по 18.07.2022 року грошового забезпечення (основних та додаткових видів), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік".

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 25.02.2022 по 18.07.2022 року перерахунок грошового забезпечення (основних та додаткових видів), визначивши йогорозмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу військовим званням; розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щoмiсячнoї грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі №160/14040/25 - повернув заявнику.

13.07.2026 від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій, зокрема, позивач просив встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 р. по справі № 160/14040/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 р. по справі № 160/14040/25.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказав, що станом на день подання цієї заяви рішення суду не виконано, оскільки відповідачем не здійснено виплату коштів, що підлягають виплаті позивачу на виконання зазначеного судового рішення. Тобто, фактично не забезпечено реалізацію перерахунку із застосуванням прожиткового мінімуму, як це прямо передбачено резолютивною частиною судового рішення. Посилання відповідача на відсутність фінансування не може вважатися належним обґрунтуванням невиконання судового рішення, оскільки відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує його виконання у встановленому законом порядку.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун`єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

У контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.

Відповідно до ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.

Відтак, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 382 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, враховуючи те, що в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

Враховуючи те, що рішення суду по даній справі набрало законної сили і на момент звернення з даною заявою, на думку позивача, не виконано в повному обсязі, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній справі.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд, приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 2-9, 167, 243, 248, 256, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/14040/25 - задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі №160/14040/25 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі №160/14040/25 протягом 3 (трьох) місяця з дня постановлення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Н.Є. Калугіна