Рішення № 138580373, 28.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/8050/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області до Зимнівської сільської ради Володимирського району Волинської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Володимирської окружної прокуратури (далі прокурор, позивач) звернувся із позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області до Зимнівської сільської ради Володимирського району Волинської області з (далі Зимнівська сільська рада, відповідач) наступними позовними вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність щодо невжиття заходів з організації проведення робіт з винесення меж лісового заказника місцевого значення «Липовий гай» та закріплення їх в натурі (на місцевості);

2) зобов`язати відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж лісового заказника місцевого значення «Липовий гай» площею 5,2 га, який знаходиться на території Зимнівської ОТГ.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що у межах наданих повноважень відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", виявлено факт протиправної бездіяльності Зимнівської сільської ради, що полягає у незабезпеченні проведення робіт із винесення меж лісового заказника місцевого значення «Липовий гай» площею 5,2 га, який знаходиться на території Зимнівської ОТГ.

Внаслідок не визначення меж заказника в натурі (на місцевості) існує ймовірність використання даної території не за цільовим призначенням, оскільки межі заказника невідомо де починаються та невідомо де закінчуються, земельна ділянка не внесена до Державного земельного кадастру. Враховуючи викладене, бездіяльність уповноваженого органу щодо невжиття заходів з винесення меж лісового заказника місцевого значення «Липовий гай» та не закріплення його меж в натурі (на місцевості) є протиправною, а тому потребує реагування у виді зобов`язання землекористувача вжити заходи по винесенню меж ботанічної пам`ятки та закріпити його межі в натурі (на місцевості).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У поданому до суду відзиві від 10.07.2026 представник відповідача позовні вимоги не визнав, вказавши на те, що для розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж заказника

місцевого значення «Липовий гай» необхідні вихідні дані зокрема, чіткі координати або картографічні матеріали первинного рішення про створення цього природо-заповідного фонду.

З цією метою Зимнівська сільська рада звернулася до Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації з листом №8171/13/2-19 від 11.09.2019 щодо роз?яснення про охоронні зобов`язання на заказник місцевого значення «Липовий гай».

Згідно з відомостями Державного земельного кадастру, площа зазначеного об?єкта ПЗФ становить 25,0000 га. Водночас відповідно до тексту Охоронного зобов?язання №43 від 14.03.2024, площа цього ж об`єкта визначена як 24,8 га. Розбіжність у площі (на 0,2 га) свідчить про правову та просторову невизначеність меж та контурів об`єкта ПЗФ.

Самостійне визначення меж сільською радою за наявності таких суперечливих даних є неможливим, оскільки це може призвести до протиправного включення до складу ПЗФ земель сторонніх користувачів або приватних осіб, чи навпаки виключення заповідних територій.

Також, сільська рада листом №174/02-01/2-25 від 31.01.2025 звернулася до Управління екології та природних ресурсів ОДА для усунення цих розбіжностей та уточнення розташування об`єкта природно-заповідного фонду «Липовий гай», створений рішенням Волинської обласної Ради народних депутатів «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду області» від 17.03.1994 №17/19 на площу 30,0 га, відповідь на який досі не отримано.

Вказав на те, що без чіткого визначення меж чи локалізації об`єкта цим управлінням, жоден ліцензований землевпорядник не зможе розробити проект землеустрою, оскільки виникне ризик накладення меж або включення до ПЗФ земель сторонніх користувачів. Таким чином, затримка зумовлена неотриманням необхідної інформації від розпорядника цих даних, а не бездіяльністю ради.

Представник позивача у відповіді на відзив від 20.07.2026 зазначив, що з часу скерування сільською радою вищевказаної вимоги до Управління для уточнення розташування об`єкта природно заповідного фонду «Липовий гай» пройшло більше року (останній лист сільської ради № 174/02-01/2-25 від 31.01.2025), Зимнівська сільська рада повторного листа не скерувала, ніяких дій та заходів з метою розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж заказника місцевого значення «Липовий гай» в подальшому не вживала.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від сторін не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Відповідно до рішення Волинської обласної ради народних депутатів двадцять першого скликання від 17.03.1994 № 17/19 «Про збереження і розвиток природно заповідного фонду області» обласна рада народних депутатів вирішила прийняти пропозицію Державного управління охорони навколишнього природного середовища Мінприроди України по області про утворення заказників і пам`яток природи та резервування цінних природних територій і об`єктів для створення заповідних формувань загальнодержавного і місцевого значення. Згідно додатку 1 до вказаного рішення про «Перелік цінних природних об`єктів і територій області, на базі яких утворюються заказники місцевого значення» під порядковим номером 3 визначено лісовий заказник місцевого значення «Липовий гай».

Наказом Управління екології та природних ресурсів Волинської облдержадміністрації від 14.03.2024 №14 затверджено положення про лісовий заказник місцевого значення «Липовий гай» загальною площею 30,0 га, що знаходиться на території Володимирського району в межах землекористування ДП «Ліси України» філія «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» (24,8 га): Устилузьке лісництво, кв. 41 вид. 1 та землеволодіння Зимнівської сільської територіальної громади (5,2 га).

Заказник створений з метою охорони і збереження єдиної ділянки липових насаджень в чистому виді, високого бонітету. Заслуговує на охорону як біологічний резерват (п. 2.1. Положення).

Відповідно до охоронного зобов`язання №43 від 14.03.2024 землекористувач філія «Володимир-Волинське ЛГ» ДП «Ліси України» взяла під охорону вказаний у даному документі заповідний об`єкт площею 24,8 га.

Відповідно до охоронного зобов`язання № 43 від 14.03.2024 землевласник Зимнівська сільська рада взяла під охорону лісовий заказник місцевого значення «Липовий гай» площею 5,2 га.

Згідно з п. 3 вказаного охоронного зобов`язання (землевласник) зобов`язаний: дотримуватися встановленого режиму для території природно заповідного фонду; не здійснювати у межах території природно - заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію природно заповідного фонду; дотримуватись вимог щодо використання території природно заповідного фонду; забезпечувати охорону та збереження цінних природних комплексів території природно - заповідного фонду.

Листом від 17.02.2026 № 310/1.15/2-26 Управління повідомило окружну прокуратуру про те, що інформація про виготовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж лісового заказника місцевого значення «Липовий гай», а також рішення органів влади та місцевого самоврядування про внесення змін щодо збільшення, зменшення, зміну конфігурації території заказника до Управління не надходила.

Відповідно до листа Державної екологічної інспекції у Волинській області (далі ДЕІ у Волинській області) від 20.02.2026 № 5-5/426 встановлено, що згідно проведеної планової перевірки Зимнівської сільської ради у 2024 році актом перевірки від 30.09.2024 №29/30 зафіксовано, що межі лісового заказника місцевого значення «Липовий гай» в натуру на місцевості не винесені, більше того посадові особи Зимнівської сільської ради не змогли внатурі показати територію заказника в межах землеволодіння сільської ради, який в натуру не винесений, межовими знаками та інформаційним аншлагом не виділений.

Також, Відповідно до листа Державної екологічної інспекції у Волинській області від 12.06.2026 №5-5/1405 встановлено, що згідно проведеної планової перевірки Зимнівської сільської ради у 2026 році актом перевірки від 12.03.2026 № 4 зафіксовано, що межі лісового заказника місцевого значення «Липовий гай» в натуру на місцевості все ще не винесені, будь-які планово-картографічні матеріали, які вказують на місцезнаходження частини заказника площею 5,2 га на землеволодіннях Зимнівської територіальної громади в сільській раді відсутні.

Враховуючи бездіяльність Зимнівської сільської ради щодо невжиття заходів з винесення меж лісового заказника місцевого значення «Липовий гай» та не закріплення його меж в натурі (на місцевості) позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору, суд керується такими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що непередбачено законодавством.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 року №З-рп/99 визначив, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до цього рішення Конституційного Суду України під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах на захист інтересів держави.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У даному випадку, суд враховує, що інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання вимог законодавства в галузі охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, насамперед, задля збереження національного природного надбання нашої країни.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Згідно статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

У статті 79 Земельного кодексу України вказано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно частини 1 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Статтею 43 Земельного кодексу України визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно статті 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» визначено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Згідно з частиною 4 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно- заповідного фонду.

У частині 3 статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» вказано, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Крім того, відповідно до статті 39 Закону України «Про природно-заповідний фонд» для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об`єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

Відповідно до частини 2 статті 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд» охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

У статті 20 Закону України «Про землеустрій» вказано, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Підставою для здійснення землеустрою, відповідно до статті 22 Закону України «Про землеустрій», є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Згідно зі статтею 25 вказаного закону одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи

Статтею 30 Закону України «Про землеустрій» та пунктом 3 частини 3 статті 186 Земельного кодексу України визначено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення зобов`язано погоджувати з структурним підрозділом відповідної обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Зокрема, статтею 47 Закону України «Про землеустрій» врегульовано порядок організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

Статтею 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Частинами 1, 2 та 5 вказаної статті передбачено, що з метою збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, які визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду включають:

а) завдання на складання проекту землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) характеристику території із встановленням режиму використання земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів;

ґ) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування;

д) витяг з графічної частини відповідної містобудівної документації з позначеними межами водоохоронної зони, прибережної захисної смуги, пляжної зони (за наявності);

е) інформацію про перспективний стан використання та охорони земель у межах адміністративно-територіальної одиниці, яка є складовою схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці (за наявності);

є) план організації території з відображенням угідь, землевласників і землекористувачів, у тому числі земельних ділянок, щодо яких встановлені обмеження у використанні;

ж) план меж земельних ділянок, що включаються до території природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення у землевласників та землекористувачів;

з) креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення та земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів;

и) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів у натурі (на місцевості);

і) перелік обмежень у використанні земельних ділянок.

Відповідно до частини 10 статті 47 Закону України «Про землеустрій» відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

Таким чином, визначення меж лісового заказника місцевого значення «Липовий гай» та визначення охоронної зони може проводитися лише на підставі проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, погодженого з Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, а відомості про встановлені межі мають бути внесені до Державного земельного кадастру.

Як уже зазначено раніше, відповідно до охоронного зобов`язання № 43 від 14.03.2024 землевласник Зимнівська сільська рада взяла під охорону лісовий заказник місцевого значення «Липовий гай» площею 5,2 га. Згідно з пунктом 3 вказаного охоронного зобов`язання (землевласник) зобов`язаний: дотримуватися встановленого режиму для території природно заповідного фонду; не здійснювати у межах території природно - заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію природно заповідного фонду; дотримуватись вимог щодо використання території природно заповідного фонду; забезпечувати охорону та збереження цінних природних комплексів території природно - заповідного фонду.

Враховуючи викладене, обов`язки щодо збереження заказника місцевого значення «Липовий гай» площею 5,2 га, зокрема, забезпечення режиму території у межах пам`ятки, винесення меж об`єкту та його охоронних зон на планово-картографічному матеріалі та у натурі (на місцевості), збереження межових знаків, встановлених інформаційних щитів і знаків, покладено на філію Зимнівську сільську раду.

Водночас, судом встановлено, що зазначені обов`язки відповідачем не виконуються.

Зокрема, на запит прокуратури, листом Державної екологічної інспекції у Волинській області (далі ДЕІ у Волинській області) від 20.02.2026 № 5-5/426 встановлено, що згідно проведеної планової перевірки Зимнівської сільської ради у 2024 році актом перевірки від 30.09.2024 №29/30 зафіксовано, що межі лісового заказника місцевого значення «Липовий гай» в натуру на місцевості не винесені, більше того посадові особи Зимнівської сільської ради не змогли внатурі показати територію заказника в межах землеволодіння сільської ради, який в натуру не винесений, межовими знаками та інформаційним аншлагом не виділений.

Відповідно до пункту 65 «Порядку здійснення лісовпорядкування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №112 від 07.02.2023, у випадку наявності рішень про створення чи оголошення територій, об`єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон до матеріалів лісовпорядкування включаються картографічні матеріали та квартально- видільний перелік лісових ділянок, включених до таких охоронних зон.

Згідно абзацу 2 пункту 3 частини 3 статті 186 Земельного кодексу України, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем не проведено передбачені статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та статтею 47 Закону України «Про землеустрій» роботи із винесення меж лісового заказника місцевого значення «Липовий гай» площею 5,2 га шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості), підтвердженням чого є відсутність проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж лісового заказника місцевого значення «Липовий гай» площею 5,2 га.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

У відповідності до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. З огляду на вищенаведене положення частини 2 статті 139 КАС України, судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись статтями 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Зимнівської сільської ради Володимирського району Волинської області щодо невжиття заходів з організації проведення робіт з винесення меж лісового заказника місцевого значення «Липовий гай» та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Зимнівську сільську раду Володимирського району Волинської області забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж лісового заказника місцевого значення «Липовий гай» площею 5,2 га, який знаходиться на території Зимнівської ОТГ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: заступник керівника Володимирської окружної прокуратури (44702, Волинська область, місто Володимир, вулиця Драгоманова, 31, код ЄДРПОУ/Умовний код 0290991521).

Позивач: Державна екологічна інспекція у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Степана Бандери, 20, код ЄДРПОУ 38009738).

Відповідач: Зимнівська сільська рада Володимирського району Волинської області (44752, Волинська область, Володимирський район, село Зимне, вулиця Миру, 2, код ЄДРПОУ 04334815).

Суддя В.В. Дмитрук