Ухвала суду № 138580681, 28.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 липня 2026 рокуСправа №160/15189/22Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про роз`яснення судового рішення від 26.12.2023 року по справі №160/15189/22,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/15189/22.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду (головуючий суддя - Сидоренко Д.В.) від 26.12.2023 року по справі №160/15189/22 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (пр-т Дмитра Яворницького, буд. 57, к. 301, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43238738) щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (пр-т Дмитра Яворницького, буд. 57, к. 301, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43238738) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Рішення суду від 26.12.2023 року в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 26.01.2024 року.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, в якій заявник просить роз`яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі №160/15189/22 в частині резолютивної частини щодо періоду, за який Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області зобов`язане нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, зазначивши кінцеву дату такого періоду, оскільки в резолютивній частині рішення визначено лише початкову дату нарахування 24 лютого 2022 року.

Подана заява обґрунтована тим, що резолютивна частина рішення не містить визначення кінцевої дати періоду, за який належить здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди. У зв`язку з цим при виконанні судового рішення виникла неоднозначність його змісту, оскільки із резолютивної частини рішення неможливо однозначно встановити, за який саме період суд зобов`язав здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди. Крім того, відповідно до довідки Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області позивач проходив службу з 18 жовтня 2021 року до 28 лютого 2025 року. Таким чином, відсутність у резолютивній частині рішення кінцевої дати періоду, за який має бути здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди, не дає можливості належним чином виконати судове рішення та допускає його неоднозначне тлумачення.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2026 року, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 з посади судді за його поданням заяви про відставку, ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 року №2780/0/15-24, та на виконання розпорядження № 836д від 24.07.2026 року адміністративну справу передано на розгляд судді О.М. Неклеса.

Частиною 3 статті 254 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Частиною 1, 2 ст. 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Дана норма передбачає підстави для роз`яснення судового рішення та визначає, що таке роз`яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозумілості частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз`яснення рішення, в разі якщо судове рішення є незрозумілим, або відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Таким чином, роз`яснення порядку виконання судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Виходячи із системного тлумачення положень КАС України, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі №127/27678/16-а.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

При цьому суд звертає увагу, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб`єктами владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 03.04.2019 року по справі № 800/416/17 та в постанові від 13 березня 2019 року у справі №800/203/17.

Так, у заяві Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області зазначає, що резолютивна частина рішення не містить визначення кінцевої дати періоду, за який належить здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди та просить роз`яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі №160/15189/22 в частині резолютивної частини щодо періоду, за який Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області зобов`язане нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, зазначивши кінцеву дату такого періоду, оскільки в резолютивній частині рішення визначено лише початкову дату нарахування 24 лютого 2022 року.

Тобто заявник просить суд фактично внести зміни в існуюче рішення, додавши до резолютивної частини кінцеву дату такого періоду за який належить здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, що не допускається.

Питання, на які заявник хоче отримати роз`яснення у порядку ст. 254 КАС України, поставлені ним у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже прийнятого рішення.

Вищезазначене рішення у цій справі містить обґрунтування підстав його прийняття, містить посилання на практику Великої палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21.09.2023 року у справі № 260/3564/22, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.

Суд зазначає, що питання, з приводу роз`яснення якого звернувся заявник, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень.

Крім того, суд враховує, що рішення суду від 26.12.2023 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Дніпропетровській області в апеляційному порядку не оскаржувалось, а отже заявник погодився з його змістом та результатом розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 року є зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про роз`яснення рішення по справі №160/15189/22.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області є необґрунтованою, відтак, цю заяву слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про роз`яснення судового рішення від 26.12.2023 року по справі №160/15189/22,- залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.07.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса