Рішення № 138579371, 20.07.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2419/26

Провадження № 2/496/2851/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Кабанової К.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі-ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») - Ткаченко Ю.О. звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71144914 від 07.09.2025 року у сумі 8612,50 грн., за договором кредитної лінії (надійний) №65365862 від 06.09.2025 року у сумі 18240 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн. та на професійну правничу допомогу у сумі 4500 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ОСОБА_1 укладено договори про надання коштів у кредит, зокрема: договір №71144914 від 07.09.2025 року; договір №6535862 від 06.09.2025 року. 07.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №71144914, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 2 500 грн., строком на 30 днів (з 07.09.2025 по 06.10.2025) із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.500 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15.00% від суми наданого кредиту (375 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. 05.10.2025 року між позикодавцем та позичальником за ініціативою останньої укладено додаткову угоду №15915552 до договору позики №71144914, за умовами якої, сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 29 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 59 днів, тобто до 04.11.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,5 % на 1 %. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71144914 від 07.09.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2500 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач порушила обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим, в останньої виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 8 612,50 грн., з яких: 2 500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 737,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 375 грн. - сума заборгованості за комісією; 5 000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

06.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №6535862, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 5 000 грн. строком на 364 днів (з 06.09.2025 по 04.09.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого кредиту (862,50 грн.). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 250 грн. за кожен день понадстрокового користування. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6535862 від 06.09.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5 000 грн., шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач порушила обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим, в останньої виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 18 240 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 990 грн. - сума заборгованості за процентами; 9 250 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою. У зв`язку з викладеним, представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, в прохальній частині позову просила справу розглянути за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомила. Клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не надала.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, яка причини неявки не повідомила, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Судом, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи в електронному вигляді через систему «Електронний суд», оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71144914, умовами якого передбачено, що товариство надає позичальнику кредит в сумі 2500 грн., строком на 30 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 0,500% (фіксована), комісії за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми наданого кредиту (375,00 грн.). Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 06053. У договорі вказано номер електронного платіжного засобу відповідача: НОМЕР_1 .

05.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №15915552 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71144914 від 07.09.2025, відповідно до якої, сторони домовились продовжити строк кредитування на 29 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/строк договору 59 днів». На період продовження строку користування кредитом (пролонгації) до дати повернення кредиту, що визначена п.п.2.1. п.2 додаткової угоди, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00%. У зв`язку з цим, викладено п.п. 2.2.3. п. 2.2. договору в наступній редакції: «2.2.3. процентна ставка /день 1,00% (фіксована)».

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за укладеним договором виконало в повному обсязі, що підтверджується листом ТОВ «Європейська платіжна система» від 16.02.2026 року та квитанцією, відповідно до яких, 07.09.2025 року грошові кошти у сумі 2500 грн. були перераховані на картку №НОМЕР_1 .

Відповідно до листа АТ КБ «Приват Банк» від 22.06.2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 .

Виконання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» своїх зобов`язань за укладеним договором підтверджується також випискою за договором б/н за період з 07.09.2025 року по 10.09.2025 року, відповідно до якої, на картку № НОМЕР_2 , 07.09.2025 року надійшли грошові кошти у сумі 2500 грн.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором №71144914 належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на 25.02.2026 року, утворилася заборгованість у сумі 8612,50 грн., з яких: 2 500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 737,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 375 грн. - сума заборгованості за комісією; 5 000 грн. - сума заборгованості за пенею, що підтверджується розрахунком заборгованості.

06.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (надійний) №6535862, умовами якого передбачено, що товариство надає позичальнику кредит в сумі 5000 грн., строком на 364 дні, зі сплатою відсотків у розмірі 0,95% в день (фіксована), комісії за надання кредиту у розмірі 17,25 % від суми наданого кредиту (862,50 грн.). Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 550783. У договорі вказано номер електронного платіжного засобу відповідача: НОМЕР_1 .

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за укладеним договором виконало в повному обсязі, що підтверджується листом ТОВ «Європейська платіжна система» від 13.02.2026 року та квитанцією, відповідно до яких, 06.09.2025 року грошові кошти у сумі 5000 грн. були перераховані на картку №НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором №6535862 належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на 24.02.2026 року, утворилася заборгованість у сумі 18240 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3990 грн. - сума заборгованості за процентами; 9250 грн. - сума заборгованості за пенею, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч.1, ч.3 ст. 509 ЦК України).

У п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналізуючи вищевказані положення вбачається, що договори надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71144914 від 07.09.2025 року, кредитної лінії (надійний) №65365862 від 06.09.2025 року було укладено в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), визначеним Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договорами надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71144914 від 07.09.2025 року, кредитної лінії (надійний) №65365862 від 06.09.2025 року виконало у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором.

В порушення вимог Закону, ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернула.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу, ОСОБА_1 не надала в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, права позивача порушені, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання та підлягають судовому захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованості за договорами: - надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71144914 від 07.09.2025 року у сумі 3612,50 грн., з яких: 2 500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 737,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 375 грн. - сума заборгованості за комісією; - кредитної лінії (надійний) №65365862 від 06.09.2025 року у сумі 8990 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 990,00 грн. - сума заборгованості за процентами.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за пенею у загальному розмірі 14250 грн. (5000 грн. + 9250 грн.), суд вважає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.02.2025 року у справі №758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).

Вказане свідчить, що судом касаційної інстанції визначено єдиний підхід щодо застосування норм права до правовідносин, які випливають, зокрема й з кредитного договору та щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року.

Позивачем нараховано пеню у розмірі 14250 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею у сумі 14250 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції від 26.03.2026 року, позивач за подання даного позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову, відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору позивачу, пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 1249,52 грн. (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 12602,50 грн.*2662,40 грн./26852,50 грн.). При цьому, суд враховує роз`яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. №36 Постанови №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Щодо вимоги представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у постанові від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (зазначена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 199/3939/18-ц).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано суду: - договір №20-08/25 про надання правничої допомоги від 20.08.2025 року, укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та адвокатом Ткаченко Ю.О.; - витяг з акту №2-МК приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20.08.2025 року, відповідно до якого, вартість наданих адвокатських послуг в рамках даної справи становить 4500 грн.; - акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; - платіжну інструкцію №d7013d від 23.02.2026 року, відповідно до якої, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало на рахунок адвоката Ткаченко Ю.О. грошові кошти у сумі 135 000 грн.

Проте, платіжну інструкцію №d7013d від 23.02.2026 року суд не приймає як доказ понесених витрат позивачем на правову допомогу в розмірі 4500 грн. в рамках даної справи, оскільки неможливо встановити, що у сплачену позивачем адвокату Ткаченко Ю.О. суму - 135 000 грн. входить заявлена сума до стягнення - 4500 грн.

У платіжній інструкції відсутні відомості про те, що позивачем було сплачено адвокату Ткаченко Ю.О. грошові кошти у сумі 4500 грн. за надання правової допомоги саме в рамках справи щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Таким чином, судові витрати на правову допомогу у розмірі 4500 грн. не підтверджені належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 4500 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 272, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (місцезнаходження: м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ: 39861924, НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Універсал Банк», код банку - 322001) заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71144914 від 07.09.2025 року у сумі 3612,50 грн., за договором кредитної лінії (надійний) №65365862 від 06.09.2025 року у сумі 8990 грн., а всього 12602,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (місцезнаходження: м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ: 39861924, НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Універсал Банк», код банку - 322001) судові витрати у розмірі 1249,52 грн.

В іншій частині позов - залишити без задоволення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.Л. Пасечник