Рішення № 138579412, 16.07.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2004/26

Провадження № 2-о/496/126/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря Сосненко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Яськівська сільська рада Одеського району Одеської області, Біляївська державна нотаріальна контора Одеської області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав однією сім`єю разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом п`яти років до дня відкриття спадщини.

Свої вимоги мотивував тим, що з грудня 2013 року заявник проживав однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою її реєстрації - АДРЕСА_1 , вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,5257 га, що розташована на території Троїцької сільської ради Одеського (колишнього Біляївського) району Одеської області, кадастровий номер 5121084800:01:002:0431, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від 18 лютого 2004 року, а також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10 серпня 2015 року, виданого Реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області. Заявник звернувся до Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , але листом від 03.03.2026 року № 438/02-14 було роз`яснено, що необхідно звернутися до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю, оскільки відсутній будь-який родинний чи шлюбний зв`язок. У зв`язку із чим, заявник звернувся із вказаною заявою.

У судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги просила задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася про причини не явки суд не повідомила.

Представник Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області до судового засідання не з`явився проте надав заяву про розгляд справи без участі представника, заяву підтримав.

Від Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області надійшла заява щодо розгляду справи без участі представника.

Заслухавши пояснення представника заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як встановлено у судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Біляївським міськрайонним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с. 8).

3 метою оформлення своїх спадкових прав ОСОБА_1 звернувся із заявою до Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , але листом від 03.03.2026 року № 438/02-14 заявнику було роз`яснено, що необхідно звернутися до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю, оскільки відсутній будь-який родинний чи шлюбний зв`язок (а.с. 13).

Той факт, що ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_3 , протягом п`яти років до дня відкриття спадщини підтверджується залученими до матеріалів справи доказами:

-довідкою Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області, № 05-13/196 від 16.03.2026 року, підтверджує, що ОСОБА_1 проживав однією сім`єю разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . ОСОБА_6 підтвердили той факт, що ОСОБА_1 проживав однією сім`єю разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом п`яти років до дня відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно матеріалів спадкової справи №341/2019, заведеної до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини.

У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт, про встановлення якого просить заявник має для нього юридичне значення, оскільки це не дозволяє йому реалізувати своє право на спадщину.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За положеннями ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця або ж навпаки не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на вищенаведені норми матеріального права для підтвердження прийняття спадщини, має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому проаналізувавши надані письмові докази, заслухавши пояснення свідків, суд приходить до висновку, що право заявниці має бути захищено шляхом встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, що відповідає вимогам чинного законодавства України, а отже заява має бути задоволена.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 законна та обґрунтована, а її доводи підтверджується належними та достатніми доказами, що було встановлено в судовому засіданні, а тому підлягає задоволенню за наведеними вище обставинами.

На підставі вище викладеного і керуючись ст.ст. 13, 81, 259, 263, 265, 268, 293, 315-319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав однією сім`єю разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом п`яти років до дня відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Горяєв

Повний текст рішення складено 28 липня 2026 року.