Ухвала суду № 138579766, 29.07.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/5123/25

Номер провадження 1-кс/504/320/26

У Х В А Л А

29.07.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Доброславського районного суду Одеської області ОСОБА_4 від розгляду обвинувального акта по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307, ч.3 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Доброславського районного суду Одеської області ОСОБА_1 надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Доброславського районного суду Одеської області ОСОБА_4 від розгляду обвинувального акту по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_3 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307, ч.3 ст.368 КК України.

В обґрунтування своєї усної заяви про відвід судді, який був заявлений під час проведення судового засідання 15.07.2026р., обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що, на його думку, суддя ОСОБА_4 , задовольнивши клопотання сторони захисту частково, упереджено ставиться до виклику всіх свідків по справі.

Захисник адвокат ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим в судове засідання не з`явився, однак надав клопотання про розгляд заяви про відвід судді без його участі, заяву про відвід підтримує просить її задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , підтримав свою заяву про відвід судді, в повному обсязі просив її задовольнити, посилаючись на те, що суддя ОСОБА_4 постійно відмовляє в задоволення клопотань сторони захисту, чим порушує право його на захист, що викликає об`єктивні сумніви безсторонності та об`єктивності судді під час розгляду кримінального провадження.

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з`явилася, однак надала заяву про розгляд заяви про відвід без її участі, у задоволенні заяви просить відмовити, оскільки наведені заявником доводи необґрунтовані, мають характер припущень та не свідчать про упередженість чи інші процесуальні порушення з боку судді.

Суддя Доброславського районного суду Одеської області ОСОБА_4 , будь-яких письмових пояснень з приводу заяви обвинуваченого ОСОБА_3 не надав.

На підставі викладеного, вважаю можливим розглянути заяву про відвід, за відсутності належним чином повідомлених учасників процесу.

Розглянувши заяву про відвід, суд приходить до наступного.

Так, стаття 75 КПК України передбачає вичерпний перелік недопустимості участі судді в кримінальному провадженні, а стаття 76 КПК України передбачає вичерпний перелік обставин недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.

При цьому згідно із ч. 5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивований.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно ч.1 ст.76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Згідно ч.6 ст.22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно ч.1 ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним".

Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Розглянувши заяву про відвід, суд приходить до висновку, що доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 не містять підтверджених даних, які б свідчили про наявність вичерпних підстав для його відводу, що передбачені ст.ст.75, 76 КПК України, а також доказів, які вказують на необ`єктивність чи упередженість судді під час розгляду кримінального провадження, тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 , на які він посилається в якості підстави для сумніву в упередженості судді є фактичною незгодою з процесуальними рішеннями судді ОСОБА_4 .

Водночас, в компетенцію судді при розгляді питання про наявність підстав для відводу іншому судді, не входить вирішення питання щодо законності та обґрунтованості прийнятих процесуальних рішень іншим суддею, а також надання оцінки щодо наслідків таких дій.

Інших доказів наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості, а також зацікавленості судді в результатах кримінального провадження, обвинуваченим ОСОБА_3 не надано.

Також суд зазначає, що відповідно до ст.48 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Ст.126 Конституції України передбачено, що вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

На підставі викладеного, заява про відвід судді задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст.81 КПК України, питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

Керуючись ст.ст.76, 80, 81, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Доброславського районного суду Одеської області ОСОБА_4 від розгляду обвинувального акту по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_3 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307, ч.3 ст.368 КК України відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам процесу та направити судді Доброславського районного суду Одеської області ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1