Рішення № 138580308, 29.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 липня 2026 р. Справа № 120/16270/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови позивачу у внесені змін до відомостей , що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо черговості набуття ним освіти.

Ухвалою від 26.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні).

03.12.2025 надійшов відзив на позовну заяву від МОН України. Відповідач позов не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що у разі повторного вступу для здобуття освіти за тим самим освітнім ступенем, здобуття вищої освіти відбуватиметься в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО), у відповідному полі зазначено "Ні, порушує".

Зазначив, що згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, здобувач освіти ОСОБА_1 01.02.2023 відрахований з Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, за освітнім рівнем бакалавр.

16.08.2025 позивач зарахований до Бердянського державного педагогічного університету денної форми навчання за освітнім рівнем бакалавр.

Тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі правильно зазначено "Ні, порушує", що відповідає дійсності.

У встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк третя особа Державне підприємство "Інфоресурс" не скористалась своїм правом надання письмових пояснень щодо суті позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського №28/132 від 25.09.2025 ОСОБА_1 був студентом заочної форми навчання факультету фізичного виховання та спорту, термін навчання за освітнім рівнем бакалавр з 15.09.2022 (наказ про зарахування № 667 від 15.09.2022) по 01.02.2023 (наказ про відрахування № 59 С від 01.02.2023).

Відповідно до довідки № 64-47/164 від 04.09.2025 Бердянського державного педагогічного університету ОСОБА_1 є студентом 1 курсу денної форми навчання факультету фізичної культури, спорту та здоров`я людини, наказ про зарахування № 362с від 16.08.2025, термін закінчення навчання за навчальним планом здобувача вищої освіти освітнього ступеня бакалавр 30 червня 2029.

02.09.2025 на ім`я позивача сформовано довідку № 717146 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у якій зазначено, що ОСОБА_1 порушено послідовність поточного здобуття освіти, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту".

Наведене спонукало позивача звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про вищу освіту" визначено рівні та ступені вищої освіти, зокрема, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Згідно з ч. 4 ст. 5 зазначеного Закону бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

За змістом положень частини першої, другої статті 7 Закону України "Про вищу освіту" документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Для встановлення послідовності здобуття освіти беруться до уваги факти раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом, та теперішній рівень здобуття освіти, що є вищим за раніше здобутий.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 цього ж Закону інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Аналіз процитованих норм чинного законодавства свідчить про те, що освітній ступінь бакалавра присуджується лише у разі успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, за наслідком чого здобувачу такої освіти видається відповідний документ, який підтверджує здобуття саме цього рівня вищої освіти.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 був студентом заочної форми навчання факультету фізичного виховання та спорту, термін навчання за освітнім рівнем бакалавр з 15.09.2022 (наказ про зарахування № 667 від 15.09.2022) по 01.02.2023 (наказ про відрахування № 59 С від 01.02.2023).

Відповідно до довідки №28/132 від 25.09.2025 Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського відраховано з 01.02.2023 на підставі наказу про відрахування № 59 С від 01.02.2023.

Відповідно до довідки Бердянського державного педагогічного університету № 64-47/164 від 04.09.2025 ОСОБА_1 є студентом 1 курсу денної форми навчання факультету фізичної культури, спорту та здоров`я людини, наказ про зарахування № 362с від 16.08.2025, термін закінчення навчання за навчальним планом здобувача вищої освіти освітнього ступеня бакалавр 30 червня 2029 року.

Тобто, позивач не завершив навчання у вищому навчальному закладі, оскільки був відрахований із відповідного закладу освіти та не отримав диплома за вказаною спеціальністю та освітнім рівнем.

Суд зазначає про те, що оскільки позивач не завершив навчання за вказаним освітнім ступенем, його повторний вступ для здобуття даної вищої освіти є таким, що здобувається на першому рівні вищої освіти вперше.

Вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти у зв`язку із незавершеністю процесу здобуття освіти.

З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що повторний вступ до вищого навчального закладу для здобуття освіти не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Суд наголошує, про те, що повторне зарахування позивача не означає те, що він знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, оскільки, як уже зазначено судом вище, факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту, якого у позивача згідно з матеріалами даної справи немає.

В той же час, зарахування особи на навчання за певним рівнем вищої освіти з подальшим її відрахуванням до завершення навчання - з будь-яких підстав, у тому числі за невиконання індивідуального навчального плану або умов договору про навчання - не створює юридичного факту здобуття нею відповідного рівня вищої освіти та, відповідно, не може враховуватись при визначенні послідовності здобуття особою освіти у розумінні частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII.

Відповідного висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 20.05.2026 року по справі №280/9417/24.

Таким чином, зазначення у довідці від 02.09.2025 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у якій зазначено, що ОСОБА_1 порушено послідовність поточного здобуття освіти, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", не відповідає фактичним обставинам.

Водночас, суд зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту, на переконання суду не є достатнім, а тому, суд вважає за необхідне, керуючись ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

За таких обставин дії Міністерства освіти і науки України щодо не вірного внесення відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо ОСОБА_1 слід визнати неправомірними.

Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про освіту" у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.

Згідно з ч. 5 ст. 74 цього Закону держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази:

- здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;

- відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;

- забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;

- проводить навчання для роботи з Електронною базою;

- здійснює інші заходи, передбачені законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 74 Закону України "Про освіту" положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене наказом МОН України від 08.06.2018 № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Водночас за правилами пункту 2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.

Відповідно до пункту 1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО розпорядник ЄДЕБО:

1) вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО;

2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством;

3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством;

4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо:

- ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб`єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності;

- результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності;

- акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти);

- іншу інформацію, визначену законодавством;

5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим-сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису;

6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО;

7) визначає:

- перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб`єктам;

- вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов`язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.

Отже, за наведеного нормативного регулювання, Міністерство освіти і науки України є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позивачем належним чином доведено факт послідовного навчання (здобуття освіти), а також порушення відповідачем чинного законодавства України в частині невірного відображення відомостей у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

Відтак, на думку суду, за для повного захисту прав позивача необхідно зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговість здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

Необхідно зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

За нормами частин 1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Викладене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача.

Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають у невірному відображенні в довідці № 766770 від 23.09.2025 про здобувача освіти інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, про порушення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 , визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту".

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок)за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: Міністерство освіти і науки України (просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ: 38621185)

Третя особа: Державне підприємство "Інфоресурс" (вул. О. Довженка, 3, м. Київ, ЄДРПОУ 37533381).

Суддя Чернюк Алла Юріївна