Рішення № 138579295, 27.07.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/624/26

Провадження № 2/493/686/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі

ГОЛОВУЮЧОГО СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ЖУКОВСЬКОЇ О.І.,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компаній «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

31.03.2026 ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено електронний Кредитний договір № 361655283, згідно з умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 6000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, що передбачені Кредитним договором. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 20500 грн. Однак відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання, не сплатив кредитні кошти та проценти за користування кредитом у повному розмірі та у строк, встановлений Кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 38314,06 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 13158,63 грн, заборгованості за відсотками 25155,43 грн.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01, до якого укладалися Додаткові угоди, та згідно якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором відповідно до Реєстру прав вимоги №114 від 28.12.2020.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладений договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором згідно Реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023.

11.07.2025 між ТОВ «ФК«ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладений договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачеві відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість в розмірі 38314,06 грн та судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», тому позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, надавши суду докази їх надсилання.

Ухвалами судді від 06.04.2026 провадження по даній цивільній справі відкрите, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також за клопотанням позивача витребувані докази у АТ «ПРИВАТБАНК».

Оскільки відповідач не отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі, так як вона повернута суду з відміткою «Укрпошти» про його відсутність за зареєстрованм місцем проживання, ухвалою судді від 08.05.2026 постановлено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи, що іншими належними даними про місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача суд не володіє, тому про дату, час і місце проведення судових засідань він повідомлявся шляхом розміщення на офіційному сайті Балтського районного суду Одеської області оголошень про виклик його як відповідача в судові засідання на 04.06.2026 та на 27.07.2026.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву на позовну заяву до суду не подав, у зв`язку з чим судом застосовано відповідно до ст. 280 ЦПК України заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши докази, надані позивачем, і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено електронний Кредитний договір № 361655283.

Відповідно до п. 1.1 Договору Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети на суму 6000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.3, 1.4 або 1.5 цього Договору.

Згідно п. 1.2 Договору Кредит надається строком на 30 днів.

На цей період нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,29 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, а у випадку користування Кредитом понад вказаний строк - застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70% від суми за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення). Розрахунок сукупної вартості Кредиту за Дисконтною процентною ставкою та Термін платежу згідно строку, передбаченого п.1.2 цього Договору, зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua. (п.4.1 Договору).

Згідно п.4.7 Договору сторонни дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Графіком розрахунків сторонами погоджений термін платежу 25.09.2020.

Згідно Додаткової угоди від 28.08.2020 до Договору № 361655283 від 26.08.2020 сторони домовилися збільшити суму Кредиту на 600 грн., Додатковою угодою від 29.08.2020 сума Кредиту збільшилася на 500 грн, Додатковою угодою від 30.08.2020 на 600 грн, від 04.10.2020 на 2000 грн, від 18.10.2020 на 1200 грн, від 26.10.2020 на 400 грн, від 02.11.2020 на 9200 грн.

25.09.2020 між сторонами укладена Додаткова угода до Договору № 361655283 від 26.08.2020, згідно якої сторони дійшли згоди у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника продовжити строк, на який був наданий Кредит, на двадцять вісім днів. На дату укладення цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом. Починаючи з 25.09.2020 Позичальник сплачує за користування Кредитом 0,98 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди.

Додатковою угодою до Договору № 361655283 від 26.08.2020, укладеною між сторонами 23.10.2020, сторони дійшли згоди про продовження строку, на який був наданий Кредит, на тридцять днів та визначили, що Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом. Починаючи з 23.10.2020 Позичальник сплачує за користування Кредитом 0,78 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди.

Кредитний договір № 361655283 від 26.08.2020 та Додаткові угоди до нього підписані електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора J8BBM935.

На виконання умов договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 26.08.2020 перерахувало відповідачу на платіжну картку НОМЕР_1 , вказану ним у заявці на отримання коштів у кредит від 26.08.2020, 6000 грн; 28.08.2020 600 грн; 29.08.2020 500 грн; 30.08.2020 600 грн; 04.10.2020 2000 грн; 18.10.2020 1200 грн; 26.10.2020 400 грн; 02.11.2020 9200 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, повідомленням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та виписками по рахунку ОСОБА_1

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01, до якого укладалися Додаткові угоди №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023, та згідно яких ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», зокрема і до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 361655283 від 26.08.2020.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладений договір факторингу №05/0820-01, до якого в подальшому укладалися Додаткові угоди та відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги за Кредитним договором № 361655283 від 26.08.2020.

11.07.2025 між ТОВ «ФК«ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладений договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 361655283 від 26.08.2020.

Відповідно до Витягів з Реєстрів боржників до вказаних Договорів ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 кредитним договором за Кредитним договором № 361655283 від 26.08.2020 в розмірі 38314,06 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 13158,63 грн., заборгованості за процентами 25155,43 грн.

Таким чином ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» наділене правом грошової вимоги до відповідача.

Всупереч умовам Кредитного договору відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання, тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 38314,06 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 13158,63 грн, заборгованості за процентами 25155,43 грн, про що свідчить розрахунок заборгованості за кредитним договором № 361655283 від 26.08.2020 та виписка з особового рахунку за вказаним кредитним договором.

У п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем Кредитного договору. Розрахунок підтверджує існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копії договорів факторингу підтверджують перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором до позивача по справі.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача підлягають задоволенню.

Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 понесених судових витрат на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правову допомогу в сумм 7000,00 грн.

Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).

Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 41971 від 30.03.2026 за подання даного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Ч. 1 та 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн представник позивача надав копії: договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери», додаткової угоди до вказаного Договору від 01.09.2025, акту прийому-передачі наданих послуг, згідно яких вартість послуги складає 7000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 2662,40 гривень.

Водночас заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями статті 141 ЦПК України, з огляду на таке.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Водночас заявлені позивачем витрати не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями статті 141 ЦПК України, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, неминучості таких витрат, зважаючи на те, що ця справа є малозначною в силу вимог закону, розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, суд відповідно положень статті 141 ЦПК України дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 509, 526, 530, 611, 612, 625, 629, 639, 1054, 1077 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором № 361655283 від 26.08.2020 в розмірі 38314,06 гривень, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 гривень, а всього 43976,46 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 29.07.2026.

СУДДЯ