Єдиний державний реєстр судових рішень
РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Провадження № 1-кп/510/376/26
Справа № 510/316/26
29 липня 2026 рокум. Рені Одеської області
Ренійський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1
За участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025160000000934 від 05 вересня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, громадянина України, директора ТОВ «ЖНИВА УКРАЇНИ ХХІІІ», який проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 209 КК України,
встановив:
23 липня 2025 року між Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області та ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» було укладено договір на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені (на м. Бухарест) та влаштування майданчика для стоянки транспортних засобів і відпочинку учасників дорожнього руху на км 307+070 (зліва), Одеська область.
На виконання умов договору підряду ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» було укладено низку цивільно-правових договорів з ТОВ «ЖНИВА УКРАЇНИ ХХІІІ» в особі директора ОСОБА_6 , а саме: на перевезення вантажу автомобільним транспортом; надання послуг будівельними машинами та поставки.
Однак, замість ведення законної господарської діяльності у ОСОБА_6 виник злочинний намір, який полягав у незаконному видобуванні суглинку та його збуту в якості будівельної сировини замовнику з метою особистого збагачення.
Таким чином, реалізуючи свій злочинний намір, у невстановлений час, але не пізніше 23 липня 2025 року, директор ТОВ «ЖНИВА УКРАЇНИ ХХІІІ» ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність незаконного видобування корисних копалин місцевого значення без спеціального дозволу, надав розпорядження підлеглим працівникам, що не були обізнані про злочинність його намірів, на видобуток суглинку на території Ренійської міської територіальної громади у межах географічних координат 45.45494812165325 пн. ш. та 28.315592985054487 сх. д. у межах земельних ділянок з кадастровими номерами 5124180500:01:005:0530, 5124180500:01:005:0529 та 5124180500:01:005:0528, з подальшим його навантаженням та транспортуванням автомобілями-самоскидами до об`єкта будівництва.
В результаті вказаних дій було незаконно видобуто та перевезено суглинок у загальному обсязі 4 533,07 м3 вартістю, станом на 19 вересня 2025 року, 649 724 грн. 92 коп., а державі заподіяно збитки на суму 3 248 624 грн. 61 коп.
Крім того, діючи з метою особистого збагачення, переслідуючи корисливий мотив, маючи кримінально-протиправний намір, спрямований на легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_6 забезпечив поставку (продаж) незаконно видобутого суглинку замовнику ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» з метою використання для проведення робіт з капітального ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені (на м. Бухарест) та влаштування майданчика для стоянки транспортних засобів і відпочинку учасників дорожнього руху на км 307+070 (зліва), Одеська область.
До суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах управління) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_6 і його захисником ОСОБА_8 , відповідно до якої ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 209 КК України та погодився на призначення йому покарання за ч. 3 ст. 240 КК України у вигляді позбавлення волі на строк три роки, за ч. 1 ст. 209 КК України у вигляді позбавлення волі на строк три роки та одного місяця з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із видобуванням корисних копалин на строк один рік, без конфіскації майна, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки та одного місяця з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із видобуванням корисних копалин на строк один рік, без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі.
Крім того, прокурор, обвинувачений та його захисник просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Винність обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, окрім повного визнання ними своєї вини, підтверджується зібраними по справі доказами, а тому визнання ним винуватості є цілком виправданим.
Судом з`ясовано, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді та роз`яснено вимоги ст. ст. 473, 474, 476 КПК України.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 240 КК України як незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, вчинене службовою особою з використанням службового становища та за ч. 1 ст. 209 КК України як розпорядження майном щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом.
Крім того, суд вважає за необхідне визнати обставинами, що пом`якшують покарання щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Так, згідно ч. 5 ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_6 відносяться до тяжких злочинів, а шкода завдана лише державним інтересам.
Укладена угода відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а тому не має підстав для відмови у її затвердженні.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) було заявлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінальних правопорушень у розмірі 3 248 624 (три мільйони двісті сорок вісім тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 61 коп.
Незважаючи на те, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 209 КК України знайшла своє підтвердження під час судового розгляду, а розмір шкоди підтверджується розрахунком завданих збитків, цивільний позов має бути залишено без розгляду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов.
Оскільки, кримінальними правопорушеннями, передбаченим ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 209 КК України завдано шкоди інтересам держави, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) не має повноважень звертатися до суду з цивільним позовом в інтересах держави про відшкодування шкоди, завданої діяннями обвинуваченого, так як частиною 3 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
У зв`язку з тим, що нормами КПК України врегульовано питання залишення цивільного позову без розгляду лише з підстав виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до його вчинення, а також у випадках передбачених ч. 1 ст. 326 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати норми ЦПК України для вирішення процесуального питання, яке виникло у зв`язку з цивільним позовом.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Таким чином, цивільний позов має бути залишено без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 474, 475, 476 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Угоду про визнання винуватості укладену між прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах управління) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_6 за участі захисника ОСОБА_8 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 209 КК України, затвердити.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки та одного місяця з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із видобуванням корисних копалин на строк один рік без конфіскації майна (відповідно до ч. 1 ст. 77 КК України, при звільненні від відбування покарання з випробуванням не може бути застосована додаткова міра покарання у виді конфіскації майна).
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки та одного місяця з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із видобуванням корисних копалин на строк один рік без конфіскації майна (відповідно до ч. 1 ст. 77 КК України, при звільненні від відбування покарання з випробуванням не може бути застосована додаткова міра покарання у виді конфіскації майна).
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, поклавши на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:
?періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
?повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
?не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави витрати на проведення судової земельно-технічної та судової товарознавчої експертиз у розмірі 107 802 (сто сім тисяч вісімсот дві) грн. 80 коп.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 запобіжний захід не обирати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2025 року скасувати, а речові докази документи, добровільно видані заступником директора ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» ОСОБА_9 залишити в матеріалах справи.
Цивільний позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди у порядку ст. 128 КПК України залишити без розгляду.
Роз`яснити, що особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
Копія вироку негайно, після його проголошення, вручається обвинуваченим та прокурору та, не пізніше наступного дня, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_10
Судове рішення № 138580082, Ренійський районний суд Одеської області було прийнято 29.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 510/316/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: